Тема 3 - 5 Рекреаційні потреби населення як основа організації рекреаційної діяльності та формування рекреаційних комплексів

1. Найважливішими факторами, що впливають на формування рекреаційних потреб, виступають:

1. Соціально-економічні, природно-географічні;

2. Демографічні, соціально-економічні, соціально-психологічні, медико-біологічні, природничі;

3. Медичні, демографічні, соціальні, економічні

2. Виділяють основні методи вивчення рекреаційних потреб:

1. Статистичний;

2. Системно-аналітичний;

3. Соціологічний

3. Рекреаційний попит це -

1. Рекреаційні потреби, що забезпечені грошовим еквівалентом;

2. Рекреаційні потреби, розраховані на кожного жителя країни;

3. Рекреаційні потреби, що приходяться на 1 км² площі території

4. Місце короткотривалого відпочинку від місць проживання повинні розміщуватися у радіусі:

1. 100 – 300 км;

2. 75 – 200 км;

3. 150 – 300 км

4. 5

5. За значенням курорти розподіляють на:

1. міські та сільські;

2. приміські, міські, районні, сільські;

3. місцеві, національні

6. За медичним профілем курорти розподіляють на:

1. Кліматичні, бальнеологічні, грязьові, бальнеогрязьові, кліматокумисолікувальні;

2. бальнеологічні, грязьові, кліматичні та їх сполучення;

3. Серцево-судинні, гінекологічні, шлункові;

7. Основним лікувальним фактором бальнеологічного курорту вважають:

1. лікувальні грязі;

2. мінеральні води;

3. мінеральні води та лікувальні грязі разом

8. Кліматичними курортами є:

1. Моршин, Альбано-Терме, Бірштонас;

2. Кавмінводи, Альбена, Мамайя;

3. Ворзель, Місхор, Аастумані

9. На які три групи можна поділити умови, у яких проходить формування ТРК?

1. природні, соціальні, економічні;

2. ресурсні, природно-географічні, економічні;

3. базисно-ресурсні, просторово-географічні, соціально-економічні

10. Які основні рекреаційні послуги можна виділити:

1. Комплексність, сезонність, різноманітність;

2. Доступність, різноманітність, виборність;

3. Ритмічність, комплексність, ефективність

11. Рекреаційне середовище це:

1. Сукупність умов життя, що відповідає вимогам, які ставляться до певних видів відпочинку;

2. Сукупність природних, технічних та соціальних процесів і явищ, серед яких відбувається рекреаційна діяльність;

3. Сукупність природних та соціальних процесів і територій навколо міст, що призначені для рекреації

12. Назвіть стадії формування ТРК:

1. Піонерна, групова, комплексна, реконструктивна;

2. Перша, друга, третя;

3. Початкова, групова, формування супутніх галузей, реконструктивна, комплексна

13. Виділяють такі типи рекреаційних комплексів:

1. Санаторно-курортний, туристсько-оздоровчий, санаторно-туристсько-оздоровчий, мисливсько-рибальський, туристсько-оздоровчо-мисливський, комплексний;

2. Рекреаційний, лікувальний, туристський;

3. лікувальний, туристський, санаторно-курортний, мисливсько-рибальський

14. Розміщення територіально-рекреаційних комплексів можна характеризувати як:

1. Очагове;

2. Рівномірне;

3. Загально-кущове

Тема 6 Рекреаційні ресурси, їх структура, оцінка, використання та охорона

1. Рекреаційні ресурси – це:

1. Важливі компоненти навколишнього середовища;

2. Найбільш сприятливе поєднання природних факторів, яке позитивно впливає на людей;

3. Природні та соціальні елементи середовища або їх сполучення. Які можуть використовуватися, забезпечувати відпочинок та відновлення здоров’я та працездатності людей

2. Найважливішими характеристиками рекреаційних ресурсів є:

1. Невичерпність, якість, різноманітність;

2. Величина, площа розповсюдження, період можливої експлуатації, можливість багаторазового використання;

3. Територіальна сталість, якість, невичерпність, різноманітність

3. Рекреаційні ресурси поділяють на:

1. Лікувальні, туристичні, оздоровчі, мисливські;

2. Природні, природно-технічні, культурно-історичні;

3. Соціально-господарські та природні

4. Рекреаційно-ресурсний потенціал визначає:

1. Можливості певної території з надання послуг щодо відпочинку й відновлення здоров’я людей у відповідності до потреб суспільства і рівня розвитку продуктивних сил;

2. Певну суму можливостей території у забезпеченні рекреаційних потреб населення, що проживає на ній;

3. Можливості певної території задовольняти рекреаційні потреби суспільства.

