
7.2. Шкідники ршаку
На ріпаку мешкає близько 50 видів шкідників, з яких найбільшої шкоди завдають багатоїдні (озима совка, капустянка та ін.), а також комплекс олігофагів, що живляться на капустяних культурах та бур'янах.
Сходи і молоді рослини озимої форми в осінній період пошкоджує ріпаковий пильщик. Його личинки іноді повністю об'їдають листя, залишаючи самі жилки й черешки. На цьому етапі розвитку культури шкодять також капустяні (хрестоцвіті) блішки та інші комахи - фітофаги.
Навесні значної шкоди ярому ріпаку завдають капустяні блішки (за масової появи вони зріджують сходи), а також матовий мертвоїд.
Протягом вегетації листя ріпаку пошкоджують гусениці капустяного й ріпаковогоl біланів, личинки ріпакового пильщика, жуки і личинки ріпакового листоїда. У стеблах живуть личинки капустяного прихованохоботника.
Украй небезпечними є шкідники генеративних органів. Бутони й квітки пошкоджують ріпаковий квіткоїд, квіткові бруньки - жуки ріпакового гірихованохоботника. Стручки й насінини пошкоджуються личинками стручкової опаленої вогнівки, капустяної стручкової галиці.
Значної шкоди завдає ріпакові бурякова нематода. За значного зараження нею ґрунту врожай знижується на 50 і більше відсотків.
Останніми роками на посівах озимого і ярого ріпаку в господарствах країни найбільш поширеними й шкодочинними були капустяні блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, чисельність яких часто перевищувала економічні пороги шкодочинності (табл.7.1).
Таблиця 7.1 Заселеність посівів ріпаку основними шкідниками в господарствах України (1999-2002 pp.)
Шкідник |
ЕГШІ |
Щільністьть |
Пошкодженіст |
Області найбільшого |
|
|
популяції на посівах |
ь рослин, % |
поширення |
Капустяні |
5 жуків/м |
3-22 (макс. 35- |
15-75, Макс |
Київська, Сумська, |
блішки |
|
55) жуків/м |
100 |
Вінницька, Хмельницька, |
А |
|
|
|
Черкаська, ЧернівецькаДвано- Франківська, Чернігівська, Одеська, і Херсонська |
Ріпаковий |
5-8 |
3-21 (макс. 30- |
30-100, на |
Київська, Сумська, |
квіткоїд |
жуків/рослину |
60) |
захищених |
Вінницька, Івано- |
|
|
жуків/рослину |
посівах - 3-20 |
Франківська, Львівська, Чернігівська, Чернівецька |
Ріпаковий |
3 несправжні |
2-12, в |
15-80 |
Київська, Сумська, |
пильщик |
гусениці/м2. |
осередках 134, макс. 300 личинок/м2 |
|
Черкаська, Рівенська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Херсонська |
Стебловий |
1 жук/40 |
1-4 |
5-19 |
Волинська, Львівська, |
капустяний |
рослин або 2-3 |
жуки/рослину |
|
Рівенська, Івано- |
приховано- |
жуки/1 жовту |
|
|
Франківська, Київська, |
хоботник |
посудину на краю поля за добу |
|
|
Сумська |
Траплялися й капустяні (хрестоцвіті) клопи, які в господарствах Вінницької, Київської, Чернігівської, інших областей заселяли від 5 до 60 % рослин, пошкоджуючи їх у слабкому та середньому ступенях. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях також виявлялися пошкодження культури капустяною стручковою галицею - 6-14 %, 5-25 % стручків за чисельності 5-10 личинок у стручку. В цих умовах, поза сумнівом, мали місце значні недобори врожаю насіння.
С'М
Це жук розміром 3-4,5 мм, видовжено-яйцеподібної форми, забарвлення варіює від блискучо-синього до чорного кольору. Личинка - до 7 мм завдовшки, брудно- білувата з темно-коричневою голівкою, має три пари ніг. Блішки розвиваються, як правило, в одному поколінні і перезимовують у стадії дорослого жука під рештками рослин у верхньому шарі грунту. Найбільшої шкоди завдають в ясну й суху погоду при поступовому підвищенні температури.
Жук пошкоджує сім'ядольні листки та першу пару справжніх на ярому ріпаку, вигризаючи паренхіму зверху листка у вигляді круглих «віконець», залишаючи шкірку чи кругло-овальний отвір. При більших пошкодженнях ці отвори можуть зливатися, внаслідок чого сім'ядолі та перші листки засихають. А якщо пошкоджена і точка росту, то рослина гине.
За підвищення температури повітря понад 5...6°С жуки виходять з місць зимівлі і живляться на різних капустяних культурах, пізніше переміщуючись на молоді рослини ярого ріпаку. Літо проводять у прохолодних, затінених І з достатньою вологістю місцях. На початку вересня жуки покидають місця перебування і переміщуються на посіви озимого ріпаку. Приблизно через 10-15 днів " розпочинається період яйцекладки. Яйця блішки відкладають в основному в ґрунт на глибину від 1 до 2 см прикореневого шару.
У разі масового розмноження, хрестоцвіті блішки за короткий строк (за один день) здатні повністю знищити ніжні сходи ріпаку. І як підтверджує досвід, у разі висівання не протруєним насінням обробки сходів інсектицидами часто буває недостатньо.
Заходи боротьби.
Використання посівного матеріалу, протруєного препаратом Чинук, 20 % т.к.с, забезпечує надійний захист молодих рослин ріпаку до стадії 4-х справжніх листків. Як правило, при цьому відпадає потреба в застосуванні інсектицидів. Лише у разі збереження тенденції щодо повного пошкодження понад 10 % листків проводять додатковий захист сходів.
Ріпаковий квіткоїд. Як і ріпакова блішка, ріпакового квітко їда відносять до розряду найнебезпечніших і розповсюджених шкідників ріпаку. Це чорний жук видовжено-овальної форми з довжиною тіла від 1,5 до 2,5 мм, спинка має блискуче зеленувато-синє забарвлення, не літає, при дотику падає на землю. Личинка завдовшки від 3,5 до 4,0 мм, світло-сіра в дрібних чорних наростах, з бурою голівкою і трьома парами коротких ніг. На кожній верхній частині тулуба має дві або три темні плями.
Ріпаковий квіткоїд знищує маленькі бутони повністю, а ^великих вигризає тичинки і маточку, залишаючи в них відкриті отвори. Прогризені отвори різного розміру нерівномірно розміщені по площині бутонів.
Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав'язь та стручки.
Навесні при прогріванні ґрунту до 10°С жук залишає місця зимівлі і живиться бур'янами з родини капустяних, а за температури понад 15°С він перелітає на поля ріпаку, де заселяє спочатку їх краї. За сонячної і теплої погоди ріпаковий квіткоїд швидко поширюється на всю площу. Оскільки живиться він майже виключно пилком, то пошкоджує зазвичай чашолистики і плодову зав'язь. Після початку цвітіння цей шкідник уже не завдає особливої шкоди рослинам.
Таблиця 7.2. Вплив різних ступенів ушкодження ріпаковим квіткоїдом у стадії бутонізації на врожайність ярого ріпаку (Бренд Хонемайєр, університет