3. Підпрограми

----------------------------------------------------------------------------------------

Підпрограми призначені для реалізації алгоритмів опрацювання окремих частин деякої складної задачі. Вони дають змогу реалізовувати концепцію структурного програмування, суть якого полягає в розкладанні складної задачі на послідовність простих підзадач і в складанні для алгоритмів розв'язування кожної підзадачі відповідних підпрограм. Розрізняють два види підпрограм — підпрограми-процедури та підпрограми-функції. Підпрограми поділяються на стандартні та підпрограми користувача. Стандартні підпрограми створювати не потрібно — вони містяться у стандартних модулях System, Crt, Dos, Graph тощо. Підпрограма користувача — це пойменована група команд, яку створюють і описують в основній програмі в розділах procedure або function і до якої звертаються з будь-якого місця програми потрібну кількість разів.

B Паскалі є два типи підпрограм: процедури і функції. Основна відмінність між ними полягає в тому, що функція повертає значення і може використовуватися у виразах, наприклад:

X := Sin(A);

тоді як процедура викликається для виконання однієї або більше задач:

Writeln (’Це провірка’);

Опис процедур та функцій займає визначене місце у структурі програми, тому, перш ніж знайомитися з процедурами і функциями, необхідно розглянути структуру програми на Паскалі.

4. Структура програми

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

B стандартному Паскалі програми мають строгий формат:

program Ім'я-програми

label

мітки;

const

опис констант;

type

визначення типів даних;

var

описи змінних;

procedures і functions;

begin

основне тіло програми

end.

З п'яти секцій опису – label, const, type, var і procedures і functions – не всі повинні бути присутній в кожній програмі. Проте, в стандартному Паскалі, якщо вони присутні, то вони повинні слідувати у вказаному порядку і кожна секція повинна з'являтися тільки один раз. За секцією описи можуть слідувати процедури і функції, і тільки тоді – основне тіло програми, що складається з деякого числа операторів.

Tуpбo-паскаль забезпечує значно більш гнучку структуру програми. Bce, що вимагається, – це, щоб оператор program (якщо такий є) був першим, а основне тіло програми – останнім. Між ними можна мати скільки завгодно багато секцій опису, у будь-якому порядку і як завгодно змішаними з процедурами і функціями. Ho перш, ніж що-небудь використовувати, це повинне бути визначено, інакше на етапі компіляції з'явиться повідомлення про помилку.

5. Процедури і функції

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

Як згадувалося раніше, процедури і функції, відомі як підпрограми, можуть з'явитися в будь-якому місці до основного тіла програми.

Процедури і функції дозволяють включати в основній програмний блок додаткові блоки. Кожний опис процедури або функції містить заголовок, за яким слідує програмний блок. Процедура активізується за допомогою оператора процедури. Функція активізується при обчисленні виразу що містить виклик функції і що повертається функцією значення підставляється в цей вираз. Для процедур використовується наступний формат:

procedure ім'я-процедури(параметри);

label

мітки;

const

описи констант;

type

визначення типів даних;

var

описи змінних;

procedures і functions;

begin

основне тіло процедури;

end.