Лекція
Тема: КАРАНТИННІ ШКІДНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
Західний кукурудзяний жук (діабротика).
Картопляна міль.
Американський білий метелик.
Каліфорнійська щитівка.
Мухи родини осетннць.
Капровий жук.
Лекція № 4
Тема: КАРАНТИННІ ШКІДНИКИ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
Західний кукурудзяний жук (діабротика).
Картопляна міль.
Американський білий метелик.
Каліфорнійська щитівка.
Мухи родини осетниць.
Капровий жук.
4.1. Західний кукурудзяний жук
На батьківщині в Америці він щороку пошкоджує посіви на 13,5 млн.га, завдає до $1 млрд збитків. Три роки тому небезпечних комах виявили в Україні - на Закарпатті. Якщо надійно не перекрити дорогу шкіднику, популяція якого поки що незначна, допустити просування в глибину країни, то на нас очікує нова хвиля смертоносних хімічних отруєнь землі, рослин, а відтак і людини, це економічні втрати, які навіть важко уявити.
Західного кукурудзяного жука (ЗКЖ), або діабротика (офіційні назви комахи), у США_та_Канаді вважають основним, найнебезпечнішим шкідником кукурудзи. В Європі вперше був виявлений 1992 року на невеликому полі в районі Белграда біля міжнародного аеропорту Сурчин - вважається, що завезли його американці разом з військовими вантажами під час війни в колишній Югославії. Осередок непроханого «гостя» знешкодити не вдалося, от і почалася його тріумфальна хода Європою, зупинити яку практично неможливо: дорослий жук (імаго) за рік здатний перелетіти на відстань пересічно до 80 км. Згодом проблема переросла в глобальну для багатьох країн - шкідник уже окупував територію понад 200 тис.км.
Зареєстрований у Хорватії, Боснії, Герцеговині, Болгарії, Угорщині, Румунії, Австрії, Німеччині, Словаччині, Швейцарії, Італії, Франції.
В Україні вперше зафіксували жука 2001 - року - на посівах у Берегівському та Виноградівському районах Закарпаття.
Цикл розвитку жука проходить чотири стадії: яйце, личинка, лялечка, імаго. За рік дає одне| покоління. Плодючість самки дуже висока - від 500 до 1000 яєць, які відкладає в поверхневі шари ґрунту на глибину 10-15 см біля основи стебла рослин. Перевагу віддає пухким, родючим, вологим ділянкам. Відродження личинок припадає на другу половину травня - середину червня. Лялечки - безпокривно блідо-жовті, близько 10 мм, перебувають у ґрунті біля коріння на глибині 10-20 см. Доросла комаха має розміри 4,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На крилах проходять три темні повздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Поява імаго спостерігається із середини червня, масовий виліт збігається з періодом цвітіння культури. Живляться пилком волоті, маточковими стовпчиками качанів, незрілим зерном і листями кукурудзи, а також пилком інших рослин із родини гарбузових, бобових, злакових і складноцвітних. Найнебезпечніші личинки, які протягом 30 днів інкубаційного періоду живляться лише корінням кукурудзи. Молоді личинки об'їдають його, починаючи від верхньої частини до основи, доросліші - товстіше коріння поблизу стебла. Внаслідок цього порушується водопостачання та забезпечення рослин поживними речовинами, вона відстає в розвитку. Втрачається рівновага, за сильного вітру чи великої кількості опадів кукурудза вилягає. Оскільки верхівки її намагаються рости у вертикальному напрямі й далі, вони набувають вигляду «гусячої шиї», тобто S-подібного. Сподіватися на врожай тоді марно.
Заходи боротьби. Для моніторингу шкідника найефективнішим та найменш трудомістким є використання пасток із принадами різної фізіологічної дії (статеві феромони, харчові антрактанти, кольорові матеріали тощо). Для виявлення нових осередків на незаселеній території проводять розвідувальний моніторинг, а на заселеній - для оцінки чисельності популяції, розмірів заражених територій і пошкодження жуком інших культур - постійний.
Проаналізувавши досвід західних країн, спеціалісти дійшли висновку, що в умовах Закарпаття найбільш придатний французький карантинний режим. У Франції під час виявлення первинних осередків ЗКЖ застосували посилені заходи боротьби проти нього і карантинні обмеження. Зокрема, заражену територію поділили на три зони.
Перша - ділянка первинного виявлення - зона осередків радіусом 5 км від місця виявлення імаго феромонними пастками.
Друга - гарантійна територія радіусом 10 км від центру осередку.
Третя зона - буферна, радіусом 40 км від центру осередку.
У межах цих зон проводять посилений моніторинг, обов'язкову сівозміну шсля кукурудзи, обробку посівів інсектицидами проти імаго, боротьбу з; бурьянами.
Дорослі жуки добре літають, але поряд з активною міграцією можуть розповсюджуватися і пасивно - чіпляючись до транспортних засобів (наземних, повітряних, водних) тому рекомендується обробляти транспортні засоби інсектицидами.
Серед заходів боротьби особливу роль відіграють агротехнічні. Адже найбільшої шкоди посівам завдають личинки на корінні кукурудзи. Проте пересуватися вони здатні лише на відстань до 50 см, і за відсутності харчового субстрату, відродившись, гинуть. Саме монокультура кукурудзи сприяє нагромадження високої щільності популяції шкодочинної стадії і, як наслідок, жука. Висівати кукурудзу на тому самому полі можна тільки через 3 роки, чергуючи з іншими зерновими, овочевими, багаторічними травами, конюшиною, люцерною. Рекомендується також:
-збирання та спалювання рослинних решток;
-зяблева оранка плугами - для глибшого промерзання ґрунту, що зумовлює загибель частини яєць шкідника.