МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Факультет історії, політології та міжнародних відносин

Кафедра політології та державного управління

Виборча система Грузії

( ІНДЗ )

Виконав: студент 210 групи

Ратушняк Павло Петрович

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………..1

РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ

1. Нормативно правова база виборчого процесу……………………….....

2. Основні принципи проведення виборів…………………………………

3. Особи та органи які відповідають за проведення виборів …………….

4. Фінансування виборів…………………………………………………….

РОЗДІЛ 2 ВИБОРИ

2.1 Президентські вибори……………………………………………………

2.2 Парламентські вибори……………………………………………………

2.3 Вибори до органів місцевого самоуправління(Зібрання,мера міста Тбілісі та інших самокерованих міст)………………………………………………..

РОЗДІЛ 3 ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ ТА ПЛЕБІЦИСТУ

3.1 Референдум…………………………………………. …………………………

3.2 Плебіцист……………………………………………………………………….

ВИСНОВОК ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..

ВСТУП

Грузія (самоназва Сакартве́ло) Найстаріше державних утворення на Кавказі. На даний момент це Президентська республіка, з 10 століття по 1801р абсолютна монархія, з 1801р попадає під владу Російської Імперії. З 26 травня 1918 до лютого 1921р тимчасове існування Грузинської Демократичної Республіки. 1921 — Грузія стала радянською республікою. Для її послаблення на території республіки більшовики створили Абхазьку автономну республіку та Південно-Осетинську автономну область. 9 квітня 1991 ухваливши акт про відновлення державності Грузія знову стала незалежною державою. У квітні 1991 р. Верховна рада Грузії ухвалила нову Конституцію і обрала Звіада Гамсахурдіа на посаду президента республіки. Прямі президентські вибори відбулися 26 травня, і Гамсахурдіа отримав на них майже 87 % голосів. Однак за дуже короткий час безпорадна економічна політика президента і його боротьба з внутрішньою опозицією викликали невдоволення населення, і в грудні 1991 р. розгорнулися бої між прибічниками президента та опозицією, до складу якої увійшла Національна гвардія. У січні 1992 р. після кількох тижнів боїв у центральній частині Тбілісі Гамсахурдіа було усунуто з посади і він покидає країну. Військова рада, яку очолив Тенгіз Кітовані, командир Національної гвардії, взяла владу в свої руки, розпустила парламент і припинила чинність Конституції. У березні 1992 р. військова рада оголосила про саморозпуск і утворення Державної ради, що складалася приблизно з 70 представників із 36 опозиційних партій. Головою Державної ради став Е. А. Шеварднадзе. У жовтні 1992 р. відбулися вибори до нового парламенту. Його головою було обрано Шеварднадзе, який отримав 96 % голосів виборців. Після 1995 р. в Грузії спостерігається стабілізація обстановки. Значного прогресу вдалося досягнути на переговорах з врегулювання осетино-грузинського конфлікту. Грузинський парламент проводить економічну реформу у співпраці з МВФ і Світовим банком і робить ставку на відновлення Древнього шовкового шляху — Євразійського коридору, використовуючи географічне положення Грузії як мосту для транзиту товарів між Європою та Азією.З 25 січня 2004 року президентом Грузії стає Михайло Саакашвілі — голова партії «Єдиний Національний Рух», один з лідерів«революції троянд», яка призвела до падіння влади Шеварнадзе. Це найбільш молодий президент у Європі, який очолив країну у 36 років. У кінці 2007 року ситуація в Грузії знову загострилася, на хвилі ряду внутрішніх конфліктів і, очевидно, зовнішніх впливів виникла опозиція, яка намагається перебрати владу і змінити курс країни на НАТО і ЄС. У цих умовах Михайло Саакашвілі на початку листопада 2007 р. оголосив надзвичайний стан у країні і вийшов з ініціативою дострокових президентських виборів 5 січня 2008 року.

1.1Нормативно правова база виборчого процесу

Виборчий процес регулює Конституція Грузії — основний закон Грузії, прийнятий 24 серпня 1995 і переглянутий 15 жовтня 2010. Також в грузії є органічний закон “виборчий кодекс” прийнятий  22.08.2001 та суттєво відредагований 27 грудня 2011 року. Виборчий процес контролюють наступні статті конституції Ст49(пункт1,2)Вибори до Парламенту та його чисельність. Ст50 п1Пасивне та активне виборче право п2 Розподіл мандатів п3 Дата проведення парламентських виборів. Ст 71 контролює вибори Президента зокрема: п1Встановлює строк правління президента та кількість його переобрань п2 Пасивне виборче право, ценз осілості та віковий ценз, п3 Хто має право висувати президента, та яка кількість голосів яка для цього потрібна п4,п5,п6,п7 Кількість голосів та умови за яких обирають президента, п8 за яких умов не проводяться вибори, п9Дата проведення виборів. Порядок та спосіб проведення виборів до органів місцевого самоврядування визначає стаття 101 Конституції Грузії п2 розписує яким шляхом відбуваються органи місцевого самоврядування.

1.2Основні принципи проведення виборів

Органічний закон “Виборчий кодекс Грузії”(Ст3) визначає наступні принципи проведення виборів

а) Загальне право участі у виборах:

а.а) активним виборчим правом володіють всі громадяни Грузії, яким до дня проведення виборів виповнилось або в день виборів виповнюється 18 років і які підходять під умови, встановлені даним Законом, крім осіб, активне виборче право яких обмежено Конституцією Грузії або згідно з даним Законом не мають активного виборчого права;

а.б) пасивним виборчим правом володіють всі громадяни Грузії, які відповідають всім умовам, які встановлені даним Законом, крім осіб, пасивне виборче право яких обмежено Конституцією Грузії і даним законом.

а.в) правом приймати участь у виборах, не володіє громадянин Грузії, який визнаний судом недієздатним або по вироку суду знаходиться під вартоюв закладах утримання під вартою/позбавлення волі, крім осіб які здійснили менш важкі злочини.

б)рівне виборче право:

б.а) виборці приймають участь у виборах, на рівних умовах;

б.б) всі виборці з одного і того самого виборчого округа мають рівну кількість голосів;

в) пряме виборче право:

в.а) в Грузії вибори – прямі;

в.б) Президента Грузії, членів Парламенту Грузії, членів Зібрання самокерованих міст, мера/управителя самокерованого міста виборці вибирають безпосередньо;

г) таємниця голосування і вільне волевиявлення виборців:

г.а) в Грузії вибори, проводяться при таємному голосуванні;

г.б) забороняється будь яка дія яка, обмежує вільне волевиявлення виборців, и контроль за волевиявленням виборців. Стаття 4. Публічність виборів

В порядку, встановленому даним Законом, і виходячи з його цілей діяльність Виборчої адміністрації виборчих суб’єктів , органів державної влади та місцевого самоуправління здійснюється відкрито і публічно.

1.3 Органи які відповідають за проведення виборів.

Виборча адміністрація Грузії та її повноваження

Статус, система та склад Виборчої адміністрації Грузії

1. Виборча адміністрація Грузії є самостійним адміністративним органом, який в межах своїх повноважень незалежний від інших державних органів створюється згідно з даним Законом. Повноваження і порядок створення Виборчої адміністрації Грузії визначаються даним Законом.

2. Виборча адміністрація Грузії складається з:

а) ЦВК та її апарату;

б) окружних виборчих комісій;

в) дільничних виборчих комісій.

3. Вищим органом Виборчої адміністрації Грузії є ЦВК, яка в межах своїх повноважень здійснює керівництво та контроль над виборчими комісіями всіх рівнів і забезпечує однакове застосування виборчого законодавства Грузії на всій території Грузії.

4. Члени ЦИК , співробітники їх апарату і члени окружних виборчих комісій, крім допоміжних та позаштатних службовців і членів окружної виборчої комісії, передбаченої пунктом 5 статті 19 даного Закону,є публічними службовцями, і на них розповсюджується Закон Грузії «Про публічну службу», якщо даним Законом не установлено інше.