5. Під рекреаційною дигресією розуміють:

1. Знищення рослинного покриву та ущільнення грунту на рекреаційних територіях;

2. Стійкість рекреаційних територій до антропогенних навантажень;

3. Зміни у природних комплексах в результаті їх інтенсивного використання для відпочинку населення

6. Рекреаційне навантаження:

1. Відношення площі території до загальної площі даного району;

2. Ступінь безпосереднього впливу рекреантів на природні комплекси або об’єкти;

3. Ступінь прямого або непрямого впливу людини на навколишнє середовище

7. Гранично допустиме рекреаційне навантаження:

1. Ступінь безпосереднього рекреаційного комплексу впливу відпочиваючих людей на природні комплекси;

2. Кількість забруднюючих речовин, надходження яких на окрему рекреаційну територію не викликає негативного впливу на людину;

3. Кількість відвідуючи на одиницю рекреаційної площі та відрізок часу, що дають змогу протягом тривалого часу здійснювати відносно безпечне використання природного рекреаційного комплексу для масового відпочинку населення

8. Рекреаційний ліс – це:

1. Штучно створений ліс, призначений для охорони населених пунктів;

2. Ліс, призначений для відпочинку населення та санатрон-курортного лікування;

3. Ліс, на який впливає діяльність людини

9. Період пляжно-купального сезону у Болгарії триває приблизно:

1. 3,5 міс.;

2. 4,0 міс.;

3. 5,0 міс.;

4. 4,5 міс.

10. До якого типу відноситься курорт Євпаторія:

1. Кліматичний;

2. Бальнеологічний;

3. Морський;

4. бальнеогрязьовий

11. Період пляжно-купального сезону в Іспанії триває приблизно:

1. 5,3 міс.;

2. 4,5 міс.;

3. 6,0 міс.;

4. 7,1 міс.

12. Період пляжно-купального сезону у Тунісі складає приблизно:

1. 9,1 міс.;

2. 5,5 міс.;

3. 6,5 міс.;

4. 8,3 міс.

13. Кліматичні рекреаційні ресурси – це:

1. Кількість якісно кращих типів погоди у період їх найбільшого спостереження;

2. Курортні кліматичні умови;

3. Кліматичний фон території, сприятливий для пляжно-купального циклу

14. Період пляжно-купального сезону у Греції становить:

1. 6,5 міс.;

2. 7,1 міс.;

3. 8,0 міс.;

4. 7,6 міс.

15. Період пляжно-купального сезону на Адріатичному узбережжі триває орієнтовно:

1. 5,0 міс.;

2. 6,5 міс.;

3. 4,7 міс.;

4. 5,8 міс.

16. Період пляжно-купального сезону у Франції у середньому становить:

1. 6,0 міс.;

2. 8,5 міс.;

3. 4,5 міс.;

4. 5,0 міс

Тема Сучасні особливості міжнародного туризму

1. Які регіональні ринки міжнародного туризму виділяються за ВТО?

1. Європейський, Північноамериканський, Азіатсько-Тихоокеанський, Близькосхідний, Африканський, австралійський;

2. Європейський, Американський, Азіатський,Африканський, Австралійський;

3. Північноамериканський, Середземноморський, Карибський, Південно- і Східноазіатський, Тихоокеанський, Близькосхідний, Африканський

2. За територіальною спрямованістю рекреаційних потоків виділяють такі види туризму:

1. Міжнародний і внутрішній;

2. Міжнародний, іноземний, національний;

3. Внутрішній, національний, міжнародний, іноземний, виїзний;

3. Іноземними туристами називаються (за рекомендаціями ВТО):

