За океаном

Поділ океанів був зроблений Міжнародною гідрологічною організацією^[8]. Деякі моря відображають, також, можливий підподіл.

Моря Світового океану

Усього у світі налічується 63 моря (не враховуючи Каспійське, Аральське, а також Мертве і Галілейське моря) — з них 25 у Тихому, 16 у Атлантичному, 11 вІндійському, а також 11 у Північно Льодовитому океані. До морів за традицією через великі розміри відносять Каспійське та Аральське які є залишками стародавнього океану Тетіс. Історично склалися назви Мертве та Галілейське моря.^[9]

Тихий океан[ред. • ред. Код]

Море Акі Море Балі Море Банда Берингове море Море Вісаян Внутрішнє Японське море Східнокитайське море Жовте море Море Камотес Коралове море

Море Коро Новогвінейське море Море Мінданао Молуккське море Охотське море Море Саву Море Самар Море Серам Море Сібуян Соломонове море Море Сулавесі

Море Сулу Тасманове море Море Тувалу Море Фіджі Філіппінське море Море Флорес Море Хальмахера Південно-Китайське море Яванське море Японське море

Атлантичний океан

Азовське море Балтійське море Гебридське море Ірландське море Карибське море Кельтське море Море Ірмінгера Море Лабрадор Мармурове море Саргасове море

Північне море Ваттове море Середземне море Адріатичне море Море Альборан Балеарське море Іонічне море Кіпрське море Кілікійське море Левантинське море

Лігурійське море Тірренське море Егейське море Ікарійське море Критське море Міртойське море Фракійське море Чорне море

Індійський океан

Андаманське море Аравійське море Арафурське море

Червоне море Лаккадівське море Тиморське море

Північний Льодовитий океан

Баренцево море Печорське море Море Баффіна Біле море Море Бофорта Море Ванделя Східно-Сибірське море Гренландське море

Море Принца Густава-Адольфа Море Кронпринца Густава Карське море Море Лаптєвих Море Лінкольна Норвезьке море Чукотське море

Південний океан

Море Амундсена Море Росса Море Уедделла Море Скоша Море Лазарева Море Дейвіса Море Беллінсгаузена

Море Моусона Море Рісер-Ларсена Море Співдружності Море Космонавтів Море Сомова Море Дюрвіля

Затоки

Нижче список заток, які за фізичними та хімічними властивостями, а також класифікацією, мають називатися морями.

Аденська Аляска Бенгальська Біскайська Велика Австралійська Гвінейська Гудзонова

Каліфорнійська Карпентарія Мексиканська Перська

За типом

Існують різні класифікації морів. Класифікація за морським правом, не збігається в цілому з океанографічною класифікацією, деякі синоніми в океанографіїнабули поширенішого значення в геології та географії.

За ступенем відособлення

За ступенем відособлення і режимом розрізняють моря внутрішні, окраїнні та міжострівні та середземні.^[1]

Внутрішні моря — моря, що здебільшого закриті від сполучення з океаном, яким притаманний обмежений (порівняно з окраїнними морями) водообмін ізСвітовим океаном. В таких морях глибина протоки, що з'єднує їх з океаном, низька, що заважає створенню глибоководних течій, які б допускали змішання вод на великих глибинах. Прикладами таких морів є Середземне та Балтійське моря.

В залежності від кількості континентів, чиї береги моря омивають, внутрішні моря діляться на міжконтинентальні (Середземне та Червоне моря) івнутрішньоконтинентальні (Жовте та Чорне моря).

В залежності від наявності зв'язку з іншими морями чи Світовим океаном внутрішні моря можна поділити на ізольовані (замкнуті) (Мертве, Аральськеморя) та напівізольовані (напівзамкнуті) (Балтійське, Азовське моря). Зазвичай ізольовані моря вважаються озерами.

Окраїнні моря — це моря, які характеризуються вільним зв'язком з океаном і, в ряді випадків, відокремлені від них ланцюгом островів або напівостровів. Звичайно окраїнні моря лежать на шельфі, але на характер донних відкладень, кліматичний та гідрологічний режими, органічне життя сильний вплив надає не тільки материк, а й океан. Окраїнним морям притаманні океанські течії, що виникають завдяки океанічним вітрам. До морів такого типу належать:Берингове, Охотське, Японське, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Карибське та інші.

Міжконтинентальні моря (іноді Середземні моря) — це моря оточені з усіх сторін суходолом і які сполучаються з океаном одною, або кількома протоками. До таких морів відносяться Середземне, Червоне, Карибське.^[1]

З геологічної точки зору в окраїнних морях іноді виділяють граничні моря. Їх означають як такі, що знаходяться на геологічно активних континентальних околицях^[10]. Таким чином, до цього класу можна віднести окраїнні моря Тихого океану, які знаходяться на геологічно активних континентальних околицях, але не моря Атлантичного океану, котрі лежать на пасивних околицях. Виділяють два типи граничних морів залежно від напрямку субдукції океанічної кори. Один із типів — моря, що лежать над ділянками, де океанічна кора занурюється під континентальну. Прикладом такого моря є Японське, яке лежить над ділянкою, де океанічна кора занурюється під Євразійську плиту. Інший з типів — моря, що лежать над ділянками, де більш старша океанічна кора занурюється під іншу, більш молоду океанічну кору. Прикладом такого моря може бути Південно-Китайське, під яким океанічна кора занурюється в бікТихого океану^[10].

Міжострівні моря — моря, оточені більш-менш щільним кільцем островів, пороги між якими перешкоджають вільному водообміну цих морів з відкритою частиною океану.

Більшість міжострівних морів розташовані серед островів Малайського архіпелагу. Найбільші з них: Яванське, Банда, Сулавесі.

В геоструктурному відношенні належать головним чином до сучасних геосинклінальних областей.