2. Види мінеральних вод за складом

    Всім відомі і любимі мінеральні води. В них містяться практично всі хімічні елементи Землі. Попадаючи в шлунково-кишковий тракт, мінеральні води стимулюють виділення слюни, змінюють секрецію шлунка, покращують сечогінну та жовчогінну функцію нирок та печінки, активізують обмін жирів і вуглеводів у печінці і кишечнику. Та деякі мінеральні води можна вживати тільки після консультації з лікарем. 

    Тому мінеральна вода розрізняєтся за складом:

- Столові мінеральні води;  - Лікувально-столові води;  - Лікувальні води;  - Крім природніх мінеральних вод існують і штучно мінералізовані води. 

    Столові мінеральні води - це води з загальною мінералізацією (сума солей) менше за 1г/дм3. Їх застосовують як освіжаючі столові напої. 

    Лікувально-столові води - води з мінералізацією від 1 до 10 г/дм3. Їх використовують як в лікувальних цілях, так і в якості столових напоїв (звідси пішла і їх назва). 

    Лікувальні води - це води з високою ступінню мінералізації, 10 г/ дм3 і вище, або води з підвищеним вмістом активних мікроелементів, наприклад, миш'яку або бору. Застосовуються вони виключно як лікувальні і строго за призначенням лікаря.

    Штучно мінералізовані води - застосовують при мінеральній недостатності (нехватка в організмі яких-небудь елементів). Для їх отримання хімічний склад очищеної питтєвої води змінюють шляхом добавлення тих чи інших мінеральних солей та мікроелементів.

3. Що представляють собою мінеральні води

    Мінеральні води – це води, що відрізняються від прісної води підвищеним вмістом присутніх у них мінеральних речовин, а також рядом інших властивостей. В цих водах одні речовини містяться у виді недисоційованих молекул, інші у виді іонів, у них можуть бути присутніми і колоїдні частиці. 

    Питтєві мінеральні води поступають із природніх джерел, в розчині яких містяться різноманітні корисні гази і солі. Вони бють із землі, часто мають високу температуру. Після виявлення підземних запасів мінеральної води, з допомогою бурових скважин, глибина яких може сягати декількох кілометрів, з надр виводять мінеральні води, що мають лікувальне значення. 

    Не тільки під землею, але й на поверхі можуть бути виявлені мінеральні води, які характеризуються високим вмістом біологічно активних компонентів. 

    Використання мінеральних вод в якості внутрішнього чи наружнього лікувального засобу визначають на основі их фізико-хімичних властивостей. 

    За фізико-хімичними властивостями води можна виділити 7 груп:

• Так звані індиферентні води, акратотерми. Бідні солями;

• Води, що містять поварену сіль;

• Лужні води (підрозділяються на вуглекислі та лужно-вуглекислі);

• Гіркі води, в склад яких входить сірчанокисла магнезія;

• Води, що містять глауберову сіль;

• Сірчасті води, що містять сірководень, сірчаний кальцій, натрій, магній і калій;

• Залізисті води, що характеризуються вмістом двовуглекислої закисі заліза.

 4. Способи застосування мінеральних вод 

     На курортах мінеральні води застосовують для лікування в якості пиття, купання, всеможливих душів, у виді очисних клізм, дуоденального дренажу. Крім того, роблять інгаляції і полоскания при багатьох захворюваннях горла і дихальних шляхів. 

     Поза курортами можна також використовувати мінеральну привізну воду в пляшках. Для кращого зберігання властивостей мінеральної води в пляшках, її насичують двоокисом вуглецю. Мінеральна вода має бути абсолютно чистою, безбарвною. Пляшки слід зберігати в горизонтальному положенні. 

     Для того щоб лікування мінеральними водами, розлитими в пляшки, було ефективним, його потрібно комбінувати з комплексом інших мір: рекомендується дотримуватись певних режимів, притримуватися дієти, використовувати інші лікувальні фактори. 

     Основна форма застосування мінеральної води – прийом всередину. Для нього використовують води середньої (5-12 г\л) і малої (2-5 г\л) мінералізації, а також води, що містять органічні речовини чи активні мікроелементи. 

     Оптимальное количество вуглекислоти в лікувальних напоях складає 0,5-2 г\л.

     Лікувальна дія зв'язана з такими факторами, як час прийму води, термічна дія, швидкість її надходження. Але головним фактором все ж є хімічний склад.