1. Відвідувачі, що перебувають у країні, що не є їх постійним місцем проживання строком до 12 місяців з різними цілями;

2. Відвідувачі, що перебувають у певній країні, яка не є їх постійним місцем проживання від одного до 12 місяців з цілями і діяльністю, що не оплачується;

3. Відвідувачі, що перебувають за межами своєї країни

4. Екскурсант – це:

1. Особа, що перебуває поза місцем свого постійного проживання менше, ніж 24 години без ночівлі з діяльністю, що не оплачується;

2. Особа, що перебуває в іншій країні, яка не є місцем її проживання з метою ознайомлення з природними та культурними цінностями;

3. Особа, що перебуває поза місцем свого постійного проживання з професійними цілями та іншою діяльністю, що оплачується, менше, ніж 24 години без ночівлі.

5. За обсягом експортних послуг міжнародний туризм займає зараз у світі

1. Перше місце;

2. П’яте місце;

3. Третє місце

6. Скільки країн у світі за даними ВТО вважають туризм однією із найважливіших галузей національного господарства?

1. 100;

2. 50;

3. 125;

4. 170

7. За територіальним аспектом виділяються такі рівні туристського ринку:

1. Місцевий, національний, регіональний, світовий;

2. Локальний, національний, регіональний в межах країни, регіональний в межах групи країн, міжнародний;

3. Національний, регіональний, міжнародний

8. Країнами-постачальниками туристів на світовому ринку виступають:

1. Іспанія, США, Японія, Англія, ФРН;

2. Австрія, США, Японія, Англія, ФРН;

3. Європейські країни; Японія, країни СНД

9. Якими типами підприємств представлений збутовий апарат міжнародного туризму?

1. Туроператорами, турагенствами;

2. Турфірмами, туроператорами;

3. ТНК, турфірмами, туроператорами; турагенствами

10. Туроператори – це

1. Туристичні фірми, що спеціалізуються на розробці та оптовій реалізації турів;

2. Туристичні фірми роздрібної мережі, що реалізують тури;

3. Туристичні фірми, що забезпечують переважно екскурсійне обслуговування;

4. Туристичні фірми, що надають послуги щодо вибору туру

11. За сезонністю туристичної діяльності виділяють:

1. Професійний, діловий, конгресний, релігійний туризм;

2. Цілорічний, сезонний, зимовий, літній туризм;

3. Оздоровчий, лікувальний, пізнавальний, спортивний, діловий туризм;

4. Молодіжний, сімейний, дитячий, осіб старшого віку

12. Щорічні всесвітні туристичні ярмарки проводяться у:

1. Берліні, Лондоні;

2. Мадриді, Парижі;

3. Мілані, Брюсселі

13. Всесвітню туристичне організацію було створено у:

1. 1969 р.;

2. 1947 р.;

3. 1975 р.;

4. 1963 р.

14. За територіальним принципом можна виділити такі туристичні організації світу:

1. Національні, регіональні, міжнародні;

2. Локальні, національні, міжнаціональні, всесвітні;

3. Державні, недержавні, корпоративні, асоціації

Тема Рекреаційне природокористування і охорона природи

1. Курортний моніторинг – це:

1. система регламентованих спостережень за станом природного середовища курортів та курортних місцевостей, рекреаційних ресурсів, їх використанням та змінами під впливом техногенних та природних факторів; 2) визначення екологічного стану курортів та курортно-рекреаційних ресурсів, розробка наукових основ і методів прогнозу зміни їх екологічної ситуації; 3) розробка методів контролю за екологічною ситуацією на курортах та екологічним станом курортно-рекреаційних ресурсів, та запобігання ушкодження, визначення методів їх покращення

2. Які категорії об’єктів охорони природного середовища рекреаційних територій та комплексів можна виділити?

1. прямого і посереднього значення; 2) рекреаційного, лікувального, і туристичного значення; 3) використовувані і невикористовувані

2. Рекреаційне природокористування – це:

1. Система раціонального використання рекреаційних ресурсів; 2) система заходів, направлених на охорону рекреаційних ресурсів; 3) система заходів, направлених на охорону та використання рекреаційних ресурсів

2. Скільки виділяється рівнів забруднення рекреаційних ресурсів?

