5. Способи оптимізованих показників

• економіко-математичні методи

• програмування

• теорія масового обстеження

• теорія ігор

• дослідження операцій

ПОШУКОВІ СИСТЕМИ

Каталоги. Все ще актуальні в різних засобах зберігання і пошуку інформації (бібліотеки, архіви, бізнес – виробництво, торгівля – зокрема бухгалтерія)

Абетковий каталог

Бібліотечний каталог, у якому картки розташовуються за абеткою прізвищ авторів або назв книг та інших документів. Абетковий каталог дозволяє користувачеві дізнатися чи є у бібліотеці книга, якщо відомі автор або її назва, які твори певного автора наявні у бібліотеці, уточнити рік видання книги, її об’єм, видавництво, одержати відомості про мову тощо. Для швидкого знаходження книг в абетковому каталозі використовують основні правила пошуку: якщо книга має одного автора, то її треба шукати по прізвищу автора; картку на книгу двох або трьох авторів за прізвищем першого автора; книги чотирьох і більше авторів потрібно шукати по назві книги. У такий спосіб знаходять книги, що не мають автора; книги за редакцією потрібно шукати за абеткою назви книги; законодавчі, офіційно-документальні матеріали, а також видання установ та організацій варто шукати в абетковому порядку за найменуванням організації, що видала їх.

Генеральний службовий абетковий каталог

Каталог, в якому бібліографічні записи, розташовані в абетковому порядку, відображають як основні фонди, так і фонди всіх підрозділів і філій бібліотеки з максимальною повнотою, призначений для працівників бібліотеки. Основна картка цього каталогу містить відомості про всі документи, що представляє цей документ в системі каталогів бібліотеки, про місцезнаходження всіх примірників документа у бібліотечному фонді.

Читацький абетковий каталог

Каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за абеткою прізвищ індивідуальних авторів, назв колективних авторів або документів, наданий у розпорядження користувачів бібліотеки.

Систематичний каталог

Бібліотечний каталог, у якому описи документів розташовуються по галузях знання відповідно до певної системи класифікації. Матеріал розташовується в логічній послідовності від загального до часткового. Тому пошук літератури у систематичному каталозі є багатоступінчастим: спочатку потрібна галузь знання, потім часткове питання, а потім джерело. До систематичного каталогу звертаються для:

підбору літератури по певному питанню, темі, галузі знання;

пошуку книги, якщо невідомі точний заголовок або прізвище автора.

Бібліографічні описи розташовуються в систематичному каталозі відповідно до прийнятої системи класифікації. Вузівські бібліотеки застосовують Універсальну десяткову класифікацію (УДК) для розділів природних і технічних наук і таблиці бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) для розділів суспільних наук. Абетково-предметний покажчик (АПП) - допоміжний апарат до систематичного каталогу, що представляє перелік предметних рубрик, що розкривають вміст відображених у систематичному каталозі документів із вказуванням відповідних класифікаційних індексів. АПП скорочує шлях пошуку літератури в каталозі. Включає предметні рубрики на літературу, наявну в бібліотеці. Розкриває зміст бібліотечного фонду. АПП постійно поповнюється. Предметні рубрики складаються одночасно із систематизацією книг. На кожній картці АПП записується предметна рубрика та класифікаційний індекс відповідного розділу систематичного каталогу. Картки в АПП розставляють за абеткою, оформляють каталожними роздільниками з бічними виступами, на яких вказують літери та склади.

Предметний каталог

Каталог, у якому бібліографічні записи розташовуються за абеткою предметних рубрик. Він розкриває вміст фонду та забезпечує простий та оперативний пошук по конкретному питанню, про окремий предмет і близькі предмети. Користуватися предметним каталогом потрібно як енциклопедичним словником. Наприклад: Матеріалознавство потрібно шукати на літеру М, автоматизація — А і т. д. Цей каталог служить доповненням до систематичного.

