Порівняйте види спостереження у залежності від місця проведення і способу організації. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цьому методу збору соціологічної інформації?
24.
Процедура будь-якого спостереження передбачає відповіді на запитання:
Що спостерігати?
Як спостерігати?
Як вести записи?
МЕТОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ |
||
Переваги |
Особливості застосування |
Недоліки |
o Оперативність отримання інформації. o Відносна дешевизна, не потрібен складний інструментарій. o Можливість використання в пошукових дослідженнях. |
o Подія та спостереження за нею здійснюються водночас. o Безпосередній контактсоціолога з об'єктом дослідження. o Цілісність сприйняття, єдність раціонального та емоційного в процесі спостереження. o Спостереження може бути складовою частиною інших методів. |
o Локальність спостережуваних явищ. o Зазвичай, неможливі повторні спостереження подій, що досліджуються. o Інформація переважно про дії людей, а про цілі, мотиви, цінності її майже немає. o Перекручування даних через спостережуване "зараження" стереотипами групи, що спостерігається. |
Експеримент - це загальнонауковий метод одержання в контрольованих та керованих умовах нового знання.
Розрізняють:
За завданнями, що вирішуються |
науково-дослідні |
орієнтовані на поповнення нових знань; |
|
практичні |
орієнтовані на розв'язання соціальних проблем. |
За характером логічної структури доведення гіпотез |
послідовні (лінійні) |
аналізується одна і та сама група, яка є і контрольною (початковий стан) і експериментальною (її стан після зміни однієї чи кількох характеристик). Їхній склад повинен бути ідентичним за контрольними та іншими важливими характеристиками; |
паралельні |
одночасно беруть участь дві групи: контрольна таекспериментальна. |
За характером експериментальної ситуації |
польові |
в природних умовах; |
лабораторні |
ситуація та часто й самі експериментальні групи формуються штучно; |
За реальністю досліджуваних об'єктів |
натурний |
лабораторний, польовий; |
уявний |
Модельований. |
МЕТОД СОЦІАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ |
||
Переваги |
Особливості застосування |
Недоліки |
o Забезпечує отримання інформації завдяки впливу на об'єкт дослідження чинників, які управляються та контролюються. o Дозволяє створювати сконструйовану модель соціального процесу й перевіряти її раціональність. o Надає можливість використовувати сучасну оргтехніку та дослідницькі технології. |
o Натуральний експеримент передбачає безпосереднє втручання соціолога в реальний хід подій та явищ. o Визначення найдоцільніших, таких, що управляються та контролюються, чинників впливу на об'єкт. o Можливість змін та удосконалення відносин між елементами об'єкта дослідження та поведінки об'єкта в процесі експерименту. |
o Неможливість повної аналогії соціального експерименту з соціальною реальністю. o Відносно великівитрати коштів та часу на проведення експерименту. o Не завжди можливареалізація результатів експерименту в соціальній практиці. |
Соціометричний метод застосовується для вимірювання не особистісних, а групових властивостей.
Термін "соціометрія" пов'язується з іменем Дж. Морено, який розробив соціопсихологічну теорію, згідно з якою зміна психологічних відносин в малій соціальній групі є основною умовою зміни соціальних відносин у суспільстві загалом. Дж. Морено запропонував емпіричну процедуру для вивчення групових характеристик.
Соціометричний тест покликаний діагностувати емоційні зв'язки (симпатії, антипатії...) між членами групи.
Призначення соціометрії:
o Вимірювання рівня згуртованості - роз'єднаності в групі.
o Виявлення "соціометричних позицій", тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії - антипатії, де на протилежних полюсах виявляються "лідер" та "аутсайдер".
o Знаходження внутрішньо групових підсистем - згуртованих утворень, які можуть очолювати неформальні лідери*324.
*324: {Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. - М., 1998. - С. 311-317.}
Під час проведення соціометричного тесту використовується питальник, в якому кожен член групи повинен зафіксувати своє ставлення до кожного із членів групи за різними критеріями. (Наприклад, щодо проведення дозвілля, ставлення до навчання, участі в спільній діяльності).
Питання може звучати так: "З ким би Ви хотіли працювати разом? (назвіть прізвища)" та "З ким би Ви не хотіли працювати разом? (назвіть прізвища)".
СОЦІОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД |
||
Переваги |
Особливості застосування |
Недоліки |
o Дозволяє з'ясувати особисті переваги, мотиви діяльності, ціннісні орієнтації членів групи. o Забезпечує виявлення формальних та неформальних лідерів, передбачає можливі конфлікти. o Комп'ютерні варіанти методики дозволяють дуже оперативно (1-2 години) отримати дані про структуру. |
o Використовується для отримання інформації про структуру малих груп, про характер міжособисті-сних стосунків у групі. o Поєднує елементи опитування та експерименту. o Безпосередній контакт соціолога з об'єктом, дані подаються безпосередніми учасниками події, явища. o Процедура дослідження відпрацьована до рівня соціальної технології. |
o Призначений лише для дослідження групи з 15 - 20 осіб. o Неприйнятний для дослідження випадкових або тимчасових спільностей, а тільки тих груп, де склалися стійкі зв'язки. o Респонденти не пояснюютьпричин свого вибору, тому важко оцінити стійкість переваг поведінки людей у різних ситуаціях. o Можливі не щиросерднівідповіді та помилки через невірне розуміння питань. |
Порівняйте види спостереження у залежності від ступеня усвідомленості групи, що досліджується, про проведення спостереження. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цьому методу збору соціологічної інформації?
Залежно від ступеня участі спостерігача у ситуації, що досліджується, розрізняють включне (з участю) та невключне (без участі) спостереження. Під невключеним спостереженням розуміється такий спосіб здійснення спостереження, коли дослідник не бере участі безпосередньо в подіях, що спостерігаються, вивчаючи їх начеби ззовні. Такий вид спостереження звичайно використовується при вивченні масових процесів. Включене спостереження, навпаки, припускає повну або часткову участь спостерігача у процесі, що досліджується. У таких випадках дослідник або перебуває в прямому контакті з учасниками цього процесу, або сам входить на правах учасника до досліджуваної групи. Насамперед соціолог, що здійснює включене спостереження, має вирішити, у якій формі ввійти до соціальної групи, яку збирається вивчати. Він може виступати в ролі «відкритого» включеного спостерігача, коли відверто доводить до відома членів групи про те, хто він такий і які його цілі, а може відігравати роль «схованого» включеного спостерігача, не повідомляючи нікого, хто він насправді. При закритій формі включеного спостереження, коли досліджувані не знають, що за ними спостерігають, вони поводяться природно. Деякі дослідження взагалі можна проводити тільки в закритій формі, навіть приховуючи справжнє ім’я соціолога, інакше дослідник не мав би допуску в досліджувану групу