
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Розрахунок потужності споживачів електроенергії заданого об’єкту проектування
- •3.1. Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії
- •Електричний розрахунок лінії 10 кВ.
- •5. Розрахунок струмів короткого замикання
- •Ударний струм:
- •6. Вибір електричної апаратури розподільного пристрою 10 кВ (комірки лінії 10 кВ) районної трансформаторної підстанції
- •7. Вибір релейного захисту комірки 10кВ районної трансформаторної підстанції
- •8.Розрахунок системи електропостачання заданого об’єкту проектування
- •8.1. Розрахунок оптимальної кількості та вибір місць розташування споживчих трансформаторних підстанцій тп-10/0,4 кВ
- •8.2. Розрахунок навантажень ліній електропередачі напругою 0,38 кВ
- •8.3. Вибір перерізу проводів ліній електропередачі 0,38 кВ
- •8.4. Розрахунок номінальної потужності споживчих трансформаторних підстанцій
- •8.5. Розрахунок струмів короткого замикання ліній 0,4кВ.
- •8.6. Вибір електричної апаратури відходящих ліній та перевірка його на дію струмів короткого замикання.
- •Список літератури
Електричний розрахунок лінії 10 кВ.
Розрахунок лінії 10 кВ включає:
знаходження розрахункових навантажень існуючих трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ;
підрахунок електричних навантажень на ділянках лінії 10 кВ;
вибір перерізу проводів ліній 10 кВ.
Розрахункові навантаження РР існуючих підстанцій 10/0,4кВна розрахунковий рік знаходяться по формулі:
РР = КН·РМ,
де РМ – максимальне існуюче навантаження ТП, кВт (згідно завдання);
КН – коефіцієнт зростання навантаження, змінюється залежно від виду споживачів (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Коефіцієнт зростання навантаження
Вид споживачів |
Розрахунковий рік |
||
5 |
7 |
10 |
|
Виробничі Змішані Комунально-побутові |
1,3 1,3 1,2 |
1,4 1,4 1,3 |
2,1 2,0 1,8 |
Денні та вечірні навантаження існуючих ТП визначають множенням розрахункового навантаження на коефіцієнт участі його в денному КД та вечірньому КВ максимумах, які дорівнюють:
для виробничих споживачів КД= 1,0; КВ = 0,6;
для комунально-побутових – КД = 0,3...0,4; КВ = 1,0;
для змішаних – КД = КВ = 1,0.
Дані розрахунків записують у таблицю 4.2.
Таблиця 4.2 Розрахункові навантаження ТП-10/0,4 кВ
-
№
РМ,
кВт
Вид
навантаження
РР=КН ·РМ ,
кВт
РД=КД·РР , кВт
РВ=КВ·РР,
кВт
1.
120
змішане
168
168
168
2.
90
змішане
120
120
120
3.
120
виробниче
168
168
100,8
4.
30
комунально-побутове
39
11,7
39
5.
100
комунально-побутове
130
39
130
6.
70
змішане
98
98
98
7.
50
комунально-побутове
65
19,5
65
Для точки приєднання заданого населеного пункту до лінії 10 кВ у таблицю 5 записують сумарні розрахункові навантаження (денне РД та вечірнє РВ населеного пункту) згідно з розрахунками .
Підрахунок електричних навантажень на ділянках лінії 10 кВ починають з кінця лінії, підсумовуючи навантаження ТП по денному і вечірньому максимумах (окремо по добавках) при допомозі таблиць.
На кожній ділянці лінії знаходять виробниче навантаження РВИР, яке включає в себе в денний час навантаження ТП з виробничим і змішаним видами споживачів, у вечірній час – тільки навантаження ТП з виробничим видом, та загальне навантаження РЗАГ, яке включає навантаження всіх ТП.
Розрахунки навантажень лінії 10 кВ виконуємо таблицею.
Переріз проводів лінії 10 кВ вибираємо по мінімуму приведених затрат ( з використанням економічних інтервалів потужностей ) залежно від еквівалентної потужності Sе на ділянці лінії. Границі економічних інтервалів для вибору перерізів проводів ліній 10 кВ наведено.
4
5
ШИНИ
10 кВ РТП
3
5/10
3
0
1 2
6 7
Рис.4.1.Схема розподільної мережі 10 кВ з навантаженнями.