Для них розробляються (в залежності від роду діяльності і засобу зберіганні свої каталогізацій ні принципи – класифікації. Для цього потрібен опис документа, товару тощо).

Розглянемо кілька типових видів систематизації інформації.

Номінальна систематизація являє собою розподіл інформації за типом документа - договори, рахунки, акти, накази і т.п.

Предметна систематизація - розподіл інформації за змістом документів: наприклад, в одну папку відправляються документи, пов'язані з будівництвом об'єкта №., А в іншу - з будівництвом об'єкта № 2.

Хронологічна систематизація інформації групує документи відповідно до певними часовими рамками - наприклад, в «даній» папці зберігається вся бухгалтерська документація за 2008 рік. Досить затребуваним видом систематизації є класифікація документів по автору чи колективу авторів. Обов'язковою до застосування в архівах є експертна систематизація інформації, що розподіляє документи за термінами їх зберігання. Після проведення процесу систематизації інформації, складається номенклатура справ - перелік найменувань документів, своєрідний довідник. Потім всі документи індексуються.

Систематизація інформації застосовується як до матеріальних (паперовим) документам, так і до електронних. Складання класифікації паперових документів, подальше створення номенклатури справ та індексування - трудомісткі процеси, потребують спеціальних навичок, виконання яких варто надати професіоналам. В комп'ютерних програмах - «Електронних архівах» - процес систематизації інформації відбувається автоматично, за заданими параметрами, але також вимагає граничної уважності і акуратності.

Систематизація документів здійснюється для того, щоб надати користувачам можливість легшого пошуку потрібних документів. У документаційних центрах на цій стадії виконується два основних дії - каталогізація та фізичне зберігання документів. Каталогізація, в свою чергу, також складається з декількох кроків:

    бібліографічний опис

    опис змісту документа

    призначення документу покажчика місцеположення

Каталогізація

Каталог - це упорядкований набір посилань про окремих одиницях зберігання в колекції. Іншими словами, каталог - це список. Але при цьому, більше, ніж просто список, кожен пункт в цьому списку є окремим записом, що містить різні частини інформації, такі як назва, ім'я автора та опис змісту. Каталог може бути представлений у вигляді списку або набору невеликих вторинних документів (наприклад, облікових карток) розташованих у певному порядку. Картковий каталог - це такий список, в якому кожна окрема запис або посилання записана на окремій картці.

Добре організоване документаційне центр повинен зберігати записи, які описують всі матеріали в його колекції. Під каталогізацією розуміється створення короткої записи про документ з подальшим включенням запису в список, використовуваний при пошуку. Короткі записи містять необхідну інформацію, яка допомагає користувачам відшукувати основні документи.

Раніше, найбільш поширений метод каталогізації полягав у створенні карток каталогу. Інформація про кожний документ копіювалася на кілька карток, одна картка - для кожного підстави пошуку. Підстава пошуку - це заголовок вгорі кожної картки, який може бути ім'ям автора, назвою або будь-яким терміном з використаних для опису теми документа. Усі картки з одним підставою пошуку, наприклад всі містять ім'я автора, групуються разом і потім шикуються в алфавітному порядку. Таким чином, користувач може шукати картку по автору, назві або темі.

Іншим загальноприйнятим методом є подання каталогу у вигляді друкованого томи з розділами, в яких записи перераховуються за назвою, по авторам та по темах. Цей метод має серйозні обмеження, оскільки додавання кожного нового матеріалу в бібліотеку тягне за собою відбитку нового каталогу.

Більш ефективним методом каталогізації, що практикуються в даний час, є використання стандартних бібліографічних форматів за допомогою комп'ютера, коли для кожної одиниці зберігання (наприклад, книги, глави в книзі або статті) створюється всього один запис, а відповідні комп'ютерні програми надають можливість пошуку.

Кожен запис каталогу, у вигляді чи картки каталогу, елементу чи в списку або запису в стандартному бібліографічному форматі, обов'язково повинна включати декілька типів інформації. Це бібліографічний опис, інформація про зміст і покажчик на відповідне місцезнаходження документа. Кожен з цих типів інформації обговорюється в наступних розділах.

