7.2. Шкідники ршаку

На ріпаку мешкає близько 50 видів шкідників, з яких найбільшої шкоди завдають багатоїдні (озима совка, капустянка та ін.), а також комплекс олігофагів, що живляться на капустяних культурах та бур'янах.

Сходи і молоді рослини озимої форми в осінній період пошкоджує ріпаковий пильщик. Його личинки іноді повністю об'їдають листя, залишаючи самі жилки й черешки. На цьому етапі розвитку культури шкодять також капустяні (хрестоцвіті) блішки та інші комахи - фітофаги.

Навесні значної шкоди ярому ріпаку завдають капустяні блішки (за масової появи вони зріджують сходи), а також матовий мертвоїд.

Протягом вегетації листя ріпаку пошкоджують гусениці капустяного й ріпаковогоl біланів, личинки ріпакового пильщика, жуки і личинки ріпакового листоїда. У стеблах живуть личинки капустяного прихованохоботника.

Украй небезпечними є шкідники генеративних органів. Бутони й квітки пошкоджують ріпаковий квіткоїд, квіткові бруньки - жуки ріпакового гірихованохоботника. Стручки й насінини пошкоджуються личинками стручкової опаленої вогнівки, капустяної стручкової галиці.

Значної шкоди завдає ріпакові бурякова нематода. За значного зараження нею ґрунту врожай знижується на 50 і більше відсотків.

Останніми роками на посівах озимого і ярого ріпаку в господарствах країни найбільш поширеними й шкодочинними були капустяні блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, чисельність яких часто перевищувала економічні пороги шкодочинності (табл.7.1).

Таблиця 7.1 Заселеність посівів ріпаку основними шкідниками в господарствах України (1999-2002 pp.)

Шкідник	ЕГШІ	Щільністьть	Пошкодженіст	Області найбільшого
		популяції на посівах	ь рослин, %	поширення
Капустяні	5 жуків/м	3-22 (макс. 35-	15-75, Макс	Київська, Сумська,
блішки		55) жуків/м	100	Вінницька, Хмельницька,
А				Черкаська, ЧернівецькаДвано- Франківська, Чернігівська, Одеська, і Херсонська
Ріпаковий	5-8	3-21 (макс. 30-	30-100, на	Київська, Сумська,
квіткоїд	жуків/рослину	60)	захищених	Вінницька, Івано-
		жуків/рослину	посівах - 3-20	Франківська, Львівська, Чернігівська, Чернівецька
Ріпаковий	3 несправжні	2-12, в	15-80	Київська, Сумська,
пильщик	гусениці/м2.	осередках 134, макс. 300 личинок/м2		Черкаська, Рівенська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Херсонська
Стебловий	1 жук/40	1-4	5-19	Волинська, Львівська,
капустяний	рослин або 2-3	жуки/рослину		Рівенська, Івано-
приховано-	жуки/1 жовту			Франківська, Київська,
хоботник	посудину на краю поля за добу			Сумська

Траплялися й капустяні (хрестоцвіті) клопи, які в господарствах Вінницької, Київської, Чернігівської, інших областей заселяли від 5 до 60 % рослин, пошкоджуючи їх у слабкому та середньому ступенях. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях також виявлялися пошкодження культури капустяною стручковою галицею - 6-14 %, 5-25 % стручків за чисельності 5-10 личинок у стручку. В цих умовах, поза сумнівом, мали місце значні недобори врожаю насіння.

С'М

Ріпакова блішка. Ії відносять до найбільш загрозливих шкідників сходів.

Це жук розміром 3-4,5 мм, видовжено-яйцеподібної форми, забарвлення варіює від блискучо-синього до чорного кольору. Личинка - до 7 мм завдовшки, брудно- білувата з темно-коричневою голівкою, має три пари ніг. Блішки розвиваються, як правило, в одному поколінні і перезимовують у стадії дорослого жука під рештками рослин у верхньому шарі грунту. Найбільшої шкоди завдають в ясну й суху погоду при поступовому підвищенні температури.

Жук пошкоджує сім'ядольні листки та першу пару справжніх на ярому ріпаку, вигризаючи паренхіму зверху листка у вигляді круглих «віконець», залишаючи шкірку чи кругло-овальний отвір. При більших пошкодженнях ці отвори можуть зливатися, внаслідок чого сім'ядолі та перші листки засихають. А якщо пошкоджена і точка росту, то рослина гине.

За підвищення температури повітря понад 5...6°С жуки виходять з місць зимівлі і живляться на різних капустяних культурах, пізніше переміщуючись на молоді рослини ярого ріпаку. Літо проводять у прохолодних, затінених І з достатньою вологістю місцях. На початку вересня жуки покидають місця перебування і переміщуються на посіви озимого ріпаку. Приблизно через 10-15 днів " розпочинається період яйцекладки. Яйця блішки відкладають в основному в ґрунт на глибину від 1 до 2 см прикореневого шару.

У разі масового розмноження, хрестоцвіті блішки за короткий строк (за один день) здатні повністю знищити ніжні сходи ріпаку. І як підтверджує досвід, у разі висівання не протруєним насінням обробки сходів інсектицидами часто буває недостатньо.

Заходи боротьби.

Використання посівного матеріалу, протруєного препаратом Чинук, 20 % т.к.с, забезпечує надійний захист молодих рослин ріпаку до стадії 4-х справжніх листків. Як правило, при цьому відпадає потреба в застосуванні інсектицидів. Лише у разі збереження тенденції щодо повного пошкодження понад 10 % листків проводять додатковий захист сходів.

Ріпаковий квіткоїд. Як і ріпакова блішка, ріпакового квітко їда відносять до розряду найнебезпечніших і розповсюджених шкідників ріпаку. Це чорний жук видовжено-овальної форми з довжиною тіла від 1,5 до 2,5 мм, спинка має блискуче зеленувато-синє забарвлення, не літає, при дотику падає на землю. Личинка завдовшки від 3,5 до 4,0 мм, світло-сіра в дрібних чорних наростах, з бурою голівкою і трьома парами коротких ніг. На кожній верхній частині тулуба має дві або три темні плями.

Ріпаковий квіткоїд знищує маленькі бутони повністю, а ^великих вигризає тичинки і маточку, залишаючи в них відкриті отвори. Прогризені отвори різного розміру нерівномірно розміщені по площині бутонів.

Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав'язь та стручки.

Навесні при прогріванні ґрунту до 10°С жук залишає місця зимівлі і живиться бур'янами з родини капустяних, а за температури понад 15°С він перелітає на поля ріпаку, де заселяє спочатку їх краї. За сонячної і теплої погоди ріпаковий квіткоїд швидко поширюється на всю площу. Оскільки живиться він майже виключно пилком, то пошкоджує зазвичай чашолистики і плодову зав'язь. Після початку цвітіння цей шкідник уже не завдає особливої шкоди рослинам.

Таблиця 7.2. Вплив різних ступенів ушкодження ріпаковим квіткоїдом у стадії бутонізації на врожайність ярого ріпаку (Бренд Хонемайєр, університет