Первинна глаукома

Первинна глаукома – одна із самих найчастіших причин незворотньої сліпоти. в розвинутих країнах 10-15% всіх сліпих втрачають зір в наслідок первинної глаукоми. Захворювання зазвичай виникає в похилому віці. Частота первинної глаукоми серед людей старших за 40 років складає близько 1% . В молодому віці первинна глаукома зустрічається значно рідше (юнацька глаукома).

Розрізняють два основних типи глаукоматозного процесу – відкритокутову та закритокутову шлаукому. Обидва різновиди глаукоматозного процесу настільки відрізняються, що вони можуть вважатися різними захворюваннями. Потрібно наголосити, що обидві форми глаукоми часто виявляються в одного і того ж пацієнта (змішана глаукома).

Етіологія первинної глаукоми, як відкрито- так і закритокутової, пов’язана не з одним, а з великим числом патогенних факторів, що включають в себе індивідуальні анатомічні особливості; інтенсивність та характер вікових змін в різних структурах ока, особливо в його дренажній системі; індивідуальні особливості обмінних процесів; стан нервової та ендокринної систем організму. Всі ці фактори в тій чи іншій мірі генетично детерміновані. Необхідно підкреслити, що у кожного хворого можна виявити на всі фактори, а тільки їх частину, тому первинну глаукому відносять до мультифокальних захворювань з пороговим ефектом. Дія патогенних факторів сумується, і якщо їх сумарний ефект перевищує відповідний поріг, виникає захворювання.

Відкритокутова глаукома.

Патогенез відкритокутової глаукоми пов’язаний з порушенням нормальної функції дренажної системи ока, по якій відбувається відтік рідини з ока. При гістологічному дослідженні ока з відкритокутовою глаукомою в дренажній зоні лімбу завжди знаходять дистрофічні зміни. В початковій стадії хвороби ці зміни мінімальні: потовщуються трабекулярні пластини, звужуються інтратрабекулярні щілини, особливо склеральний синус. В подальшому трабекула майже повністю перероджується, щілини в ній зникають, склеральний синус і частина колекторних каналів заростають. В пізніх стадіях глаукоми дистрофічні зміни в дренажній системі ока є вторинними і пов’язані з впливом на тканини підвищеного внутрішньоочного тиску. Аналогічні зміни спостерігаються і в очах з вторинною глаукомою. Початкові невеликі зміни в трабекулярному апараті носять первинний характер. Проте такі зміни нерідко виявляють і в повністю здорових очах у людей похилого та старечого віку.

Останнім часом накопичились дані, що вказують на важливу роль в патогенезі відкритукутової глаукоми функціонального блоку шлемового каналу. Склеральний синус відокремлений від передньої камери трабекулярною сіткою, яку можливо розглядати як проникаючу для води мембрану. оскільки тиск в оці вище, чим в пазусі мембрана завжди вигнута в просвіт шлемового каналу. З віком проникливість мембрани зменшується, що веде до збільшення різниці тиску з обох сторін. Трабекула зміщується в бік зовнішньої стінки стінки пазухи, звужуючи її просвіт. При відкритокутовій глаукомі зміщення трабекули виражене в так значно, що на окремих відрізках прсвіт пазухи повністю закривається. Такий стан називають функціональним блоком шлемового каналу. В наслідок часткової блокади склерального синуса зменшується площа функціонуючого трабекулярного апарату.