- •Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності § 1.1. Основні поняття - дисципліни "Безпека життєдіяльності"
- •§ 1.2. Людина і природне середовище
- •§ 1.3. Небезпеки техногенного характеру
- •§ 1.4. Класифікація небезпек
- •§1.5. Ієрархія потреб людини
- •Лекція 2
- •§ 2.1. Ризик та його характеристики
- •§ 2.2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§ 2.3. Кількісний аналіз і моделювання небезпек
- •§ 2.4. Врахування людського чиннику при моделюванні небезпек
- •Тема 3. Психіка людини як чинник її безпеки §3.1 Психіка людини і проблема людського чинника
- •§ 3.2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам'ять
- •Лекція 3 § 3.3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§ 3.4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму
- •§3.5. Добір кадрів за психофізичними показниками
- •Тема 4. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки § 4.1. Здоров'я та його критерії
- •§ 4.2. "Формула здоров'я" та здоровий спосіб життя
- •§ 4.3. Індивідуальне фізичне здоров'я та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •Лекція 4
- •§ 4.5. Основи безпеки харчування § 4.5.1. Загальні принципи раціонального харчування
- •§ 4.5.2. Забруднення харчових продуктів важкими металами
- •§ 4.5.3. Забруднення харчових продуктів нітратами
- •§ 4.5.4. Харчові добавки і радіонукліди в харчових продуктах
- •Добавки, які можуть нанести шкоду організму
- •§ 4.6. Куріння та його вплив на здоров'я людини
- •Лекція 5
- •Тема 5. Ергономічні обґрунтування й оцінки у безпеці життєдіяльності § 5.1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§ 5.2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§ 5.3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§ 5.4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§ 5.5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§5.6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§ 5.7. Ергономічні рекомендації до роботи на комп'ютері
- •Лекція 6
- •Тема 6. Урбанізоване життєве середовище і його небезпеки § 6.1. Урбанізація та урбанізоване середовище
- •§ 6.2. Здоров'я мешканців великих міст
- •§ 6.3. Атмосферне повітря і проблеми, викликані його забрудненням
- •§ 6.4. Шумове забруднення великих міст
- •Лекція 7 § 6.5. Оцінка шумового забруднення від автотранспорту
- •§ 6.6. Небезпеки дорожнього руху
- •§ 6.7. Кількісна оцінка перевантажень при автомобільних аваріях
- •§ 6.8. Небезпеки залізничного транспорту
- •§ 6.9. Електромагнітні випромінювання та їх небезпека
- •§ 6.10. Оптичні випромінювання та їхня дія на людину
- •Лекція 8 § 6.11. Небезпека ураження електричним струмом
- •Тема 7. Радіація та її небезпека § 7.1. Радіація і життєдіяльність людини
- •§7.2. Дія радіації на людину. Променева хвороба
- •§ 7.3. Радіаційні ризики
- •§ 7.4. Радіозахисне харчування в умовах радіаційного забруднення
§ 2.3. Кількісний аналіз і моделювання небезпек
Кількісний аналіз небезпек завжди починають із попереднього дослідження, основною метою якого є ідентифікація джерела небезпеки.
Виявлення джерел небезпеки, дослідження розвитку небезпеки та її аналіз є обов'язковими складовими методики, що називається попереднім аналізом небезпек (ПАН).
Проведення ПАН у практичних умовах спрощується і формалізується за рахунок використання заздалегідь підготовлених опитувальних листів, спеціальних анкет, таблиць, матриць попереднього аналізу тощо.
До найефективніших і загальноприйнятих методів кількісного аналізу небезпек відносять побудову моделей у вигляді дерева подій (ДП) та дерева відмов (ДВ).
При побудові ДП і ДВ прийнято застосовувати спеціальні символи, які полегшують сприйняття аналітиком виконаних графічних побудов.
Дерево подій (ДП) являє собою подані у логічній послідовності найсуттєвіші реакції фізичної системи (технічного пристрою) на ініціюючі (вихідні) події.
Аналіз ДП забезпечує ідентифікацію послідовності подій, що ведуть до успіху, і водночас виявляє альтернативну послідовність подій, які призводять до відмови технічного пристрою та збоїв у технічних системах.
Недоліки моделі ДП проявляються тоді, коли є наявними паралельні послідовності подій—аналіз ДП виявляється недостатньо ефективним при детальному вивченні складних багатоелементних систем.
Дерево відмов СДВ)— це подані у логічній послідовності можливі
відмови, збої фізичної системи (технічного пристрою), які є причинами небажаної головної події.
Головну небажану подію прийнято виносити на вершину дерева відмов. Тоді, рухаючись від кореня до вершини ДВ, можна виявити логічну комбінацію подій, котра спричиняє головну небажану подію, розташовану на верхівці дерева.
ДВ дозволяє виявити всі можливі комбінації відмов окремих елементів складної системи, наслідком яких є головна небажана подія.
Недоліком моделі ДВ є занадто великі й громіздкі побудови, аналіз яких потребує значних ресурсів і багато часу.
У випадку складних або багатоелементних систем якісний аналіз небезпек вимагає одночасної побудови як моделі ДВ, так і моделі ДП. Під час виконання аналізу небезпек аналітик здійснює численні переходи від ДВ до ДП і назад — доти, поки обидві моделі не будуть адекватно відображати досліджувану фізичну систему (технічний пристрій).
Моделі ДП та ДВ широко використовуються у спеціально розроблених комп'ютерних програмах аналізу небезпек.
Складність аналізу небезпек часто пов'язана з тим, що головна небажана подія спричиняється сукупністю первинних подій.
Якщо небажана подія у досліджуваній системі виникає в результаті сполучення сукупності первинних подій і сполучення будь-якої комбінації меншої кількості первинних подій не спричиняє цієї небажаної події, має місце явище мінімальних перетинів подій. Це явище властиве складним багаторівневим системам.