Набір правил, наприклад Anglo-American Cataloguing Rules (Англо-американські правила каталогізації), дає основні вказівки на те, як вводити інформацію в каталог, включаючи правила розташування та використання пунктуації, особливо у випадку з картками каталогу. Anglo-American Cataloguing Rules (Англо-американські правила каталогізації) були адаптовані і спрощені HURIDOCS'ом, і опубліковані під назвою HURIDOCS Standard Formats for the Recording and Exchange of Bibliographic Information concerning Human Rights (Стандартні формати HURIDOCS'а для запису та обміну бібліографічною інформацією в області прав людини). (Докладніше див в бібліографії)

Опис змісту

Процес опису того, що міститься в документі, називається описом змісту. Існують дві основні форми опису змісту - індексування та резюмування (складання коротких оглядів). За цим індексам і оглядам користувач визначає, чи містить той чи інший документ ту інформацію, яка йому потрібна.

Індексуванням називається процес вибору термінів, найбільш точно відображають вміст документа. Терміни, які використовуються для цих цілей, називаються термінами індексу, але також вони можуть називатися дескрипторами або предметними рубриками. Тому каталог, складений з карток, у яких в якості підстави доступу - терміни індексу, називається предметним каталогом.

Зазвичай для опису одного документа використовується не один термін індексу. А раз так, то зростає кількість підстав пошуку, і отже для карткового каталогу необхідно складати кілька карток. У випадку зі стандартним форматом, звичайним рішенням цієї проблеми є створення спеціального поля індексу, яке дозволяє вводити складові терміни.

Метою індексування полягає в тому, щоб привести користувача до інформації, яку він шукав. Список, який використовується для опису змісту документа, повинен бути тим же списком, за яким будуть шукати документи за запитом користувача.

Індексування грунтується на контрольованому словнику, представленому у вигляді списку термінів або тезауруса (про контрольованому словнику див. в гл. 10).

Тезаурус - це складний список, що складається з регульованого набору термінів, пов'язаних ієрархічної та / або іншої зв'язком між собою.

Весь процес індексування складається з різних стадій. Основна стадія це розширення списку термінів індексу або тезауруса, включаючи опис різних типів взаємозв'язку між термінами.

Резюме - це короткий огляд тексту (наприклад, книги або статті). Зазвичай воно досить короткий (менше 1000 слів). У документаційному центрі кілька резюме можуть бути зібрані в одній книзі. Ще один часто використовуваний спосіб зберігання резюме - це опис книги по стандартному формату, в якому є поле для введення резюме.

Для користувачів документаційних центрів резюме корисні з двох причин:

а) резюме значно зменшує кількість первинної інформації.

б) в резюме акцент ставиться на певні аспекти.

Методи класифікації – ієрархічна, фасетна

Фасетний метод класифікації – компенсує недоліки ієрархічного методу класифікації. При цьому методі класифікації початкова множина об'єктів може незалежно поділятися на класифікаційні угруповання з використанням однієї з образних ознак. Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, яка є списком значень цієї класифікації (колір: червоний, зелений; професія: інженер, бухгалтер)[4]. Фасет – набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об'єкт може одночасно входити в різні класифікаційні угруповання.

(приклади в промисловості, податковій системі, торговельній, а також – УДК)

Наприклад, каталог пошукової системи Яndex [10] побудований з використанням фасетної класифікації. Основними фасетами для специфікації пошукового образу в нім є: тема, регіон, жанр, джерело інформації, адресат інформації.

Електро́нний катало́г (скор.: е-каталог, англ. e-catalog) — каталог на електронному носії, який подає переважно зміст паперового каталогу та містить інформацію про продукти й послуги для клієнтів або ділових партнерів.