1. 2; 2) 3; 3) 4

2. При якому рівні забруднення родовища рекреаційних ресурсів не дозволяється використовувати:

1. першому; 2) третьому і четвертому; 3) четвертому

2. У чому полягає мета охорони об’єктів рекреаційного природокористування першої категорії?

1) у попередженні негативного техногенного впливу на рекреаційні об’єкти; 2) у відновленні та розширенні рекреаційних ресурсів, збереженні та покращанні їх функціональних властивостей;

3) у відновленні рекреаційних ресурсів та попередженні їх активного використання.

2. Скільки видів екологічної ситуації виділяють в курортно-рекреаційних комплексах?

1) 2; 2) 3; 3) 5

2. Найбільшу питому вагу територій, що охороняються в Європі має:

1) Австрія; 2) Німеччина; 3) Швейцарія; 4) Іспанія

2. Коли екологічна ситуація у рекреаційному комплексі вважається задовільною?

1) коли територія і родовища рекреаційних ресурсів екологічно чисті або слабо забруднені та можуть використовуватися без попередньої підготовки; 2) ) коли територія і родовища рекреаційних ресурсів забруднені, але можуть використовуватися після попередньої підготовки; 3) коли територія і родовища рекреаційних ресурсів екологічно чисті або слабо забруднені та можуть використовуватися після попередньої підготовки

2. Першим природним національним парком у світі є:

1) Гранд-Тітон; 2) Серенгетті; 3) Йосемітський; 4) Йєллоустонський

2. Усі заклади рекреаційного обслуговування можна згрупувати у такі етапи:

1) первинні, вторинні, суміжні; 2) основні, допоміжні, супутні; 3) рекреаційні, культурно-обслуговуючі, транспортні.

2. Чи дозволяється рекреаційна діяльність у заповідниках?

1) так; 2) ні; 3) при певних умовах

2. Які основні методи охорони рекреаційних територій використовуються?

1. Встановлення зон санітарної охорони, нормування використання рекреаційно-лікувальних ресурсів, раціональне зонування і планування територій рекреаційного призначення;

2. Заборона виробництв, що забруднюють навколишнє середовище, встановлення оптимальних норм використання ресурсів, створення штучних рекреаційних ресурсів;

3. Резервування територій з рекреаційними ресурсами, встановлення зон санітарної охорони, раціональне зонування і планування територій рекреаційного призначення, створення штучних рекреаційних ландшафтів.

Тема Рекреаційне районування

1. На які великі групи можна поділити усі умови рекреаційного районоутворення?

1. Економічні, соціальні, природні;

2. Зовнішні, внутрішні;

3. Безпосередні, опосередковані

2. Основними ознаками рекреаційного району виступають:

1. Рекреаційна спеціалізація і ступінь її розвитку, територіальна і галузева структура, спільність проблем подальшого розвитку, наявність рекреаційного вузла;

2. Значення і рівень розвитку рекреаційної інфраструктури, її спеціалізація, організаційна і територіальна структура;

3. Сезонність, орієнтація на рекреаційні ресурси, виробництво рекреаційних послуг, спільність проблем подальшого розвитку.

3. Факторами, під дією яких відбувається формування рекреаційних районів, виступають:

1. Структура і наявність рекреаційних ресурсів, рекреаційні потреби та їх диференціація, поглиблення територіального поділу праці у рекреаційній сфері та зонально-кущова форма її зосередження;

2. Рівень економічного розвитку території, напрямок і концентрація рекреаційних потоків, кількість зайнятих у рекреаційній сфері;

3. Спеціалізація в рекреаційну сферу, частка доходів рекреаційної галузі у ВНП країни або території

4. Таксономічною одиницею рекреаційного районування вищого прядку виступає:

1. Рекреаційний підрайон;

2. Рекреаційний регіон;

3. Рекреаційний район

5. Головними рисами рекреаційних районів виступають:

1. Соціальна функція, сезонність, орієнтація на рекреаційні ресурси;

2. Соціально-економічний характер, єдність виробництва, обміну, розподілу і споживання рекреаційних послуг, наявність рекреаційних ресурсів та розвинутої транспортної мережі, сезонність;

3. Спеціалізація, значний відсоток зайнятих у рекреаційній сфері, тісні зв’язки рекреаційного господарства з іншими галузями, високий відсоток рекреаційних територій у структурі землекористування.