Таблиця 4.3 Розрахунок навантажень лінії 10 кВ
Ділянка |
Вид |
Навантаження |
||||||||
Денне, кВт |
Вечірнє, кВт |
|||||||||
РДБ |
РДМ |
|
РД |
РВБ |
РВМ |
Р(РВМ) |
РВ |
|||
6-7 |
РВИР |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
|
РЗАГ |
19,5 |
___ |
___ |
19,5 |
65 |
___ |
___ |
65 |
||
2-6 |
РВИР |
98 |
19,5 |
+12,5 |
110,5 |
98 |
___ |
___ |
98 |
|
|
РЗАГ |
98 |
19,5 |
+12,5 |
110,5 |
98 |
65 |
+44,5 |
142,5 |
|
4-5 |
РВИР |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
|
|
РЗАГ |
39 |
___ |
___ |
39 |
130 |
___ |
___ |
130 |
|
3-4 |
РВИР |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
___ |
|
|
РЗАГ |
39 |
11,7 |
+7,3 |
46,3 |
130 |
39 |
+26,5 |
156,5 |
|
2-3 |
РВИР |
168 |
___ |
___ |
168 |
100,8 |
___ |
___ |
100,8 |
|
|
РЗАГ |
168, |
46,3 |
+34 |
202 |
156,5 |
100,8 |
+76 |
232,5 |
|
1-2 |
РВИР |
168 |
110/120 |
+76/+84 |
328 |
100,8 |
98/120 |
+69/+84 |
253,8 |
|
|
РЗАГ |
202 |
110/120 |
+76/+84 |
362 |
232,5 |
142/120 |
+108/+84 |
424,5 |
|
0-1 |
РВИР |
328 |
168 |
+123 |
451 |
253,8 |
168 |
+123 |
376,8 |
|
|
РЗАГ |
362 |
168 |
+123 |
458 |
424,5 |
168 |
+123 |
547,5 |
Еквівалентна потужність ділянки лінії 10 кВ SЕ дорівнює:
SЕ = КД SМ,
де SМ – максимальна потужність ділянки лінії (найбільше з розрахункових навантажень денного SД або вечірнього SВмаксимумів), кВА;
КД – коефіцієнт, який враховує динаміку навантаження (для сільських мереж рекомендується КД=0,7).
Розрахункове денне SД та вечірнє SВ навантаження знаходять, виходячи з загального денного РД та вечірнього РВ навантажень і коефіцієнта потужності користуючись формулою
S=Pзаг./cos φ
Таблиця
4.4 Розрахунки по вибору проводів лінії
10 кВ.
№ ділянки
|
Денне навантаження |
Вечірнє навантаження |
SМ, кВА |
SЕ, кВА |
Провід |
|||||||
РВИР РЗАГ |
cos φ |
SД, кВА |
РВИР РЗАГ |
cos φ |
SВ, кВА |
|||||||
6-7 |
0 |
0,9 |
21.7 |
0 |
0,92 |
70.7 |
70.7 |
49.5 |
А-35 |
|||
2-6 |
0,8 |
0,8 |
138.1 |
0.69 |
0,83 |
171.7 |
171.7 |
120.2 |
А-35 |
|||
4-5 |
0 |
0,9 |
43.3 |
0 |
0,92 |
141.3 |
141.3 |
98.9 |
А-35 |
|||
3-4 |
0 |
0,9 |
51.4 |
0 |
0,92 |
170.1 |
170.1 |
119.1 |
А-35 |
|||
2-3 |
0.72 |
0,7 |
288.6 |
0.43 |
0,75 |
310 |
310 |
217 |
А-35 |
|||
1-2 |
0,77 |
0,8 |
460 |
0.6 |
0,83 |
511.4 |
511.4 |
357.9 |
А-35 |
|||
0-1 |
0,82 |
0,8 |
606.3 |
0.7 |
0,83 |
659.6 |
659.6 |
461.7 |
А-35 |
Перевірка проводів лінії 10 кВ на допустиму втрату напруги
Перетин проводів лінії 10 кВ, які вибрані за допомогою економічних інтервалах потужностей, потрібно перевірити на допустиму втрату напруги. При цьому фактична втрата напруги до найвіддаленішої точки у мережі не повинна перевищувати допустиму, тобто
ΣΔUі<ΔUДОП.
