
- •Функції цнс
- •Функції лобової, прецентральної, постцентральної, верхнєтім’ яної , нижнєтім’яної, скроневої та потиличної областей кори головного мозку
- •Поняття про динамічний стереотип
- •Нейронна теорія про структуру і функції цнс
- •Електричні прояви активності кори великого мозку
- •Основа типології вищої нервової діяльності
- •Будова рефлекторної дуги
- •Міжполушарні взаємини
- •Характеристика сильного і слабкого типів нс
- •Класифікація рефлексів
- •Фізіологія лімбічної системи
- •Типи вищої нервової діяльності за у. П. Павлового
- •Принципи координації реакцій організму
- •Функції гіпокампа
- •Перша сигнальна система
- •Властивості нервових центрів
- •Функції мигдалеподібного тіла
- •Друга сигнальна система
- •Гальмування в цнс
- •Структурно-функціональна організація анс
- •Функції мови як основного компонента другої сигнальної системи
- •Класифікація центрального гальмування
- •Автономний тонус
- •Фізіологія пам’яті
- •Фізіологія спинного мозку
- •Вплив анс на вісцеральні функції
- •Поняття про енграму
- •Рухові рефлекси спинного мозку
- •Автономні рефлекси
- •Форми пам’яті
- •Рефлекси розтягання спинного мозку
- •Поняття нижчої та вищої нервової діяльності
- •Механізми життєвої пам’яті
- •Вегетативні рефлекси спинного мозку
- •Роль і. М. Сеченова та і. П. Павлова в створенні навчання про внд
- •Механізми короткочасової пам’яті
- •Функції стовбуру мозку
- •Поняття вроджених і придбаних форм поводження
- •Механізми довгострокової пам’яті
- •Фізіологія довгастого мозку
- •Характеристика і класифікація безумовних рефлексів
- •Фізіологія емоцій
- •Сенсорні та провідникові функції довгастого мозку
- •Навчання і його способи
- •Функції та значення емоцій
- •Рефлекторні функції довгастого мозку
- •Поняття про умовний рефлекс
- •Теорії виникнення емоцій
- •Функції моста
- •Механізм утворення умовного рефлексу
- •Фізіологія сну
- •Функції мозочка
- •Фізіологічний механізм виникнення умовного рефлексу
- •Теорії механізмів сну
- •Взаємодія мозочка і кори великого мозку, вплив мозочка на вегетативні функції
- •Правила утворення умовного рефлексу
- •Характеристика фаз сну
- •Фізіологія середнього мозку
- •Властивості умовних рефлексів
- •Фізіологія сновидінь
- •Сенсорні, провідникові, рефлекторні функції середнього мозку
- •Стадії утворення умовного рефлексу
- •Патологія сну
- •Функції червоних ядер
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Фізіологія гіпнозу
- •Функції чорної речовини
- •Відмінності безумовних рефлексів від умовних
- •Характеристика стадій гіпнозу
- •Фізіологія ретикулярної формації мозку
- •Механізм утворення тимчасових зв’язків
- •Теорії гіпнозу
- •Висхідні виливи ретикулярної формації
- •Значення принципу домінанта для утворення тимчасового зв’язку
- •Фізіологія поведінки
- •Низхідні виливи ретикулярної формації
- •Гальмування умовних рефлексів
- •Теорії виникнення мотивацій і формування поводження
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Безумовне гальмування умовних рефлексів
- •Фізіологія розумової діяльності
- •Функції таламуса
- •Умовне гальмування умовних рефлексів
- •Діяльність головного мозку при розумовій праці
- •Функції гіпоталамуса
- •Механізм внутрішнього гальмування
- •Особливості розумової праці
- •Функції хвостатого ядра і шкарлупи
- •Фізіологічні механізми ухвалення рішення
- •Фізіологія фізичної діяльності
Будова рефлекторної дуги
Рефлекс - це здійснювана за участю нервової системи у відповідь реакція організму на подразнення, що виходять із зовнішнього або внутрішнього середовища.
Кожен рефлекс здійснюється за допомогою рефлекторної дуги, що складається, як правило, з двох-трьох нейронів.
У складі рефлекторної дуги розрізняють 5 ланок:
1) рецептори – чутливі нервові закінчення, які сприймають подразнення;
2) доцентровий нейрон – аферентний нерв, який передає збудження від рецептора в ЦНС;
3) ділянка нервової системи, де збудження, зазнавши складних змін, передається на відцентровий нейрон;
4) відцентровий нейрон – еферентний нерв, що несе збудження від ЦНС до робочого органу;
5) ефектор, який відповідає на подразнення (м’язи, залози, кровоносні судини).
Згідно з ученням І.П.Павлова, будь-який рефлекторний акт складається з трьох ланок: подразник – мозкова робота – виконавча діяльність організму у відповідь на цей подразник. Такий тричленний рефлекс названо дугоподібним.
Міжполушарні взаємини
Логіка й розпізнавання образів.
Здатність до мови, аналізу, деталізуванню, абстракції забезпечується лівою півкулею мозку, яка відповідає за абстрактно-логічний компонент у мисленні. Права півкуля здатна сприймати інформацію в цілому, працювати відразу по багатьом каналам й, в умовах недоліку інформації, відновлювати ціле по його частинах. Тут відкриваються творчі можливості, інтуїція, етика, здатність до адаптації. Таким чином, логіка лівої півкулі без правого виявиться збитковою.
Розпізнавання кольорів
Півкулі головного мозку асиметричні в сприйнятті й позначенні кольорів. Праве забезпечує словесне кодування основних кольорів за допомогою простих високочастотних назв (синій, червоний). Ліва півкуля забезпечує словесне кодування кольорів за допомогою щодо рідких у мові, спеціальних і предметно співвіднесених назв. При гнобленні лівої півкулі з лексикона зникають такі назви кольорів, як жовтогарячий, теракотовий, вишневий, колір морської хвилі й т.п.
Організація мови
Кожна півкуля формує свої принципи організації мови: праве формує цілісність значеннєвого змісту, забезпечує емпіричне й образне (метафоричне) мислення, створює асоціації на основі наочно-почуттєвих подань про предмет; ліва півкуля забезпечує теоретичне мислення, граматичне оформлення висловлення й характеристику властивостей предметів.
Отже, формування структури лексикона людини відбувається за рахунок підсумовування різних шарів лексики: права півкуля опирається на образне відображення предметного миру, ліве - на точні, дослівно сприймані позначення, "слова-концепти".
Характеристика сильного і слабкого типів нс
Згідно Павлова, властивості НС –– це вроджені характеристики нервової тканини, які регулюють основні процеси (збудження і гальмування). Він вивчає три властивості процесів збудження і гальмування:
1) силу – слабкість. Сила нервового процесу –– характеризується працездатністю, витривалістю НС і означає здатність її переносити тривале, або короткочасне, але сильне збудження або гальмування. Слабкість нервового процесу –– це нездатність нервових клітин витримувати тривале і концентроване збудження або гальмування. При їх дії нервові клітини дуже швидко переходять в стан охоронного гальмування;
2) рухливість – інертність. Рухливість нервових процесів –– це здатність їх швидко змінювати один одного (швидкість появи нервового процесу у відповідь не подразнення, швидкість утворення нових умовних рефлексів).
3) врівноваженість – неврівноваженість. Врівноваженість (баланс) нервових процесів –– співвідношення процесів збудження і гальмування.
Білет 4