 5. Лікувальні властивості мінеральних вод

    Лікувальні мінеральні води надають зцілюючу дію на організм людини завдяки цілому комплексу містячихся в них речовин (головним чином солей). При цьому присутстність біологічно активних компонентів, таких як сірководень, вуглекислий газ і мишяк, - і наявність особливих властивостей допомогає визначити методи лікувального використання мінеральних вод. 

    Для визначення оцінки їх ефективності в лікувальних цілях в якості критеріїв у курортології прийнято розглядати особливості хімічного складу вод і їх фізичні властивості. 

    Ці ж показники одночасно можуть слугувати важнійшим орієнтиром для класифікації мінеральних вод. 

    Розрізняють наступну ступінь мінералізації:

• слабомінералізовані води – 1-2 г\л;

• води малої мінералізації – 2-5 г\л;

• води середньої мінералізації – 5-15 г\л;

• води високої мінералізації 15-30 г\л;

• розсольні води – 35-150 г\л;

• кріпкорозсольні водиы – 150 г\л и выше. 

    Для внутрішнього застосування в лікувальних цілях рекомендуються мінеральні води з степінню мінералізації 2-20 г\л. Розсольні і кріпкорозсольні води доцільно застосовувати виключно для зовнішнього застосування. 

    Лікувальні властивості вод перш за все визначає наявність в них іонів (катіонів та аніонів). В залежності від іонного складу, мінеральні води діляться на хлоридні, сульфатні, гідрокарбонатні, натрієві, магнієві, кальцієві. Співвідношення катіонів і аніонів може бути при цьому різним. Весь різновид зразків мінеральних вод в кінцевому рахунку, по суті, зводиться до комбінації цих шести основних іонів. 

    Води лікувальних джерел несуть в собі практично майже всі елементи таблиці Менделеева. Деякі з них знаходяться в дуже малих кількостях і називаються мікроелементами, а в деяких випадках і ультрамікроелементами. Це залізо, молібден, фтор, мідь, бром, літій, йод, марганець, мишяк, кобальт. 

    Найбільш цінну фармакологічну дію надає залізо, бром, мишяк і йод, хоча і в решті мікроелементів організм також має потребу. 

    Наступна класифікація, з допомогою якої можна класифікувати мінеральні води – по наявності специфічних елементів і газів, а саме сульфідні (сірководневі), вуглекислі, азотні, йодисті, бромисті, залізисті, кремнієві, мишяковисті, радонові та ін. 

    В залежності від температурних характеристик розрізняють види:

• холодні – до 20 С;

• теплі – 20-37 С;

• гарячі – 37-42 С;

• Дуже гарячі (високотермальні), от 42 С  і вище.

 6. Показання щодо застосування мінеральних вод

- Хронічний гастрит

- Неускладнена виразкова хвороба шлунка і 12-ти перстної кишки

- Хронічні коліти і ентероколіти

- Хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів

- Хронічний панкреатит

- Хвороби обміну речовин

- І просто для задоволення 

    Наш організм щоденно потребує близько 2- 3 л води. С їжею ми отримуємо приблизно 1,5 л , ще 0,5 л поставляє сам організм. Тому чим більше ми п'ємо чистої, якісної води ,тим сильніше допомогаємо нашому організму виводити шлаки та інші шкідливі речовини.

 

    Увага! При виборі сорту мінеральної води і її систематичному вживанні, Вам необхідно проконсультуватися з лікарем.

7. Дія мікроелементів мінеральної води на людину

    Кальцій 

    Складає основу кісткової тканини, активізує діяльність найважливіших ферментів, бере участь у підтриманні іонної рівноваги в організмі, впливає на процеси, що проходять в нерово-м'язовій та серцево-судинній системах, на згортуваність крові. 

    Магній 

    Бере участь ув формуванні кісток, регуляції роботи нервової тканини, обміні вуглеводів і енергетичному обміні, покращує кровопостачання серцевого м'язу.

    Натрій 

    Захищає воду від впливу мікроорганізмів, сприяє утворенню шлункового соку, стимулює рухальну функцію шлунково-кишкового тракту, забезпечує лужні резерви плазми крові, бере участь у регуляції кров'яного тиску, водного обміну, активізації їжотравних ферментів, регуляції нервової і м'язової тканини.

