14. Персоналії «Українського духовного Олімпу».

З часів палеоліту(кам*яна доба -від 3 млн до 100—150 тис. років тому) племена, що населяли територію сучасної України, дотримувалися політеїзму (багатобожжя).Такі вірування прийнято називати язичництвом.У політеїстичних віруваннях, за кожним божеством закріплюється певна роль, функція, влада над певною сферою життя чи над частиною всесвіту. Стародавні слов'яни вірили в єдиного бога, називаючи його верховним, небесним богом, богом богів. і відрізняли його від бога Перуна та інших другорядних богів. Його вважали владикою неба, джерелом божественної сили і називали Великим богом, Старим богом чи Прабогом – Сварогом. Інші боги були істотами, що походили від верховного бога. Перун- володів громом та блискавкою. Він був богом війни і миру. У західних слов'ян найвеличнішим божеством був Триглав. Він зображався з трьома головами, які означали три царства: небо, землю і пекло. Жив – божество життя, краси та весни, бог благополуччя. Лада –  богиня гармонії вприроді, людові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Покровителем скотарства був Велес (Волос) – «скотий» бог.  Стрибог – бог ураганного вітру.  Хорс – бог сонця.  Дажбог – теж божество сонця. Це також і прабатько людей. Сварог — бог вогню; Стрибог — бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог — бог успіху, який ототожнювався з сонцем; Хорс — бог сонця (іноді місяця); Симаргл — бог підземного світу, як він здебільшого трактується. Уявляли його в образі крилатого пса та інш. У пантеоні східнослов'янських божеств, на відміну від давньогрецького та давньоримського, було порівняно мало богів, які безпосередньо втілюють інтереси і заняття людини. Можна назвати тільки Велеса (Волоса) — бога багатства, худоби і торгівлі,Мокош (Мокошу) — богиню дощу і води, яка в той же час протегувала ткацтву, а також Дану — богиню річок (згадка про неї є у багатьох піснях) та різні берегині.

15. Українські обереги.

Найпоширеніші обереги це є молитва, хрест, освячена вода, свічка, калина, вінок, писанка тощо.Рушники – обереги дому, вони супроводжували людину від народження до смерті.На рушниках люди записували свою долю. У кожний рушник, як і вишиту сорочку вкладалося багато мрій про одруження, щасливе сімейне життя. Не тільки рушник є оберегом долі людини, й сорочка – вишиванка. Вишиванка – символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті. Оберіг від всякої хвороби і напасті Піч у давнину мала священне значення, тому її найчастіше розмальовували гарними візерунками. У прадавні роки, коли не було церкви, сім’я молилася біля печі. Для українців здавна є традиційним оберегом - вінок, який приносить удачу. Дівчата не лише прикрашали ним себе, а й досить часто його використовували як елемент декорування будинку. Зображення вінків завжди були на одязі, скатертинах, рушниках. Традиційний український вінок виготовляли з 12 квітів: мальва, калина, безсмертник, деревій,незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль. До віночка в’яжуть кольорові стрічки. Разом з рушниками, вишитими сорочками - писанки є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва. Колись для писанок відбирали переважно яйця» первісток». Писанка вважається символами життя, сонця, безсмертя, любові і краси весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст. ЇЇ дарують на знак примирення, побажання здоров"я, краси, сили, застосовують як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг від переляку і наговорів. Символіка кольорів має велике значення при написані писанки. Символічних малюнків налічують понад 100, кожний з яких має своє призначення. Хрест – є символом приниження людини. Все людське страждання, все моральне чи фізичне зло, від якого страждає людина, є наслідком гріха. Хрест – стародавнє позначення Вічного Дерева Життя, стародавній знак (символ) життя, істини і спасіння.Свічка як уособлення небесного вогню, відігравала значну роль не тільки в повсякденному житі , а й обрядовому. Вона була обов’язковим ритуальним атрибутом впродовж всього життя людини: під час народження, весілля та смерті. Лялька – мотанка - українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Мотанка безлика, вона не має обличчя, замість очей, рота мотали з ниток .Мотанка несе в собі тепло людських рук, любов і турботу з якою створена. Вона несе в собі сонячну енергетику…! Коровай - великий круглий ,священний хліб. Випікають його на свята. Прикрашають складними візерунками з тіста і гілочкою калини, яка є символом кохання, щастя і достатку. Чим пишніший і красивіший коровай,тим щасливіше і багатше життя чекає молодят, які скуштували коровай . Згідно з українським звичаєм, дорогих гостей зустрічають короваєм,який виносять на вишитому рушнику.