20. Порівняйте види соціального статусу особистості. Наведіть приклади. «Намалюйте» свій статусний портрет. Чи існують у сучасному світі предписані статуси? Відповідь обґрунтуйте.

Соціальний статус - досить чітко визначене положення індивіда в соціальній ієрархії групи або групи у взаємостосунках з іншими групами.

1. Соціальний статус як обсяг політичних та юридичних прав, обов'язків, можливостей, зафіксований законодавчо, а в окремих випадках — у неписаних нормах і традиціях. Наприклад, в індивідів, що мають громадянство певної країни, і в тих, що не мають його, безумовно різні права й можливості обирати й бути обраними до органів влади, здобути освіту, займати робочі місця та претендувати на винагороду.

2. Соціальний статус як соціальний вимір: рівень доходу, рівень освіти, стать, етнічне походження (національність), місце в структурі влади. За статус може прийматися положення на шкалі тієї чи іншої ознаки. Наприклад, дохід буває принаймні високим, середнім та низьким, тому мати відповідний статус, означає бути добре, посередньо чи низькооплачуваним робітником.

3. Соціальний статус як визнання й оцінка з боку інших індивідів чи певних формальних інстанцій. За Вебером, статус визначається як позитивна чи негативна оцінка честі й слави груп, індивідів або позицій. Статус — це певний ранг, приписуваний індивідами або громадською думкою.

Види соц. статусів:

Політичний соціальний статус — місця людини у політичній партії, суспільній організації, доступ до влади.

Економічний соціальний статус — кількість майна у людини, розмір її заробітної плати, доступ до ресурсів.

Професійний соціальний статус — посада людини на підприємстві, престиж обраної роботи, професіоналізм, доступ до керівних ланок підприємства.

21. Порівняйте види соціологічного дослідження за глибиною аналізу. В яких випадках вони використовуються?

Соціологічне дослідження — система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Соціологічне дослідження являє собою систему теоретичних і емпіричних процедур.

За глибиною аналізу

1 Пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдання. Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не вивчених. Охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій. Найчастіше використовують як попередній етап більш глибокого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на збирання інформації щодо об'єкта та предмета дослідження, уточнення гіпотез тощо.

2 Описові дослідження — покликані створити відносно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Проводять відповідно до повної програми, застосовуючи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, коли об'єктом аналізу є відносно велика спільнота людей, з певними соціальними, професійними і демографічними характеристиками. За структурою, набором процедур є значно складнішими від пошукових досліджень.

3 Аналітичні дослідження — полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у встановленні причин їх виникнення, механізмів функціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх. Підготовка аналітичного соціологічного дослідження потребує значних зусиль, професійної майстерності дослідника — аналітичних здібностей, вміння інтерпретувати та аналізувати складну соціологічну інформацію, робити виважені висновки

22. У найзагальнішому вигляді соціологічне дослідження можна визначити як систему логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних однією метою: отримати достовірну інформацію про соціальні процеси та явища, що вивчаються, для її подальшого використання на практиці.Будь-яке соціологічне дослідження не залежно від типу чи виду складається з чотирьох етапів:

-   підготовка дослідження;

-   збирання первинної соціологічної інформації (отримані в різній формі дані, що потребують подальшого опрацювання та аналізу);

-   підготовка зібраної інформації та безпосереднє її опрацювання;

-   аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробка відповідних висновків і рекомендацій.

Потреба у визначенні виду соціологічного дослідження продиктована тим, що це полегшить подальший труд дослідника. Адже, дозволить використати вже накопичений досвід при організації та проведені конкретного соціологічного дослідження.