Лекція №11
Тема: ШКІДНИКИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ВІДКРИТОГО ГРУНТУ
Шкідники капусти.
Шкідники цибулі і часнику.
Шкідники моркви.
Шкідники помідорів.
Шкідники огірків.
Тема: ШКІДНИКИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ВІДКРИТОГО ГРУНТУ
11.1 Шкідники капусти
11.2 Шкідники цибулі і часнику
1.1.3. Шкідники моркви.
Шкідники помідорів.
Шкідники огірків.
Культурні рослини, що дають людям соковиті плоди, листки, цибулини та коренеплоди, називають овочевими культурами. Відомо понад 1,2 тисячі видів овочевих рослин із 320 ботанічних родин. Найбільші площі займають картопля, капуста, помідори, огірки, цибуля та баштанні культури.
На території України на всіх овоче-баштанних рослинах зареєстровано понад 300 видів шкідників, серед яких жуків близько 200 видів, рівнокрилих та напівтвердокрилих - близько 100, метеликів - майже 100, мух та комарів - 90, прямокрилих - близько ЗО, трипсів - 5 та декілька видів перетинчастокрилих. Найбільша кількість шкідників овочевих культур належить до родини довгоносиків, совок, попелиць, листоїдів, пластинчатовусих, коваликів, справжніх та мінуючи » мух, п'ядунів, галиць. Основний спеціалізований шкідник картоплі - колорадський жук. Комплекс шкідників капустяних культур характеризується великим видовим рьізномаїттям (понад 300 видів). Із шкідників цибулі та моркви поширені цибулева і моркв'яна мухи, журчалки. Про кількість ентомофагів об'єктивно судити важко, оскільки вона залежить від ступеня вивчення об'єкта. Приблизно на 400 фітофагів припадає 850 ентомофагів. Особливо багато паразитів та хижаків виявлено на шкідниках капусти. Так, на капустяній совці паразитують 30 видів, на попелиці -32, на капустяній молі - 46, на біланах - близько 15 видів. Різномастість фітофагів, ентомофагів та складні зв'язки між ними утруднюють використання системи заходів управління внутрішньо- та міжпопуляційними взаємовідносинами в конкретних агроценозах, проте вирішення цієї проблеми цілком можливе.
11.1. Шкідники капусти
Хрестоцвіті блішки трапляються в усіх областях України. Масово поширюються у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській і Хмельницькій областях. Найпоширеніші такі:
світлонога - Phyllotreta nemorum L.
виїмчаста - Ph. vitata F.
хвиляста - Ph. undulate Kutsh.
синя - Ph. nigripes F.
чорна - Ph. atra F.
південна - Ph. cruciferae Goeze.
Активність жуків навесні дуже висока, особливо вони ненажерливі у парку та суху погоду. Підвищена активність спостерігається при температурі повітря понад 12°С. За сприятливих умов можуть за 1-2 дні знищити сходи капустяних культур на великих площах. Зимують жуки під рослинними рештками в полі, під опалйми листками, у верхніх шарах ґрунту. Навесні вони пробуджуються дуже рано, коли з'являється перша рослинність. Спочатку живляться на бур'янах з родини капустяних. При з'явленні сходів капустяних культур або після висаджування розсади в ґрунт вони масово переходять на культурні рослини. Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки паруються і відкладають яйця в ґрунт. Личинки живляться дрібними корінчиками капустяних рослин, не завдаючи їм суттєвої шкоди. Виїмчаста блішка відкладає яйця біля головного кореня, в який занурюється личинка. Світлонога блішка відкладає яйця на листки капустяних рослин. Заляльковується в ґрунті. Тривалість розвитку личинок - 16-30, а лялечок -17 днів. В Україні світлонога та південна блішки можуть розвиватися у трьох поколіннях. Найбільшої шкоди вони завдають навесні. Літнє покоління не має господарського значення. Проте, при нестачі вологи в південних областях, вони завдають шкоди і влітку, особливо пізній та цвітній капусті.
Заходи боротьби:
знищення бур'янів з родини капустяних;
глибока зяблева оранка;
культурні рослини висаджують у ранні строки, щоб вони зміцніли до масового з'явлення блішок;
при масовому з'явленні обробка інсектицидами, дозволеними до використання в Україні.
