10, 56. Виробництво карамелі.

Виробництво карамелі проводять за схемою.

Карамельний сироп готують із цукру і патоки у співвідношенні 1: 0,5 з додаванням кислоти, барвників, есенцій. Для одержання карамельної маси сироп уварюють у вакуум-апаратах, вакуум дає змогу швидко і при більш низьких температурах виділити вологу. Це запобігає розкладанню цукрів, а карамельна маса виходить світлою, стійкою при зберіганні. Вміст сухих речовин у готовій карамелі становить 96-995.

Рідку карамельну масу охолоджують до температури 85-90ºС, і вона переходить у в’язко-пластичний стан.

При виготовлені прозорих видів карамелі масу після охолодження проминають для рівномірного розповсюдження в ній смакових, ароматичних речовин та барвників, видалення з маси великих пухирців повітря, вирівнення температури по всій масі.

11, 67, 57 Технологія виготовлення целюлози.

Технологія виробництва целюлози складається з таких операцій:

- очищення стовбурів дерев від кори, сучків, гнилі;

- подрібнення деревини в щепу (товщина 3 мм, довжина – 15-30 мм);

- обробка щепи розчинами бісульфату кальцію і сірчаної кислоти;

- температурна обробка щепи в автоклавах (t=165-170º, Р=8-10 МПа), протягом 3,5-8 годин; об'єм автоклави V=400 м3;

- відділення целюлози промиванням водою;

- зневоднення (випарюванням);

- відбілювання хромом або забарвлення за барвниками.

12.Технологія виготовлення посуду та гончарних виробів.

Виготовлення гончарних виробів передбачає пластичне формування гончарного матеріалу за допомогою гончарного круга і спікання нагріванням виробу при температурах до 1000оС. Випікання закріплює форму і надає виробу твердості. Температура випікання може становити як 300-950оС, так і 900-1200оС при використанні поливок чи глазурей.

Декоративний узор наносять або до випалювання або після нього.

13, 63.Переробка нафти хімічним способом

Нафтохімічний варіант переробки нафти являє собою складне поєднання підприємств, на яких крім вироблення високоякісних моторних палив і масел не тільки проводиться підготовка сировини (олефінів, ароматичних, нормальних та ізопарафінів вуглеводнів і ін.) для важкого органічного синтезу, але й здійснюються складні фізико-хімічні процеси, пов'язані з багатотоннажним виробництвом азотних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, синтетичних волокон, миючих речовин, жирних кислот, фенолу, ацетону, спиртів, ефірів і багатьох інших хімікалій. У цей час із нафти одержують тисячі продуктів. Основними групами є рідке паливо, газоподібне паливо, тверде паливо (нафтовий кокс), мастильні й спеціальні масла, парафіни й церезини, бітуми, ароматичні сполуки, сажа, ацетилен, етилен, нафтові кислоти і їхні солі, вищі спирти.

Термічний крекінг – це розщеплення важких вуглеводнів в результаті чого утворюються вуглеводні з меншою кількістю атомів вуглецю в молекулі. Термічний крекінг проводять при нагріванні вихідної сировини (мазуту) до температури 470-550°С при тиску 20-70 МПа. При цьому молекули вуглеводів з великим числом атомів вуглецю розщеплюються на дрібніші молекули насичених і ненасичених вуглеводнів.

Таким способом добувають автомобільний бензин. Термічний крекінг вперше було застосовано у 1891 році.

Каталітичний крекінг проводять при наявності каталізаторів (AlCl3, Cr2O3, алюмосилікатів) при 470-500ºC та атмосферному тиску. Цим способом добувають авіаційний бензин з виходом до 80%. Такому виду крекінгу піддаються переважно газова і газойлева фракції нафти. Під час каталітичного крекінгу разом з реакціями розщеплення відбуваються реакції ізомеризації. В результаті їх утворюються насичені вуглеводні з розгалуженим вуглецевим скелетом молекули, що поліпшує якість бензину. Внаслідок нагрівання важких фракцій нафтопродуктів при наявності каталізаторів вуглеводні, які містять 6-8 атомів гідрогену в молекулі, перетворюються на ароматичні вуглеводні. Ці процеси відбуваються під час риформінгу (облагороджування) бензинів.