Переваги е-каталогу:

•дозволяє обмін додатковою інформацією між виробниками і покупцями;

•дозволяє скорочувати витрати на придбання і постачання в організаціях (див.: електронне постачання);

•зазвичай, являє собою складову частину електронної торгівельної системи

•деякі фірми, пропонуючи каталог, не уявляють можливості он-лайнового спілкування з клієнтами.

Електронний каталог — машиночитний бібліотечний каталог, що працює в реальному часі та доступний читачам.

Існують такі види електронних каталогів: бібліотечний та OPAC. Електронні бібліотечні каталоги - сукупність програмних і апаратних засобів по забезпеченню діяльності бібліотеки за замовленням, каталогізації, пошуку, видання книг, вирішення різних завдань по звітності і книгозабезпеченості читачів і ін. як у локальної обчислювальної мережі, так і через web-товари. Перші електронні бібліотечні каталоги являли собою просто перелік записів про видання в одному файлі, що вже дозволяло прискорити пошук потрібної книги, газети, журналу. Використання електронних таблиць, а згодом і СУБД (більш-менш широко з 1960-х років) дозволило розділяти подібні записи на окремі поля, такі як назва, автор, видавництво, рік видання, мова, анотація та ін., що дозволило більш точно задавати пошукові запити. У ті ж роки почали створюватися перші дослідні системи мережевого доступу до каталогу, але перші великі системи віддаленого доступу до ЕБК були запущені в США в 1975 р. (в університеті штату Огайо) і в 1978 р. (Публічна бібліотека р. Далласа). З тих пір ЕБК продовжували розвиватися як кількісно, і якісно. Наприклад, розвиток технологій торгівлі, зокрема, впровадження використання неповторяющегося штрих-коду для кожного товару, зробило вплив і на роботу бібліотек. Адже штрих код можна використовувати не тільки при роздрібному продажу книги як товару, але і при кожній видачі (приймання) видання від читача, міжбібліотечному обміні, переобліку книг і т. д., що дозволяє помітно збільшити продуктивність праці. Старі видання, яким ще не надавався штрих-код при друку, при цьому, звичайно, доводиться забезпечувати новими штрих-кодами, для чого в типові системи створення ЕБК були додані відповідні можливості. Для завдань наукового пошуку, де нерідко доводиться мати справу з величезним і постійно поповнюється обсягом даних, розроблені більш витончені та вдосконалені (порівняно з ЕБК для загальнодоступних (народних) бібліотек) системи пошуку і відбору джерел. Помітний вплив на подальший розвиток систем пошуку в ЕБК нині надають досягнення пошукових систем, розроблених для пошуку в Інтернет. У майбутньому, при доступніших обчислювальних потужностях, будуть ширше використовуватися підходи експертних систем і т. д. При створенні електронних бібліотечних каталогів досить добре вдається застосовувати типові автоматизовані рішення, що заодно дозволяє підвищувати якість, збільшувати швидкість і зменшувати вартість створення ЕБК. Тому в н.в. все більше бібліотек використовують типові рішення по автоматизації електронних каталогів. Поняття "корпоративна каталогізація", "системи корпоративної каталогізації", "зведений електронний каталог" і деякі інші для нас сьогодні нові. Вони прийшли до нас не так давно, хоча в інших технологічно розвинених країнах, у практиці машиночитаній каталогізації, ними користуються вже досить довго. У США, наприклад, методика створення і використання системи корпоративної каталогізації, заснована на мережних технологіях, використовується вже з сімдесятих років минулого століття. Суть даної методики полягала в тому, що обробка видань здійснювалася один раз спеціально уповноваженими бібліотеками, каталогізатори яких проходили спеціальну підготовку і мали відповідні сертифікати. Це гарантувало високу якість створюваних записів. Бібліотека, яка першою отримувала екземпляр видання, виробляла його повну обробку і завантажувала відомості про документ в базу даних. Всі інші бібліотеки користувалися можливістю вивантажувати цей запис, якість якої не викликала сумнівів.