Рис.11.1. Хрестоцвіті блішки: 1 - світлонога; 2 - синя;
З - надкрилля хвилястої (а) та виїмчастої (б) блішок.
Капустяна міль - Plutella maculipennis Curt. Один з найнебезпечніших шкідників капустяних культур. Поширена повсюдно, але найбільшої шкоди завдає у Лісостепу та Степу. Метелик - розмах крил 12-16 мм, забарвлення від сіро-
коричневого до темно-бурого. На передніх крилах є хвиляста біла або жовтувата смужка. Яйце овальне, завдовжки 0,4-0,5 мм і завширшки 0,2-0,3 мм з дрібними крапками на поверхні. Гусениці першого віку майже без пігментації, голова темно-коричнева. Забарвлення гусениць старших віків від зеленого до темно-коричневого. Довжина гусениці старшого віку 7-11 мм.
Лялечка завдовшки 7 мм, спочатку блідо-зелена, потім темніє. Знаходиться в срібно-білому рихлому коконі, досить міцно прикріплена до субстрату. Довжина кокону 8, ширина 2-2,5 мм.
Зимують лялечки і частково метелики. Літ починається у квітні. Метелики літають переважно у сутінках, живляться нектаром
Рисі 1.2. Капустяна міль: / -метелик;
2 - гусениця; 3 - пошкоджений лист капусти.
капустяних рослин. Яйцекладка триває 10-20 днів. Самки відкладають по 1-4 яйця на нижній бік або черешок листка. Повний цикл розвитку молі триває 30-35 днів. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління становить 390-410°С.
Протягом року розвивається в 4-5 поколіннях. Літ метеликів наступного покоління накладається на попереднє і триває з кінця квітня до середини вересня. Найбільше гусениці пошкоджують капусту у фазі утворення сердечка, що перешкоджає утворенню головок. На Поліссі та в Лісостепу шкідник особливо небезпечний на пізніх сортах капусти, які в період масового розмноження гусениць знаходяться у фазі мутовки.
Відомо понад 40 видів ентомофагів молі. В окремі роки вони спроможні знищити до 90 % гусениць та лялечок шкідника. Гусениці та лялечки уражаються грибними хворобами із роду ентомофтора. Епізоотії, викликані ними, з'являються після тривалих дощів. Дуже поширені мускардинні збудники хвороби, що викликають білу, рожеву та червону мускардини.
Заходи боротьби:
збір і знищення решток капусти та інших капустяних культур, де зимує шкідник;
глибока зяблева оранка;
знищення бур'янів, на яких розвиваються гусениці першого покоління;
- застосування бактеріальних препаратів (лепідоцид, дендробацилін, бітоксибацилін, дипел, бактоспеїн);
- порогові рівні чисельності у фазі листкової розетки капусти становлять 3-6 гусениць на одну рослину при заселенні 15-25 % рослин у фазі щільної головки;
- застосування хімічних препаратів, дозволених до використання в Україні.
Капустяний білан - Pieris brassicae L. в Україні поширений повсюдно. Метелик - розмах крил 55-60 мм. Крила борошнисто-білі з темним запиленням біля країв. На передніх крилах самок є дві чорні круглі плями. У самця подібні плями є тільки з нижнього боку передніх крил. Яйця лимонно-жовті, вертикальні, ребристі, завдовжки 1,25 мм.
Рисі 1.3. Капустяний білан:
1 - самець; 2 - самка; 3 - гусениця на листі капусти
Гусениці попелясті, з великою темною головою, останнього віку - жовто-зелені з темно-бурими щитками, на яких на яких знаходяться волоски та щетинки. По боках тіла є жовті смуги, на спині - світла. Лялечка зеленувато-жовта, з чорними крапками на спині та збоку.