    Калій 

    Регулює кислотно-лужну рівновагу крові, бере участь в передачі нервових імпульсів, активізує м'язову роботу серця і роботу ряду ферментів, шкіри і нирок, нормалізує тиск крові.

    Вуглекислота 

    Покращує смак води, підвищує апетит.

    Хлор 

    Стимулює обмінні процеси в організмі, покращує секрецію шлунка, підшлунковох залози, тонкого кишечника.

 8. Методика питтєвого лікування

     Ефект профілактики і лікування захворювання буде значно кращим, якщо пити мінеральну воду прямо з джерела, тому що первна частина фізико-хімічних властивостей води може змінюватись при переливанні в сосуди для зберігання. 

     Доза вживаної води може коливатися від 1 столової ложки до 1 стакана за один прийом. Кількість прийомів може бути різною і залежати від конкретного захворювання. Наприклад при урологічних захворюваннях мінеральну воду показано пити 6-8 разів на день. Краще приймати її натщесерце, так як при цьому інтенсивніший контакт води зї слизовою оболонкою.

     Слід повільно, невеликими ковтками пити мінеральну воду, виключення складає лише випадок при вживанні води в послаблюючих цілях.

 9. Інші речовини, що входять до складу мінеральної води

     Органічні речовини в маломінералізованих водах призводять до жовчогінної дії, сприяють виведенню кінцевих продуктів азотистого обміну з організму, нормалізують секрецію шлунка. 

     За газовим складом води діляться на азотні, метанові, вуглекислі. 

     Вуглекислий газ посилює перистальтику шлунка і кишечника, що сприяє посиленню їх секреції і підвищенню всмоктування. Сприяє покращенню тканинного дихання в цих органах. 

     Сірководень сприяє посиленню моторики шлунково-кишкового тракту, та може визвати шлункову коліку. 

     Радон надає стимулюючої дії на гіпофіз и наднирковики, збільшує їх функціональну активність. Він надає протизапальну дію на травну систему і сечовивідні шляхи, а також активізує тканинне дихання печінки.

     В ремісії хвороби мінеральні води надають позитивну дію на виразкову хворобу, гастрит, коліт, ентерит, холецистит, панкреатит і гепатит. Вживання мінеральної води показане при порушеннях обміну речовин і захворюваннях ендокринної системи (цукровий діабет, ожиріння, подагра), а також при захворюваннях сечестатевих органів (цистит, простатит, сечокам'яна хвороба, піелонефрит). Вживання води в післяопераційний період надає позитивний вплив на всі органи шлунково-кишкового тракту.

 10. Штучні мінеральні води

     В наш час виробництво штучної мінеральної води отримало доволі широке розповсюдження. Це стосується в першу чергу вуглекислих, азотних і сірководневих зразків, які знайшли застосування головним чином в якості ванн. Мінеральні води виготовлені штучним шляхом з хімічно чистих солів, мають склад, подібний складу натуральних вод, хоча досягти повністю тотожності поки не вдавалось. Перед промисловістю стоїть задача пройти деякі складнощі, виникаючі при імітації властивостей колоїдів і складу розчинів газів. Перші досліди виробництва штучної мінеральної води були проведені в Женеві в 1788 році.

     В Україні теж проводяться спроби досягти хороших результатів при виробництві штучних мінеральних вод. І все таки штучна мінеральна питтєва вода в популярності поступається натуральній.

 11. Столові мінеральні води

     Слід розрізнять лікувальні і столові мінеральні води. В останніх ступінь мінерализації значно нижче. Столові мінеральні води, розлиті в пляшки, можна з успіхом використовувати в якості столових напоїв. Завдяки їх високій насиченості вуглекислим газом вони кращі за просту воду, втамовують спрагу, приємні на смак, сприяють підвищенню апетиту. Їх можна використовувати замість звичайної прісної води, причому без спеціальних медичних показань. 

     Якщо в якості столових вод використовують мінеральні води, то вибирають ті, в яких рівень мінералізації не высокий, до 4-4,5 г/л. Застосування високомінералізованих вод може призвести до небажаного результату. 

     Слід мати на увазі, що деякі мінеральні води можна використовувати тільки для лікування, в дозах, які призначив лікар. Наприклад, разова доза деяких унікальних мінеральних вод складає всього 1 столову ложку.