6. Головними принципами рекреаційного районування виступають:

1. Генетичний, соціально-економічний, адміністративно-територіальний;

2. Історичний, аналітичний, ресурсний;

3. Абстракційний, економічний, соціальний

7. До Адріатичного району Європи включають такі країни:

1. Греція, Албанія, Сербія, Боснія, Хорватія;

2. Словенія, Греція, Мальта, Сербія. Боснія, Герцоговина;

3. Сербія, Хорватія, Боснія, Герцоговина, Словенія, Македонія, Албанія

8. Рекреаційне районування – це:

1. Виділення певних рекреаційних територій з однаковим рівнем розвитку рекреаційних послуг;

2. Поділ території на таксономічні одиниці, які відрізняються спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів, напрямами їх освоєння і охорони;

3. Поділ території на частини з різною рекреаційною спеціалізацією

Тема Європа – провідний рекреаційний регіон світу

1. Частка європейського регіону у світових валютних надходженнях від туризму становить:

1) 50 %;

2) 80 %;

3) 30 %;

4) 35 %

2. Який рік був визначений Європарламентом як Європейський рік туризму?

1. 1992;

2. 1990;

3. 1987;

4. 1995

3. Чи перевищує частка готельного господарства європейського регіону 50 % світового фонду?

1. Так;

2. Ні;

3. Значно менше

4. На європейському рекреаційно-туристичному ринку за кількістю готельних номерів лідирує така готельна група:

1. „Аккор”;

2. „Форте”;

3. „Ренк”;

4. „ТУ1”

5. Лідером інформаційної індустрії на європейському ринку виступає:

1. „Томас Кук Тревел”;

2. „Амадеус”;

3. „Туропа”;

4. „ТУ1”

6. Особливостями рекреаційно-туристських міграцій населення Європи виступають:

1. Чіткий літній „пік” рекреаційної діяльності, значний відсоток тривалих форм відпочинку, направлення рекреаційного потоку в інші частини і країни світу;

2. Відсутність сезонних „піків” рекреаційної діяльності, значний відсоток тривалих форм відпочинку, значний туристський обмін між сусідніми країнами;

3. Невелике перевищення літнього „піку” рекреаційної діяльності, значна частина короткотривалих видів туризму, значний туристський обмін між сусідніми країнами

7. Визначте найбільш вагомий туристсько-рекреаційний район Іспанії:

1. Балеарські острови;

2. Сонячне узбережжя;

3. Лігурійське узбережжя;

4. Центральна частина країни

8. Вкажіть староосвоєні райони Середземномор’я:

1. Блакитне узбережжя Франції, Італійська Рів᾿єра, Адріатика, Балеарські острови;

2. Канарські та Балеарські острови, Блакитне узбережжя Франції, Італійська Рів᾿єра, Аквітанія;

3. Острови Кріт, Родос, Іонічі, Канарські та Балеарські острови, Сонячний берег, Блакитний берег

9. Серед країн Альпійського регіону найбільший потік рекреантів спостерігається у таких країнах:

1. Італія, Франція, Швейцарія;

2. Франція, Швейцарія, Словенія;

3. Австрія, Словенія, Італія

10. Доходи від іноземного туризму становлять таку частку від ВВП Австрії (%):

1. 12;

2. 25;

3. 10;

4. 30

11. Найвищі доходи від іноземного туризму, що припадають на 1 мешканця, мають такі країни:

1. Франція, Швейцарія, США;

2. Австрія, Швейцарія, США;

3. Австрія, Франція, Швейцарія;

4. Італія, Франція, Іспанія

12. Найбільшою рекреаційною рухливістю відзначаються мешканці таких країн:

1. Італії, Франції, Великобританії;

2. Чехії, Болгарії, Німеччини;

3. Великобританії, Швеції, Німеччини;

