- •Фізіологія глотки.
- •Аденоїди.
- •Катаральна ангіна.
- •Лакунарна ангіна.
- •Флегмонозна ангіна.
- •Герпетичена ангіна.
- •Ангіна агранулоцітарна
- •Інфекційний мононуклеоз або моноцитарна ангіна
- •Виразко - некротична ангіна Симановського - Венсанна
- •Доброякісні пухлини глотки.
- •Злоякісні пухлини глотки.
- •Паратонзилярний абсцес.
- •Заглотковий абсцес.
- •Хронічні захворювання глотки. Пухлини глотки. Хронічний фарингіт.
- •Хронічний тонзиліт.
- •Сторонні предмети глотки.
- •Висновки.
- •Питання для самоконтролю.
- •Глосарії.
Флегмонозна ангіна.
Усередині мигдалин нові абсцеси зустрічаються порівняно рідко. Їхнє виникнення пов'язано із шийним розплавлюванням ділянки мигдалини, поразка звичайно однобічні. Мигдалини гиперемировани, збільшені. Невеликі внутриминдаликови абсцеси можуть протікати безсимптомно або супроводжуються незначними місцевими або загальними явищами.
Дозрілий абсцес часто проривається через лакуну в порожнину рота або в паратонзилярну клітковину.
Лікування – широке розкриття абсцесу, при рецидивированії – хірургічне лікування
Герпетичена ангіна.
Збудником є вірус коксаки групи А. Найбільше часто буває в дітей. Інкубаційний період 2-5 днів. Характерна більша контагиозність.
Герпетична ангіна починається гостро: t 38-400, біль у горлі, м'язові болі в області живота, можуть бути блювота й понос.
Фібринозна - наліт покриває всю мигдалину.
Ангіна агранулоцітарна
Хвороба починається звичайно різким підвищенням температури, ознобом, болем у горлі.
При огляді - на різко збудженій слизуватій видні брудно - сірі нальоти з некротичним розпадом. У наслідку утворяться глибокі виразки, які не обмежуються областю мигдалин, а поширюються на інші частини глотки, порожнина рота й гортань.
Хворі скаржаться на сильний біль у горлі, порушення ковтання, підвищення слиновиділення, гнильний захід з рота.
Загальний стан важке, біль у суглобах, жовтяничне фарбування склер.
У крові виражена лейкопенія з різким зменшенням або повною відсутністю зернистих лейкоцитів.
Тривалість захворювання від 4-5 днів до декількох тижнів.
Лікування:
роблять переливання крові
засоби стимулюючі лейкопоез - ТЕЗАН, ПЕНТОКСИЛ, ЛЕЙКОГЕН
гормональні препарати
вітаміни С и В12
видалення, що щадить, некротичних мас, полоскання зева антисептичними розчинами
опромінення R - променями кісткового мозку
антибіотики - пеніцилін - запобігання вторинної інфекції
Інфекційний мононуклеоз або моноцитарна ангіна
Це інфекційне захворювання збудник якого ще не знайдений. Зараження відбувається повітряно краплинним і контактним шляхом.
На початку захворювання температура підвищується до 38-40, і тримається від 5 днів до 2-4 тижнів.
Ранньою ознакою є збільшення лімфатичних вузлів спочатку на шиї, а потім збільшуються пахові, пахвові ит.буд.
Вони щільні безболісні. Збільшується печінка, селезінка, аденоїди, піднебінні мигдалини.
Зміни в ковтку наступають після збільшення лімфатичних вузлів і нагадують катаральну, лакунарну, виразко-некротичну.
Нальоти на мигдалинах залишаються довго, іноді переходять на слизувату піднебінних дужок, язичка, ковтки. При ковтанні сильний біль.
У крові лейкоцитоз і велика кількість атипичних моноцитів.
Збільшення аденоїдів дає заложенность носа, а збільшення мигдалин утрудняє подих.
Лікування:
постільний режим
багата калоріями й вітамінами їжа
антибіотики, препарати для запобігання вторинної інфекції
полоскання зева антисептичними розчинами
Виразко - некротична ангіна Симановського - Венсанна
Збудником цієї ангіни вважається симбіоз веретеноподібної палички й спірохети палички рота, які перебувають у порожнині рота в авирулентном стані.
Факторами предраспологаюшими до захворювання є зниження загальної й місцевої реакції організму особливо після перенесених захворювань, недолік вітамінів С и В1, місцеві причини - каріозні зуби, хвороби ясен, і т.д.
Хвороба проявляється у вигляді поверхневих обмежених некрозів жовтувато - білих кольорів на слизуватої мигдалин(частіше у верхнього полюса) або на м'якому небі. Процес звичайно однобічний.
Некрози через 2-3 дня утворять поверхневі а іноді більше глибокі виразки які не дають хворобливості але часто супроводжуються заходом з рота й слинотечею. Температура нормальна або субфебрільна, загальний стан страждає мало.
Регионарни лімфовузли збільшуються, стають хворобливими.
Тривалість хвороби від 1-3 тижнів.
Діагноз підтверджується лабораторними дослідженнями вмісту виразки в мазку якого виявляють веретеноподібні палички й спірохети.
Лікування:
полоскання дез. розчинами - фурациліном, перекисом водню, борною кислотою
більш ефективно обробляти виразку - сальворсоном або новорсенолом, у важких випадках новорсенол в/в.
