
- •Функції цнс
- •Функції лобової, прецентральної, постцентральної, верхнєтім’ яної , нижнєтім’яної, скроневої та потиличної областей кори головного мозку
- •Поняття про динамічний стереотип
- •Нейронна теорія про структуру і функції цнс
- •Електричні прояви активності кори великого мозку
- •Основа типології вищої нервової діяльності
- •Будова рефлекторної дуги
- •Міжполушарні взаємини
- •Характеристика сильного і слабкого типів нс
- •Класифікація рефлексів
- •Фізіологія лімбічної системи
- •Типи вищої нервової діяльності за у. П. Павлового
- •Принципи координації реакцій організму
- •Функції гіпокампа
- •Перша сигнальна система
- •Властивості нервових центрів
- •Функції мигдалеподібного тіла
- •Друга сигнальна система
- •Гальмування в цнс
- •Структурно-функціональна організація анс
- •Функції мови як основного компонента другої сигнальної системи
- •Класифікація центрального гальмування
- •Автономний тонус
- •Фізіологія пам’яті
- •Фізіологія спинного мозку
- •Вплив анс на вісцеральні функції
- •Поняття про енграму
- •Рухові рефлекси спинного мозку
- •Автономні рефлекси
- •Форми пам’яті
- •Рефлекси розтягання спинного мозку
- •Поняття нижчої та вищої нервової діяльності
- •Механізми життєвої пам’яті
- •Вегетативні рефлекси спинного мозку
- •Роль і. М. Сеченова та і. П. Павлова в створенні навчання про внд
- •Механізми короткочасової пам’яті
- •Функції стовбуру мозку
- •Поняття вроджених і придбаних форм поводження
- •Механізми довгострокової пам’яті
- •Фізіологія довгастого мозку
- •Характеристика і класифікація безумовних рефлексів
- •Фізіологія емоцій
- •Сенсорні та провідникові функції довгастого мозку
- •Навчання і його способи
- •Функції та значення емоцій
- •Рефлекторні функції довгастого мозку
- •Поняття про умовний рефлекс
- •Теорії виникнення емоцій
- •Функції моста
- •Механізм утворення умовного рефлексу
- •Фізіологія сну
- •Функції мозочка
- •Фізіологічний механізм виникнення умовного рефлексу
- •Теорії механізмів сну
- •Взаємодія мозочка і кори великого мозку, вплив мозочка на вегетативні функції
- •Правила утворення умовного рефлексу
- •Характеристика фаз сну
- •Фізіологія середнього мозку
- •Властивості умовних рефлексів
- •Фізіологія сновидінь
- •Сенсорні, провідникові, рефлекторні функції середнього мозку
- •Стадії утворення умовного рефлексу
- •Патологія сну
- •Функції червоних ядер
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Фізіологія гіпнозу
- •Функції чорної речовини
- •Відмінності безумовних рефлексів від умовних
- •Характеристика стадій гіпнозу
- •Фізіологія ретикулярної формації мозку
- •Механізм утворення тимчасових зв’язків
- •Теорії гіпнозу
- •Висхідні виливи ретикулярної формації
- •Значення принципу домінанта для утворення тимчасового зв’язку
- •Фізіологія поведінки
- •Низхідні виливи ретикулярної формації
- •Гальмування умовних рефлексів
- •Теорії виникнення мотивацій і формування поводження
- •Фізіологія проміжного мозку
- •Безумовне гальмування умовних рефлексів
- •Фізіологія розумової діяльності
- •Функції таламуса
- •Умовне гальмування умовних рефлексів
- •Діяльність головного мозку при розумовій праці
- •Функції гіпоталамуса
- •Механізм внутрішнього гальмування
- •Особливості розумової праці
- •Функції хвостатого ядра і шкарлупи
- •Фізіологічні механізми ухвалення рішення
- •Фізіологія фізичної діяльності
Теорії виникнення емоцій
1. Периферійна теорія (У. Джеймс, Н. Ланге, 1884-1885): емоції є наслідком змін дiяльностi внутрiшнiх органів i скелетної мускулатури у вiдповiдь на певні стимули. Ця теорія може бути використана для пояснення емоцій сомато-вегетативного генезу, проте не може пояснити походження вищих емоцій, особливо соціального задоволення.