Фактична втрата напруги на і-й ділянці лінії (%):
ΔU і = [(Ріri /UН) + (Qixi/UН)]100/UН ,
де Рі, Qі – розрахункові активна та реактивна потужності ділянки лінії, кВт;
ri, xi – активний та реактивний опори ділянки лінії, Ом;
ri= roi·Li; xi= xoi·Li ,
roi, xoi– питомі активний та реактивний опори провода на ділянці лінії, Ом/км;
UН – номінальна напруга лінії, кВ;
Li – довжина ділянки лінії, км;
Таблиця 4.5 Дані ділянок лінії 10 кВ
Ділянка |
Провід |
SМ, |
Рі |
Qi |
Li |
ri |
xi |
Втрата |
напруги |
|
|
кВА |
кВт |
кВт |
км |
Ом/км |
Ом/км |
ΔU і |
ΣΔUі |
6-7 |
А-35 |
70.7 |
65 |
27.8 |
0,8 |
0.704 |
0.304 |
0,0542 |
0,2635 |
2-6 |
А-35 |
171.7 |
142.5 |
95.8 |
0,4 |
0.352 |
0.152 |
0,0647 |
0,3957 |
4-5 |
А-35 |
141.3 |
130 |
55.4 |
0,5 |
0.44 |
0.19 |
0,0677 |
0,5124 |
3-4 |
А-35 |
170.1 |
156.5 |
66.64 |
0,3 |
0.264 |
0.114 |
0,0489 |
0,5494 |
2-3 |
А-35 |
310 |
232.5 |
205.1 |
0,6 |
0.528 |
0.228 |
0,1695 |
0,3957 |
1-2 |
А-35 |
511.4 |
424.5 |
285.2 |
0,3 |
0.264 |
0.114 |
0,1445 |
0,3311 |
0-1 |
А-35 |
659.6 |
547.5 |
367.9 |
0,3 |
0.264 |
0.114 |
0,1864 |
0,1864 |
Фактичну витрату напруги до будь-якого споживача визначають як, суму втрат напруги на окремих, послідовно з'єднаних ділянках лінії від джерела живлення.
У загальному випадку фактичну втрату напруги потрібно знаходити по денному та вечірньому максимумах навантажень окремо. Але в деяких випадках шляхом інженерного аналізу можна оцінити, при якому навантаженні (денному чи вечірньому) буде мати місце більша втрата. Це також можна вирішити, підрахувавши суму моментів для денного та вечірнього часу. Далі розрахунок вести для випадку з більшою сумою моментів.
Для визначення допустимої втрати напруги в мережі складається таблиця відхилень напруги. У цій таблиці розглядають два режими: режим максимальних навантажень і режим мінімальних навантажень (100% і 25%). Відхилення напруги на шинах 10 кВ РТП у режимі максимальних навантажень становитими +3%, а мінімальне навантаження становитиме -2%.
При складанні таблиці розглядають дві споживчі ТП, ближня і віддалена. Ближня – це ТП приєднана в безпосередній близькості до шин РТП де втрата напруги дорівнює нулю.
Допустиме відхилення напруги для найвіддаленішого споживача у нормальному режимі становить + - 5%.
Таблиця 4.6 Розрахунок допустимої втрати напруги (приклад)
Елемент мережі |
Віддалена ТП |
|
100% |
25% |
|
Шини 10 кВ РТП |
+2 |
-2 |
Лінія 10 кВ |
-4.8 |
-1,2 |
ТП 10/0,4 кВ : постійна надбавка регульована надбавка втрати напруги |
+5 +2,5 -4 |
+5 +2,5 -1 |
Лінія 0,38 кВ |
-3.2 |
0 |
Споживач |
-5 |
+0.8 |
Допустиме відхилення напруги у споживача |
-5 |
+5 |
При складанні таблиці розглядаються дві споживчі ТП – ближня та віддалена. Ближня ТП – це ТП, приєднана в безпосередній близькості до шин 10 кВ РТП (наприклад, трансформатор власних потреб на РТП) і втрата напруги в лінії 10 кВ до цієї ТП рівна нулю. Віддалена – це ТП, до якої втрата напруги в лінії 10 кВ найбільша. Розглядаються також два режими навантаження – максимальних (100%) та мінімальних (25%) навантажень.
На кожній споживчій ТП (ближній та віддаленій) розглядають два споживача електроенергії – ближній, підключений безпосередньо до шин 0,4 кВ ТП (без лінії 0,38 кВ, втрата напруги дорівнює нулю), і віддалений, підключений через найдовшу лінію 0,38 кВ, де втрата напруги буде найбільша.
Якщо фактична втрата напруги в лініях 10 та 0,38 кВ для заданого населеного пункту перевищує допустиму, необхідно передбачити заходи по її зменшенню. Це може бути - збільшення перетинів проводів ліній 10 та 0,38 кВ, зниження навантаження на лінії 0,38 кВ (збільшити кількість ліній).