4. Норвегії, Данії, Швеції

13. Сучасний потенціал готельного господарства країн Європи становить таку частку світового (%):

1. 43,5;

2. 38,4;

3. 50;

4. 25,8

14. Матеріальна база місць розміщення в Альпійському гірсько-спортивному регіоні становить (млн.. місць):

1. 8,0;

2. 2,0;

3. 5,0;

4. 3,0

15. Найбільш відомим курортом Лігурійської Рів᾿єри Італії є:

1. Монтекатіні-Терме, Неаполь, Мілан, Генуя;

2. Сан-Ремо, Портофино, Кьявари, Лоано;

3. Равена, Каталіна, Савана, Генуя;

4. Нолі, Рапалло, Ріміні, Каталіна

16. Міжнародна біржа з туризму (ІТВ) функціонує у:

1. Берліні;

2. Мюнхені;

3. Мадриді;

4. Мілані

17. Частка міжнародного туризму від суми щорічного експорту Іспанії становить (%):

1. 30;

2. 45;

3. 25;

4. 50

18. Адріатичний рекреаційний підрайон включає узбережжя:

1. Румунії, Словенії, Албанії, Греції, Хорватії;

2. Сербії, Хорватії, Боснії, Герцоговини, Словенії;

3. Греції, Франції, Албанії, Боснії, Словенії

19. Розміщення туристського потоку в Італії таке:

1. 20 % - північні райони, 60 % - центральні та 20 % - південні райони і острови;

2. 40 % - північні райони, 30 % - центральні та 30 % - південні райони і острови;

3. 60 % - північні райони, 30 % - центральні та 10 % - південні райони і острови;

4. 25 % - північні райони, 35 % - центральні та 40 % - південні райони і острови;

20. Найбільша кількість готельних кімнат у ЄС належить:

1. Франції;

2. Великобританії;

3. США;

4. Іспанії

21. Найвідомішим бальнеологічним курортом Франції є:

1. Ніцца;

2. Віші;

3. Сен-Тропез;

4. В᾿єн

22. Рекреаційна освоєність Середземноморського узбережжя Європи становить:

1. 40 %;

2. 35 %;

3. 80 %;

4. 25 %

Тема Альпійський гірсько-туристський комплекс

1. Яка довжина канатних доріг, що функціонують в Альпійському регіоні:

1. 40 тис. км;

2. 35 тис. км;

3. 51 тис. км

2. Дохід від туризму на 1 жителя в Альпійському регіоні складає:

1. 2 тис. дол. США;

2. 3 тис. дол. США;

3. 1,5 тис. дол. США;

3. Який вид туризму переважає в Альпійському регіоні?

1. спортивно-оздоровчий;

2. діловий;

3. пізнавальний;

4. бальнеологічний

4. Альпи – це найбільш висока гірська система:

1. Європи;

2. Північної Америки;

3. Австралії.

5. Середні висоти хребтів Альп становлять:

1. 4000 – 5000 м;

2. 3500 – 4000 м;

3. 2000 – 2500 м;

4. 2500 – 3500 м

6. Альпи є місцем короткочасного відпочинку жителів:

1. Лондона, Рима, Загреба;

2. Мюнхена, Парижа, Люксембурга;

3. Берліна, Відня, Амстердама;

4. Мюнхена, Цюріха, Відня

7. Які види спорту переважають у структурі відпочинку Альпійського регіону?

1. гірськолижний, альпінізм, сноуборд;

2. плавання, гонки на мотоциклах, велосипеди;

3. лижний, велосипедний, вітрильний, ковзанярський

8. Які види транспорту розповсюджені в Альпійському регіоні?

1. морський, залізничний, повітряний;

2. повітряний, річковий, автомобільний;

3. залізничний, автомобільний, фунікулерний

9. Що найбільше приваблює сьогоднішніх туристів в Альпи?

1. мінеральні джерела і грязі;

2. йодоване повітря, недоторкана природа;

3. різноманітні ландшафти, високий рівень обслуговування;

4. усе перераховане вище разом

10. Два відомі альпійські курорти Церматт і Санкт-Моріц розміщені у: