12.Транспортний комплекс України. Роль і значення основних видів транспорту у промисловому виробництві та народному господарстві України.

Україна має порівняно розвинуту транспортну мережу. Транспортний комплекс України – це сукупність усіх видів транспорту, об'єднаних між собою транспортними вузлами. До найбільших транспортних вузлів України належать Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Запоріжжя. За призначенням розрізняють транспорт загального користування, внутрішньовиробничий, особистого користування та спеціальний. Транспорт загального користування перевозить пасажирів, готову продукцію, сировину та напівфабрикати з місць виробництва до пунктів споживання або дальшого перероблення. Внутрішньовиробничий транспорт є складовою частиною промислового транспорту (заводського, виробничого, портового). В Україні функціонує розгалужена мережа всіх видів транспорту: залізничний, автомобільний (наземні), морський, річковий, озерний (водні), повітряний, трубопровідний. Усі вони тісно пов'язані між собою і взаємно доповнюють один одного. Провідну роль у вантажообороті посідає трубопровідний транспорт. Друге місце — залізничний. Територіальне поєднання різних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби виробництва і населення у перевезеннях, становлять транспортну систему країни. Транспорт України забезпечує не лише власні потреби у перевезеннях вантажів і пасажирів, ай транзитні, оскільки наша країна має вигідне економіко-географічне і геополітичне положення. Транзитні перевезення — важливе джерело поповнення валютних надходжень держави. У перспективі розвитку транспорту — створення так званих транспортних коридорів — поліпшених залізничних і автомобільних шляхів високої провізної здатності і належного обслуговування.

13.Визначити основні закономірності розміщення продуктивних сил. Обґрунтовано доведіть їх значення у підвищенні ефективності роботи підприємств (існуючих або перспективних) регіонів в сучасних умовах.

Закономірності РПС  це закони територіальної організації господарства.

Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил випливає із загального економічного закону економії праці, яким регулюються затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку, виробництва й споживання продукції.

Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній) рівень життя та ефективність вироб­ництва.

Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил випливає з економічного закону концентрації виробництва. Реалізація цієї закономірності сприяє обмеженню надмірної концентрації промислових підприємств і населення у великих містах.

Закономірність територіального поділу праці  є визначальною у процесі формування економічних районів, її дія виявляється у спеціалізації господарства регіонів відповідно до наявних природних і трудових ресурсів, традицій, навичок населення, економіко-географічного положення.

Закономірність комплексного розміщення продуктивних сил  виявляється у формуванні економічних районів та спеціалізації їх господарств. Комплексний розвиток і раціональна спеціалізація сприяють досягненню найбільших результатів при найменших витратах.

Закономірність зближення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів пов'язана з процесами територіального поділу праці й регіональною інтеграцією. Це об'єктивна закономірність, яку треба враховувати в економічній полі­тиці. Закономірність полягає в подальшому узгодженні рівнів соціально-економічного розвитку через посилення взаємозв'язків між регіонами.