2. Центральна або таламічна теорія (У. Кенон, I.Бурда, 1927-1928): саме в таламусі під впливом надходження туди аферентної iмпульсацiї формуються емоцiйнi збудження, наслідком чого є ефекторні реакції на периферії, властиві для тієї чи іншої емоції.
3. Теорія Пейпса (1937 р.): головна роль у формуванні емоцій належить лiмбiчним структурам мозку. Емоцiйнi збудження, що виникають у гiпокампi, розповсюджуються до мамiлярних тiл, далi через таламусу поясну звивину (рецептивне поле емоційних переживань – «коло Пейса»). Розповсюдження емоційного збудження далi на кору великих півкуль створює емоційне забарвлення психічних процесів.
4. П. Маклейн (1958) : визначив лiмбiчнi структури мозку як вісцеральний мозок, i пов’язав формування емоцій з регуляцією роботи внутрiшнiх органів. Він вважав, що для прояву емоцій дія неокортексу не обов’язкова.
5. Активаційна теорія Д. Лiнделi (1951): зовнiшнi i внутрiшнi сенсорні стимули активують ретикулярну формацію стовбура мозку, яка надсилає імпульси в гіпоталамус, таламус i кору головного мозку, викликаючи активацію цих структур i появу емоцій тієї чи іншої ознаки.
6. Бiологiчна теорія (1949 р., П.К. Анохін): емоції виникають протягом еволюції як засіб поліпшення адаптації живих істот до умов існування. Ця властивість живої матерії виявилась корисною для виживання, дозволяючи живим істотам швидко i більш економно реагувати на зовнiшнi впливи, внутрiшнi потреби i їх задоволення. Емоції дозволяють оцінювати вплив на організм рiзноманiтних, особливо пошкоджуючих чинників, виконуючи майже миттєву iнтеграцiю усіх функцій організму, внаслідок чого визначається корисність чи шкiдливiсть діючого чинника. Виконуючи роль своєрідного пеленгу, емоції дозволяють організму виробити вiдповiдну реакцію, часто навіть раніше ніж виявлена локалiзацiя впливу.
7. Iнформацiйна теорія (П.В. Симонов, 1966): емоційний стан організму зумовлюється, з одного боку, негативними емоціями, що супроводжують вихiднi потреби організму, а з іншого - можливістю прогнозування позитивних емоцій при задоволенні цих потреб. Протягом навчання i багаторазового задоволення однотипних потреб людина набуває здатності для досягнення мети керуватися не лише негативними емоціями, але й уявленнями про тi позитивні емоції, які очікуються при задоволенні потреб, тобто досвід дозволяє передбачити позитивні емоції.
Білет 17
Функції моста
Основні функції цього органа:
Провідникова - по його шляхах проходять нервові імпульси до кори більших півкуль і до спинного мозку.
Сенсорна функція - забезпечується завдяки переддвірно-равликовому й трійчастому нервам. У ядрах 8-й пари черепно-мозкових нервів відбувається обробка інформації про вестибулярні роздратування.
Рухова - забезпечує скорочення всіх мімічних м'язів. Це відбувається завдяки ядрам трійчастого нерва. Крім цього, його чутлива частина одержує інформацію від рецепторів слизуватої оболонки рота, очного яблука, частини голови й зубів. Ці сигнали по волокнах моста направляються в кору більших півкуль.
Інтегративна функція забезпечує взаємозв'язок між переднім і заднім мозком.
Рефлекси головного мозку. Прикладом може служити поява слинотечі побачивши їжі, бажання спати при звуці заспокійливої музики й т.д. Завдяки тому що варолієв міст є складовою частиною четверохолмія, він має відношення до розвитку слухового й статистичного рефлексу. Завдяки останньому ми здатні втримувати тіло в певній позі. Крім того, взаємодіючи із середнім мозком, він замикає значну частину м'язових рефлексів.
Ретикулярна формація - це розгалужена мережа, розташована в головному мозку й, що складається з нервових кліток й ядер. Ретикулярна формація варолієвого моста розташована між довгастим і середнім мозком. Вона передає сигнали в кору великих півкуль, завдяки чому відбувається пробудження або сон людини. Ядра, розташовані в цій частині моста, ставляться до центра подиху, розташованому в довгастому мозку.