Замок Канків
Замок Канків – розташований на східній околиці закарпатського міста Виноградів, біля підніжжяЧорної Гори. Замок Канків вперше згадується ще в далекому 903 році, в угорській хроніці. Але згадувався у той час він лише як укріплення. Сам замок був побудований в ХІ столітті у зв’язку з приєднанням частини Закарпаття до складу угорського королівства. Тут був збудований замок місцевого феодала і розташувався підрозділ воїнів, які супроводжували по річці Тисі вантажі з сіллю. Замок мав прямокутну форму, а його вежі були квадратні.
На початку XIV століття його власник опинився в феодальній коаліції, що виступила проти Карла Роберта. Внаслідок штурму королівськими військами замок значно постраждав. Угорський король наказав відновити його, після чого подарував королеві Марії.
З 1399 року замок Канків перебуває у володінні барона Перені, який передає його монахам-францисканцям, що перетворили його на монастир. На місці дерев'яного укріплення зводять кам'яну фортецю. Барон передає замок монахам-францисканцям, що перетворили його на монастир. Ченці переносять сюди прах героя битви з турками під Белградом1456 року Яноша Капистрана, ченця-францисканця, який разом зі своїми хрестоносцями допоміг угорському полководцеві Яношу Гуняді в критичний момент битви.
В період Реформації нащадок Перені став протестантом і вигнав католицьких священослужителів зі своїх володінь. В 1556 році він захопив францисканський монастир. Ченців, що чинили опір, феодал наказав вбити, а тіла жертв було кинуто до замкового колодязю. Проти Перені був посланий загін імператорських військ під командуванням Телекеші, який штурмом узяв і зруйнував замок у 1557 році. Ця подія знайшла своє місце в усній народній творчості, породивши багато легенд і переказів.
У 1558 році палац був зруйнований внаслідок міжусобиць між феодалами. Палац - монастир люди прозвали «Канків», бо так називався верхній шерстяний одяг, який носили монахи.
У наші дні, замок Канків знаходиться в руїнах, велика частина його споруд зруйнована, хоча загальний оборонний периметр і контури внутрішніх замкових будівель ще досить чітко простежуються по фрагментах збережених кам'яних стін. Замкові споруди місцями зруйновані і розібрані аж до рівня замкового двору, проте деякі частини комплексу все ще піднімаються на значну висоту. Найкраще збереглися значні фрагменти укріплень північно-східної замкової стіни - тут можна побачити руїни двох веж з збереженими бійницями, частина яких в ході однієї з перебудов растесали у вікна. Замкова каплиця, що знаходиться на південь від замку, дійшла до наших днів у перебудованому вигляді. Як і замок, вона знаходиться в руїнах, але її стіни збереглися на початкову висоту. Каплиця стоїть без покрівлі, внутрішній декор знищений.
Гетто для громадян єврейської національності
Гетто - це частина території населеного пункту, виділена для примусового тримання осіб єврейської національності з метою їх ізоляції та подальшого знищення.
Синагога
Долею історичної пам’ятки перейнявся один із заможних виноградівців, який на меценатських засадах фінансує реставраційні роботи і його кінцева мета – повернути будівлі синагоги її історичний вигляд. Те ж як синагога виглядала – архітекторам і художникам довелося відтворювати за давнім зображенням, яке збереглося на одній-єдиній поштовій листівці
Перетворена після війни у дитячо-юнацьку спортивну школу, вона за часів Радянського Собюзу втратила свій архітектурно-унікальний вигляд. Фігурні вікна стали прямокутними, їх загратували. Зникли декоративні елементи фасаду, знищено фігурний дах.
Єврейська школа
а) Анна Рогач
У Виноградові на стіні колишньої взуттєвої фабрики встановлено меморіальну дошку Анні Рогач, розстріляній в Бабиному Яру в 1942 році.
б) Розстріл людей, які не підкорилися владі
Пам*ятник виноробу
Донедавна площа перед найстарішим у Виноградові католицьким костелом була вкрай занедбаною. Навіть пішоходи нею не користувалися – порепаний асфальт просто не давав ходити тут комфортно. У радянські части тут стояла дошка пошани, а після її демонтажу площа, цей її фрагмент, був просто більмом, що псувало архітектурний ансамбль костелу, монастиря францисканців та палацу Перені, що знаходиться на другому кінці алеї, яка починається від костелу.
Пам*ятник виноробу – це подарунок місту від Йосипа Фізеші та Йосипа Шерегі.
Францисканський монастир
Францисканський монастир заснований в 1516 році. Складається з костелу та двоповерхової будівлі з келіями, що примикають до фасаду храму. Келії колись йшли по колу і утворювали внутрішній дворик і єдину структуру. Тепер ця частина келії втрачена.
В 1556 році монастир був зруйнований. У 1668 році відбудований для монахів ордена св. Франциско. Після пожежі у 1747 році його відновили у стилі бароко. В цей же час збудували і костьол, який прикрашають фрески з XIX століття. На початку XIX століття він був покинутий, а в 1889 році частково перебудований. Фасад і інтер’єр перебудували у стилі класицизму. За часі Радянського Союзу, з 1945 року, в монастирі розміщувався історичний музей, а костел віддали в користування православним.
У 1998 році, тодішньою владою міста, Францисканський монастир передано греко-католицькій громаді.
