2.2 Корпоративні підприємства

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб [15, 6]. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються ГК, іншими законодавчими актами.

Згідно з ч.7 ст.63 ГК підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.    Усі інші підприємства визнаються середніми. Відповідно до ст. 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.8 ст.63 Господарського кодексу України у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст.126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

На відміну від відокремлених підрозділів юридичної особи, дочірнє підприємство є юридичною особою, тобто самостійним. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства [6].

Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб суб'єктом підприємницької діяльності.

Комунальне унітарне підприємство - це таке унітарне підприємство, яке діє на базі відокремленої частини комунальної власності, без поділу її на частини, створюється за рішенням органу місцевого самоврядування в розпорядчому порядку і входить до сфери управління органу, уповноваженого управляти відповідним комунальним майном

Характерними рисами комунальних підприємств є такі:

• господарська організація унітарного типу;

• створюється за рішенням органу місцевого самоврядування (уповноваженим ним органом) у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності;

• функції власника майна щодо комунального підприємства виконує уповноважений орган, тобто орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство (виконком відповідної ради народних депутатів, управління/департамент виконкому);

• функціонує на базі майна, що перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство);

• статутний фонд комунального унітарного підприємства має бути сформоване до його реєстрації як суб'єкта господарювання уповноваженим органом;

• мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою;

• найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство;

• відсутність у підприємства субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями органу місцевого самоврядування та уповноваженого органу;

• управління підприємством очолює керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові;

• збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду;

• поділ комунальних унітарних підприємств (як і державних унітарних підприємств) на комерційні та некомерційні, що обумовлює можливість застосування до цих видів підприємств положень Господарського кодексу щодо державних комерційних підприємств та казенних підприємств.

Підприємства колективної форми власності. Виробничі кооперативи

Господарський кодекс України за ознакою форми власності, на базі якої функціонують підприємства, виділяє такий їх різновид, як підприємства колективної форми власності [8]. До них належать:

• виробничий кооператив;

• колективне підприємство (в т. ч. колективне сільськогосподарське підприємство);

• унітарне дочірнє підприємство, створене виробничим кооперативом чи колективним підприємством;

• унітарні підприємства, що створюються суб'єктами права колективної власності (споживчим товариством, релігійною організацією, громадською організацією та ін.).

ВИСНОВКИ

З усього вищенаведеного мною можна зробити наступні висновки:

1. Одним з найпоширеніших суб'єктів господарювання є підприємство. Це зумовлено особливими економічними та соціальними функціями підприємства в економічній системі,а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах.

2. Підприємство — це самостійний суб'єкт гос­подарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задо­волення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здій­снення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господар­ської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

3. Вид передбачає класифікацію підприємств залежно від форм влас­ності, визначених Конституцією України та Господарським кодексом, і від способів розмежування в підприємствах окремих форм власно­сті й управління майном..

Види та організаційні форми підприємств:

1.Залежно від форм власності:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності (підпри­ємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власно­сті територіальної громади;

• державне (в тому числі казенне) підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засновані на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвести­ція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприєм­ством з іноземними інвестиціями. Підприємство, у статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається інозем­ним підприємством.

2.Залежно від способу утворення (заснування) та формування ста­тутного капіталу:

- унітарне підприємство. Створюється одним засновником, який ви­діляє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статут­ний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподі­ляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначаєть­ся, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприєм­ства.

- корпоративне підприємство. Утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на осно­ві об'єднання майна та підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підпри­ємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші під­приємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або біль­ше осіб.

3. Підприємство має наступні ознаки:

• є самостійним субєктом;

• підприємство - це субєкт господарювання;

• підприємство - статутний субєкт господарювання;

• має своє відокремлене майно закріплене за ним на праві власності, господарського відання або оперативного управління.

4. Унітарне підприємство - підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутній фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

5. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к / 96-ВР (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-ІV (зі змінами) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст. 356.

4.Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (зі змінами) // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1971, додаток до № 50, ст. 375

5. Закон України від 19.09.1991 № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 49, ст. 682.

6. Закон України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 31-32, ст. 263.

7. Закон України від 17.09.2008 № 514-VІ «Про акціонерні товариства» (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, № 50-51, ст. 384.

8.Закон України від 14.02.1992 № 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (зі змінами)// Верховної Ради України (ВВР) 2004, №5, ст. 272

9. Закон України від 10.07.2003 №1087-IV «Про кооперацію» (зі змінами)// Верховної Ради України (ВВР) 2003 №20 ст. 35

10.Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 39, ст.261)

11. Закон України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 31, ст. 440.

12. Господарське право України: підручник / В. С. Щербина. – 5-те вид. перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 600 с.

13. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За заг ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини – 3-тє вид. перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 776 с.

14. Олена Хобич. Юридична особа та її ознаки// Вісник податкової служби України №31. 2009.ст 2-6

15. Оксана Скічко. Державна реєстрація юридичної особи.// Вісник податкової служби України №31. 2009. ст. 6-8

16. Ігор Трущ. Порядок створення комунальних унітарних підприємств//Підприємництво,господарство і право. №10(178). 2010.ст.11-15

17. В.Борисова. Інститут юридичної особи у праві України// Право України юридичний журнал. №12. 2010.ст-25-31

18. Роман Майданчик. Види юридичних осіб// Юридична Україна. №6 2010. ст 4-11

19.Господарське право: Навч. посібник/ О. М. Вінник. - 2-е вид., змін, та допов.- К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008.- 766 с.

20. Кравчук С.Й. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007.– 264 с.