
- •Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності § 1.1. Основні поняття - дисципліни "Безпека життєдіяльності"
- •§ 1.2. Людина і природне середовище
- •§ 1.3. Небезпеки техногенного характеру
- •§ 1.4. Класифікація небезпек
- •§1.5. Ієрархія потреб людини
- •Лекція 2
- •§ 2.1. Ризик та його характеристики
- •§ 2.2. Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків
- •§ 2.3. Кількісний аналіз і моделювання небезпек
- •§ 2.4. Врахування людського чиннику при моделюванні небезпек
- •Тема 3. Психіка людини як чинник її безпеки §3.1 Психіка людини і проблема людського чинника
- •§ 3.2. Особливості перебігу психічних процесів. Пам'ять
- •Лекція 3 § 3.3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи
- •§ 3.4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму
- •§3.5. Добір кадрів за психофізичними показниками
- •Тема 4. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки § 4.1. Здоров'я та його критерії
- •§ 4.2. "Формула здоров'я" та здоровий спосіб життя
- •§ 4.3. Індивідуальне фізичне здоров'я та оцінка стану серцево-судинної системи людини
- •Лекція 4
- •§ 4.5. Основи безпеки харчування § 4.5.1. Загальні принципи раціонального харчування
- •§ 4.5.2. Забруднення харчових продуктів важкими металами
- •§ 4.5.3. Забруднення харчових продуктів нітратами
- •§ 4.5.4. Харчові добавки і радіонукліди в харчових продуктах
- •Добавки, які можуть нанести шкоду організму
- •§ 4.6. Куріння та його вплив на здоров'я людини
- •Лекція 5
- •Тема 5. Ергономічні обґрунтування й оцінки у безпеці життєдіяльності § 5.1. Ергономіка як наукова дисципліна
- •§ 5.2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях
- •§ 5.3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування
- •§ 5.4. Працездатність працівника, втома та її профілактика
- •§ 5.5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці
- •§5.6. Ергономічні оцінки розумової праці
- •§ 5.7. Ергономічні рекомендації до роботи на комп'ютері
- •Лекція 6
- •Тема 6. Урбанізоване життєве середовище і його небезпеки § 6.1. Урбанізація та урбанізоване середовище
- •§ 6.2. Здоров'я мешканців великих міст
- •§ 6.3. Атмосферне повітря і проблеми, викликані його забрудненням
- •§ 6.4. Шумове забруднення великих міст
- •Лекція 7 § 6.5. Оцінка шумового забруднення від автотранспорту
- •§ 6.6. Небезпеки дорожнього руху
- •§ 6.7. Кількісна оцінка перевантажень при автомобільних аваріях
- •§ 6.8. Небезпеки залізничного транспорту
- •§ 6.9. Електромагнітні випромінювання та їх небезпека
- •§ 6.10. Оптичні випромінювання та їхня дія на людину
- •Лекція 8 § 6.11. Небезпека ураження електричним струмом
- •Тема 7. Радіація та її небезпека § 7.1. Радіація і життєдіяльність людини
- •§7.2. Дія радіації на людину. Променева хвороба
- •§ 7.3. Радіаційні ризики
- •§ 7.4. Радіозахисне харчування в умовах радіаційного забруднення
§ 4.2. "Формула здоров'я" та здоровий спосіб життя
Можна виділити вісім основних груп показників індивідуального здоров'я:
генетичні (генотип, відсутність спадкових дефектів);
біохімічні (показники біологічних тканин і рідин);
метаболічні (рівень обміну речовин у стані спокою і після навантажень);
морфологічні (рівень фізичного розвитку, тип конституції - морфотип);
функціональні (функціональний стан органів і систем: норма спокою; норма реакцій; резервні можливості тощо);
психологічні (емоційно-вольова, розумова, інтелектуальна сфери; домінантність мозкової півкулі; тип темпераменту; тип вегетативної нервової системи; тип домінуючого інстинкту);
соціально-духовні (цільові установки, моральні цінності, ідеали, рівень вимог і потреб, ступінь амбіційності, визнання тощо).
клінічні ( відсутність ознак хвороби).
Значна частина цих показників може бути визначена кількісно, що дозволяє у кінцевому рахунку одержати сумарну величину рівня здоров'я, оцінити силу або слабкість кожного з показників, розробити заходи для їх поліпшення і вносити корективи у саму програму оздоровлення.
"Формула здоров'я" — це графічно-аналітичне зображення сукупності чинників, урахування яких дозволяє оцінити і проаналізувати індивідуальний рівень здоров'я особи.
Доведено, що здоров'я людини рівною мірою визначається двома сукупностями чинників: об'єктивними (50%) і суб'єктивними (50%).
До об'єктивних чинників здоров'я відносять: вплив за здоров'я навколишнього природного середовища, у тому числі й природно-кліматичні умови за місцем проживання (цей "внесок" оцінюється у 20-25%), наявність генетично успадкованих хвороб і загальний стан генетичного фонду популяції (15-20%), стан медичної підтримки, своєчасна і кваліфікована медична допомога (5-15%).
Суб'єктивні чинники здоров'я характеризуються як спосіб життя людини. До них належать: рухова активність, режим праці і відпочинку, режим, і якість харчування, емоційно-психічні навантаження, наявність або відсутність шкідливих звичок, фізична тренованість і загартованість організму, ставлення до оточуючих (доброзичливість, милосердя, гумор, толерантність).
Якщо об'єктивними чинниками здоров'я керувати важко, а частіше - неможливо, то суб'єктивні чинники цілком керовані, а значить, своїм здоров'ям можна управляти, поліпшувати його.
Нині здоровий спосіб життя розглядається як основа профілактики всіх захворювань. Це такий спосіб життєдіяльності, котрий відповідає генетично обумовленим типологічним особливостям даної людини, конкретним умовам її життя і направлений на формування, збереження і укріплення здоров'я для повноцінного виконання людиною її соціально-біологічних функцій.
Сучасне суспільство постійно примножує досвід боротьби із хворобами, але практично не має досвіду зміцнення здоров'я. А ще римський філософ Сенека (4-65 рр. до н.е.) зазначав:"Уміння продовжити життя —у здатності не скорочувати його".
Структура здорового способу життя повинна являти собою органічну єдність всіх сторін матеріально-побутового, природного, соціального і духовного буття людини, яка реалізується крізь фізіологічні, енергетичні і інформаційні канали людини.
Здоровий спосіб життя має містити в собі такі складові:
оптимальний руховий режим;
тренування імунітету і загартування;
раціональне харчування;
психофізіологічну регуляцію;
психосексуальну і статеву культуру;
раціональний режим життя;
відсутність шкідливих звичок;