3. Механізми короткочасової пам’яті

Короткочасна пам’ять забезпечує утримання і наступне відтворення оперативної інформації. Основна властивість такої пам’яті – нетривалість, тому що інформація зберігається кілька хвилин, а іноді навіть секунд. Механізм короткочасної пам’яті достатньо складний, і єдиної теорії з цього приводу поки не існує. Дуже важливу роль для визначення механізмів роботи пам’яті зіграло застосування сильного електричного впливу на людський мозок. Результати дослідження показали, що після впливу електрошоку має місце ретроградна амнезія, яка проявляється в тому, що людина нічого не пам’ятає про події, які передували такому впливу на головний мозок. Тривалість ретроградної амнезії може розповісти про час консолідації пам’яті, тобто про те, скільки потрібно для того, щоб короткочасна пам’ять перейшла в довгострокову ( 5-10 хвилин).

Отже, механізм роботи короткочасної пам’яті: в замкнутих ланцюжках нейронна циркуляція (реверберація) триває пару хвилин, зберігаючи дані у вигляді певної послідовності імпульсів. Останні передаються від одного нейрона до іншого. Існує думка, що під час руху вплив якого подразника зберігає нейронний слід.

Така гіпотеза має пряме відношення до повсякденного досвіду і свідчить про те, що для навчання потрібна постійна практика – багаторазове проведення досліджуваного матеріалу через свідомість. Таким чином короткочасна пам’ять стає довготривалою.

Білет 13

1. Функції стовбуру мозку

Стовбур мозку складається з довгастого мозку, моста і середнього мозку. З одного боку, він є поширенням спинного мозку вгору, в порожнину черепа, оскільки містить моторні і сенсорні ядра, що виконують рухові і чутливі функції для областей обличчя і голови, так само, як спинний мозок здійснює такі функції щодо регіонів тіла, розташованих нижче шиї. Але з іншого боку, стовбур мозку має власну «кваліфікацію», оскільки він забезпечує багато важливих функцій організму:

1) регуляцію дихання;

2) регуляцію серцево-судинної системи;

3) регуляцію функції шлунково-кишкового тракту;

4) регуляцію багатьох стереотипних рухів тіла;

5) регуляцію рівноваги;

6) регуляцію рухів очей.

Нарешті, стовбур мозку служить проміжною станцією для керуючих сигналів від вищих нервових центрів. У наступних розділах ми обговоримо роль стовбура мозку в регуляції рухів і рівноваги тіла. Особливо важливі для цих цілей ретикулярні і вестибулярні ядра мозкового стовбура.

2. Поняття вроджених і придбаних форм поводження

Уродженим поводженням називаються такі форми поводження, які генетично запрограмовані й котрі практично неможливо змінити. Уроджені форми поводження розвивалися й удосконалювалися протягом багатьох поколінь шляхом природного добору, і головне їхнє пристосувальне значення полягає в тому, що вони сприяють виживанню виду. До вроджених форм поводження ставляться безумовні рефлекси й інстинкти.

Здійснення вроджених безумовних рефлексів обумовлено наявністю відповідних потреб, які виникають у результаті тимчасового порушення внутрішньої сталості (гомеостазу) організму або в результаті складних взаємодій із зовнішнім миром. Наприклад, підвищення кількості гормонів у крові - приводить до прояву полових рефлексів, а несподіваний шерех - вплив зовнішнього миру - до насторожи й прояву орієнтовного рефлексу.

Інстинктивне поводження будується в основному по спадково обумовленій програмі й не вимагає для своєї повної реалізації спеціального навчання або тренування. Воно відповідає базовим уродженим, або інстинктивним, діям. Інстинктивні прояви живих істот відрізняються дивною складністю й доцільністю, що найчастіше не піддається науковому розумінню.

В основі придбаних форм поводження лежить навчання. Навчання - це здатність здобувати власний життєвий досвід, що приводить до пристосувальних змін у поводженні тварини. Фізіологічні основи навчання вивчені поки недостатньо. Навчання може здійснюватися безліччю різних способів.

Поводження на основі навчання формується поступово з нагромадженням індивідуального досвіду й придбанням певних навичок. Здатність до різних форм навчання "включається" спадкоємною програмою на певному етапі розвитку або під впливом деяких факторів. Елементарна розумова діяльність проявляється в деяких тварин у новій, нестандартній ситуації й здійснюється при відсутності попереднього навчання. Здатність до такої діяльності закладена в спадкоємній програмі тварини й реалізується тільки під її керівництвом, надаючи особині можливість приймати негайні нетрадиційні вирішення.