     Купуючи мінеральну воду для обіду, слідт звернути увану на етикетку. На ній зазвичай вказують склад і властивості мінеральної води і рекомендації по застосуванню.

 12. Використання газованої води викликає ламкість кісток у жінок

     Вчені прийшли до висновку, що часте вживання жінками газованих напоїв тягне за собою загрозу захворювання остеопорозом. Воно веде до руйнування кістної тканини, в результаті чого кістки стають дуже ламкими. До остеопорозу має схильність кожна третя жінка і кожен дванадцятий чоловік.

     Згідно дослідженню, проведеному Дослідницьким центром їжі людини USDA, у жінок, які щоденно вживають газовані напої, щільність кісток нижче, ніж у тих, хто віддає первагу сокам чи чаю.

     На думку вчених, ризик захворювання остеопорозом також збільшуэ кофеїн.

Чи мож­на да­ва­ти дітям мінеральну га­зо­ва­ну во­ду? І як тре­ба ста­ви­ти­ся до солодкої газованої во­ди?

Ко­ли мо­ва за­хо­дить про га­зо­ва­ну во­ду, в пер­шу чер­гу згадуєш про со­лод­ку га­зо­ва­ну во­ду, при­го­то­ва­ну з концентратів, або різних лимонадів. Про такі напої важ­ко ска­за­ти щось хо­ро­ше.

По-пер­ше, в них ду­же ба­га­то цук­ру: близь­ко 18 (!) ло­жок на ста­кан. Ця кількість не мо­же не по­зна­чи­ти­ся на роботі підшлункової за­ло­зи та ендокринної сис­те­ми, крім то­го, во­на мо­же ста­ти при­чи­ною ожиріння і карієсу.

По-дру­ге, кон­цент­ра­ти, з яких го­ту­ють напої, дра­ту­ють сли­зо­ву обо­лон­ку, вик­ли­ка­ють мікропошкодження в роті, стравоході і шлун­ку, по­га­но впли­ва­ють на зуб­ну емаль. (До речі, ле­ген­ди про те, як в газованій воді роз­чи­ня­ють­ся мо­не­ти, не так вже й далекі від істини)

По-третє, че­рез ву­г­ле­кис­лий газ у лю­ди­ни мо­же ви­ник­ну­ти відрижка, здут­тя жи­во­та та інший дис­ком­форт. Са­ме то­му со­лод­ку га­зо­ва­ну во­ду лікарі не ра­дять пи­ти ні до­рос­лим, ні дітям. Здо­ро­ва лю­ди­на, зви­чай­но, мо­же іноді до­зво­ли­ти собі трішки «ши­пуч­ки», але всім тим, хто знай­о­мий з алергією чи гаст­ри­том або у ко­го є про­бле­ми зі сли­зо­вою обо­лон­кою шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту, пи­ти га­зо­ва­ну во­ду не вар­то.

Во­ди на­пи­ти­ся

Інший тип газованої во­ди - мінеральна во­да природної або штучної газації. У цьо­му ви­пад­ку газ покращує смак мінералки, бо без ньо­го во­да мо­же ви­я­ви­ти­ся над­то гіркою або со­ло­ною.

Крім то­го, ву­г­ле­кис­лий газ попереджає зрос­тан­ня бактерій.

Оскільки в природній мінеральної воді мо­жуть міститися не ду­же корисні для організму спо­лу­ки (сірководень, хлор або ме­тан), її час­то де­га­зу­ють, а потім на­си­чу­ють ву­г­ле­кис­лим га­зом для поліпшення сма­ку і зне­за­ра­жен­ня.

Мінеральні во­ди бу­ва­ють лікувальні (лікарі при­зна­ча­ють їх пацієнтам у пев­них кількостях ра­зом з іншими за­со­ба­ми лікування шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту) та лікувально-столові, які мож­на пи­ти як прос­ту во­ду.

При­чи­на розділення - у вмісті мінеральних ре­чо­вин, а зовсім не в кількості га­зу у воді.

Га­зо­ва­на во­да, яка в мо­мент збов­ту­ван­ня утворює буль­баш­ки і піну, відноситься до напоїв, які не рекомендовані майбутнім і го­ду­ю­чим ма­мам, а та­кож зовсім ма­лень­ким дітям.

Море — частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим, відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом)