11.4. Шкідники помідорів
Колорадський жук - Leptinotarsa decemlineata Say. поширений повсюдно. Пошкоджує картоплю, овочеві пасльонові (баклажани, перець, помідори).
Жук довжиною 9-12 мм, з овальним випуклим тілом. Переднеспинка і' надкрила жовтуваті або жовтувато-червоні. На передньоспинці 12-14 чорних плям, з яких середні мають форму римської цифри V, на кожному надкриллі по п'ять чорних смуг.
Яйце довжиною 1,2-1,8 мм, подовжено-овальне, блискуче, спочатку жовте, потім оранжеве. Личинка довжиною 15-16 мм, випукла, оранжево-червона; черевце ширше, ніж груди, на кінці загострене. На передньоспинці поперечна чорна пляма, а по боках черевця по дві чорні плями на кожному сегменті. Лялечка довжиною 10-12 мм, оранжево-жовта або червонувата. Розповсюджений у більшості країн Європи, окрім Данії, Великобританії, Швеції, Норвегії і Фінляндії. В Європу завезений із США. До середини XIX ст. існував на схилах Скелястих гір, живлячись пасльоном. При освоєнні західних районів США переселенцями жук у 1859 році вперше був відзначений на картоплі. Назву свою він отримав тому, що вперше як шкідник картоплі зареєстрований в штаті Колорадо.
Рис.11.9. Колорадський картопляний жук: '
/ - жук;2 - яйцекладка; 3 - яйце; 4 - личинка; 5 - лялечка; б - пошкоджений кущ картоплі.
17-25 мм, жовто-бура. Зимують яйця. Гусениці виплоджуються в травні. Заляльковуються на початку липня у ґрунті на глибині 5-15 см. Стадія лялечки триває 13-30 днів. Метелики літають до кінця вересня, відкладають яйця на дикорослі злаки по 70-1000 шт. Протягом року розвивається одне покоління.
Заходи боротьби:
знищення бур'янів;
видалення решток після збирання врожаю;
підживлення рослин та підгортання їх ґрунтом якомога вище;
обприскування хімічними препаратами.
1 1.5. Шкідники огірків
Паросткова муха - Delia platura Mg. в Україні поширена повсюдно. Поліфаг. Муха завдовжки 3-6 мм, жовтувато-сіра. Яйце біле, видовжене. Личинка останнього віку завдовжки до 7 мм, брудно-білого кольору, м'ясиста. Пупарій завдовжки 4-5 мм, жовто-бурий, заокруглений.
ШІ
Заходи боротьби: •
передпосівна обробка ґрунту; сівба в оптимальні строки; ретельне загортання в ґрунт гною; з інших засобів такі самі, як і проти весняної капустяної мухи.
Шкідник неодноразово завозився в Європу, але спалахи ліквідували, і тільки в кінці першої світової війни утворилося постійний осередок у Франції, в районі порту Бордо, куди жук був завезений з воєнними вантажами. Звідси шкідник розселився по Європі, переміщуючись по 150-400 км на рік. В нашій країні вперше осередки були виявлені в 1949 р. у Львівській області. Надалі колорадський жук неодноразово заносився вітрами в Закарпаття з Чехословаччини та Угорщини.
В даний час розповсюджений повсюдно.
Жук зимує в ґрунті, на полях, де проходило розмноження і живлення. Глибина залягання жуків у піщаному ґрунті сягає 60 см, а в глинистому не перевищує ЗО см. В квітні-травні, коли ґрунт в місцях зимівлі прогріється до 14-15°С, жуки виходять на поверхню ґрунту і живляться на рослинах. Вихід їх з ґрунту дуже розтягнутий і триває понад 1,5 місяця. Жуки відшукують сходи картоплі і об'їдають на них молоді дисточки. У пошуках корму вони перелітають на значні відстані. Після спарювання самки відкладають яйця на нижню поверхню листків картоплі, баклажана і інших пасльонових, по 12-89 яєць у кладці. Одна самка відкладає в середньому 400-700 яєць, іноді до 2400. Потім вони відмирають або залазять в ґрунт, де перебувають деякий час (приблизно 5-15 днів) у стані літньої діапаузи, після якої знову можуть відкладати яйця
Ембріональний розвиток триває 5-17 днів. Личинка розвивається 16-34 дні, живиться на рослинах і проходить чотири віки. Личинки спочатку з'їдають яйцеві оболонки, а потім починають живитися листками. При цьому вони скупчуються на верхівках пагонів і об'їдають листки. Заляльковування проходить в ґрунті на глибині 5-15 см. Молоді жуки першого покоління з'являються у липні й після живлення частина самок починає відкладати яйця, але значна кількість їх не відкладає, а залазить у ґрунт на зимівлю. Друге покоління шкідника на півдні розвивається у липні - на початку серпня, частково тут може розвиватися і третє покоління, що спостерігається у другій половині серпня - на початку вересня.
Жуки, які вже зимували, залазять у ґрунт на зимівлю наприкінці липня - на початку серпня, а літніх поколінь - наприкінці серпня - вересні.
Картопляна блішка - Psylliodes affinis Payk. Жук завдовшки 2-2,8 мм, чорний. Яйця жовті, завдовшки 0,6-0,7 мм. Личинка тоненька, видовжена. Зимують жуки. На рослинах трапляються в червні-липні, на коріннях пасльонових, нерідко вигризаючи всередині ходи. Перед залялькуванням личинка робить земляний кокон, де і розвивається лялечка. Жуки розмножуються на вологих ділянках, луках, звідки вони переселюються на посіви пасльонових.
Заходи боротьби:
інтенсивний полив розсади при висаджуванні в суху погоду;
застосування хімічних препаратів, дозволених до використання в Україні.
Картопляна (болотна) совка - Hydraecia micacea Esp. В Україні поширена повсюдно. Найбільш чисельна на Поліссі та в Лісостепу. Метелик - розмах крил 28-40 мм. Яйця від жовто-білих до червоно-жовтих, діаметром 0,7-0,8 мм. Гусениці завдовжки 40-50 мм, від світло-жовтих до м'ясисто-червоних. Лялечка завдовжки
Баштанна попелиця - Aphis gossypii Glov. поширена повсюдно. Розвивається неповноцикло, розмножується тільки партеногенетично. Зимують безкрилі самки та личинки на бур'янах. Навесні попелиця з'являється на культурних рослинах після вильоту крилатих особин з місць зимівлі. Розвиток -,-*-одного покоління триває 7-10 днів, а всього за вегетацію може розвиватися до 20 ' поколінь. Плодючість самки - 40 личинок. З середини літа чисельність попелиці на культурних рослинах знижується в результаті діяльності ентомофагів. Вона переселяється на різні дикі трав'янисті рослини, а у вересні знову повертається на культурні рослини і розвивається на них до настання морозів.
Заходи боротьби:
знищення бур'янів біля парників і теплиць; застосування хімічних препаратів.