Зимують лялечки, прикріплені до субстрату за допомогою жовтого пояса. Залялькування відбувається поблизу місць, де росла кормова рослина, на штамбах та гілках дерев, тинах, стінах будівель. Літ метеликів починається рано навесні, вони активні вдень. Яйця дозрівають на 5-7 день після виходу самок із лялечок. Відкладає їх самка на нижній бік листків кормових рослин понад 15 шт. Плодючість самки 250-300 яєць. Через 6-8 днів з яєць виплоджуються гусениці, які деякий час залишаються нерухомими, а потім починають об'їдати м'яку частину листка. Гусениці молодших віків групами живляться на нижньому боці листка, старших -на верхньому поодиноко. В пошуках їжі вони часто мігрують на далеку відстань. Стадія лялечки у літніх поколінь триває 8-17 днів. Протягом року розвивається 2-4 покоління. Повний цикл розвитку становить 26-32 дні.
Капустяна совка - Mamestra brassicae L. в Україні поширена повсюдно. Метелик - розмах крил 40-50 мм. Передні крила темно-бурі, поперечні лінії темно-бурі, ниркоподібні плями з білим ореолом. Зовні крила сірі, по краях темні. Яйця жовто-білі, з 32-38 радіальними реберцями, діаметр 0,6-0,7 мм. Гусениці завдовшки 35-40 мм, мінливого забарвлення - від сірувато-зеленого до темно-бурого чи майже чорного.
На спині є ялинкоподібний малюнок з темних плям. По боках тіла жовтуваті та світлі смуги. Лялечки завдовшки 19-24 мм, червоно-бурі, на кремастері є два довгих вирости, які закінчуються загостреною булавою.
Для відкладання яєць метеликам необхідне додаткове живлення на нектароносах Зимують лялечки в ґрунті на глибині 5-10 см. Паруються через 2-3 дні після вильоту. Яйця відкладають на нижній бік листків в один шар групами понад 20 шт. Плодючість самок - 600-2700 яєць. Ембріональний розвиток триває 4-12, а гусениць - 25-50 днів залежно від температури, вологості повітря та ґрунту. Гусениці линяють п'ять разів і проходять шість віків. Протягом року розвивається у
двох поколіннях. За сприятливих умов температури відносно короткий день викликає діапаузу лялечок. Вона проявляється в тому, що більша частина особин першого покоління діапазує. Порогова чисельність капустяної совки у фазі формування головки становить 2-3 гусениці на рослину при заселенні до 5 % рослин. На пізніх сортах 4-6 гусениць на рослину, при заселенні 10-12 % рослин, що відповідає відловленню 9-13 імаго на феромонну пастку за п'ять днів.
Рис.11.4. Капустяна совка: / - метелик; 2 - гусениця; З - пошкоджений лист капусти
Заходи боротьби:
зяблева оранка, розпушування ґрунту;
знищення бур'янів;
використання хімічних засобів.
Капустяна попелиця - Brevicoryne brassicae L. в Україні трапляється повсюдно. Зимують яйця на капустяних бур'янах, незібраних рештках капусти та на маточниках капустяних культур.
Навесні відроджуються
личинки, які через 8-14 днів
перетворюються в безкрилих
партеногенетичних самок, що
народжують личинок. Всередині
літа з них розвиваються крилаті
особини - самки-розселювачки.
Вони перелітають на інші рослини,
де також розмножуються
партеногенетично, утворюючи на
рослинах колонії. Восени частина
личинок розвивається в самок- . Рис.11.5. Капустяна попелиця: / - безкрила самка;
статеносок, які народжують - крилата самка; 3 - личинка; 4 – яйця личинок, що перетворюються в на кочерижці.
безкрилих самців та самок. Запліднені самки відкладають 2-4 яйця і гинуть. За вегетацію попелиця дає до 16 поколінь. На насінниках шкодить у першій половині літа, а збільшення чисельності на товарній капусті відбувається в другій половині літа. Найбільше пошкоджує пізні сорти капусти. Розмноження шкідника обмежують погодні умови та ентомофаги. Серед хижаків найбільше значення мають серфіди, сонечко, золотоочки та павуки. Попелиця уражується ентомофторовими грибами. Масова епізоотія настає у липні-серпні. Часті поливи капусти сприяють розвитку епізоотії.
Заходи боротьби: -знищення капустяних бур'янів, кочериг;
поблизу капусти слід розміщувати насінники зонтичних культур (моркви,
кропу), які приваблюють ентомофагів попелиць;і застосування хімічних препаратів при виявленні осередків попелиці.