Церква успіння Пресвятої Богородиці
Вперше про Успенський собор східного обряду м. Виноградова згадується в 14 ст. На місці собору в ті часи стояла дерев'яна церква з високою вежею і з дзвонами. У 1760р. її названо на честь свята «,Успення Богородиці».
В роки Першої війни холодного листопадового дня 1917р вояки зняли дзвони з третього поверху Успенського храму, скинули їх на подвір'я. Дзвони розкололися і скорботно застогнали. Відтоді лагідний голос цих дзвонів не кликав людейна молитви, не проводжав покійників в останню дорогу. Переплавлені в гармонійні і кулеметні набої, вони сіяли смерть, примножували число сиріт та вдів.
В 1760р. навколо старої дерев'яної церкви, як це прийнято, почалося нове будівництво, стіни зводили з каменю. Про ці події свідчать надписи, які є в храмі. Періодично церкву реставрували, поновлювали, найпізніший надпис ремонтів датується в 1910 році.
Палац Перені
В кожному районі Закарпаття є місця, які є їх візитними картками, а у м. Виноградів таким є парк та палац барона Перені.
В кінці ХVІ – на початку ХVІІ ст.. магнат Перені будує нову резиденцію – палац. Будує її не на безлюдному місці, а в місті, щоправда на околиці, недалеко від замку, щоб у випадку небезпеки він міг би сховатися за його надійними стінами. До того ж, з нової резиденції магнату Перені було б зручніше управляти своїми великими володіннями, тут влаштовувалися звані вечори й пишні прийоми, до чого не були пристосовані аскетичні приміщення замку Канків.
В архітектурному ансамблі міста колишньому палацу барона Перені належить особливе місце, оскільки палац є одним з найстаріших пам’ятників архітектури подібного типу Підкарпатської Руси.
Спочатку палац був одноповерховим з кутовими баштами, й вигляд в нього був замкової споруди. Значна перебудова палацу була проведена в ХVІІ ст., в епоху бароко. Палац значно збільшився в результаті надбудови другого поверху.
В цілому ж зі всього арсеналу помпезного, пишного бароко тут ми знайдемо лише окремі деталі, в основному в зовнішніх прикрасах споруди. Кутові башти палацу набувають красивого барочного завершення. На центральному фасаді з’являється ризаліт (виступ) з випуклим фронтоном (завершенням фасаду будівлі) й ліпним гербом баронів Перені на ньому, декоративні решітки на вікнах, фігурні водостоки.
Вид з вікна
Палац гармонійно доповнює флігель.
Поруч з палацом знаходилась конюшня.
Праворуч від входу в 1989 р. було встановлено меморіальну дошку на честьЗігмунда Перені (1848-1849), який заснував у місті лікарню. Барон був гоноровим і вільнолюбивим, фармазоном і франкмасоном, тому став одним із героїв революції 1848-1849 рр., за що й був страчений 1849 року.
Сьогодні в приміщеннях палацу діє районний відділ освіти.
Одразу за палацом заховався міський парк ім. Перені – унікальна пам’ятка садово-паркової культури ХІХ ст., де ростуть такі дерева, яких і в ботанічних садах не знайдеш. Саме на період життя барона Зігмунда припадає розквіт впливовості роду Перені, під його керівництвом було розчищено і закладено парк на 12 гектарів. Дерева добиралися оригінальних і рідкісних порід, поміж насадженнями проходили доріжки для катання на конях і прогулянок.
