Хронічний стеноз гортані

Причини:

1. хондроперихондрит

2. пухлина

3. tbc , сифіліс, склерома

4. опіки

5. грубо зроблена інтубація або трахеотомія

Хронічні стенози виникають у результаті стійких морфологічних змін у гортані або в сусідні з нею областях, розвиваються вони звичайно повільно й поступово.

Грубо зроблена інтубація може привести до рубцевого звуження гортані. Це може бути наслідок опіку, тривалого перебування стороннього предмета. Можуть бути технічні погрішності при трахеотомії.

Клініка – порушення подиху, затримка мокротиння у зв'язку зі слабким кашлевым поштовхом, спричиняються бронхіти, пневмонії, а потім приводять до хр. пневмосклерозу із бронхоектазами, відбуваються зміни й у ссс – розширюються границі серця, гіпертрофується серцевий м'яз

Лікування – в основному хірургічне. Видаляють фляки, у просвіт гортані вставляють відповідних розмірів Т-образну гумову трубку. Розміри трубок постійно збільшують (місяці, роки).

Якщо при контрольному дослідженні хворої дихає без трубки, приступають до пластичного закриття стоми.

Хондроперихондрит гортані

Запальний процес хрящів.

Може бути:

1. первинним - виникає гематогенно на тлі інфекційних захворювань

2. вторинним - спочатку дивується слизувата оболонка, а потім хрящ.

Може бути обмеженим і розлитим, гострим і хронічним.

Причини -

1. механічні травми

2. вогнепальні поранення

3. сторонні предмети

4. тривала інтубація

5. променева терапія при пухлині гортані

Клініка:

1. біль в області гортані

2. хворобливе ковтання

3. захриплість голосу

4. утруднення подиху

5. підвищення t тіла

Стан хворого важке. Контури гортані згладжені, збільшується обсяг шиї, біль при пальпації шиї. Збільшено й хворобливі шийні лімфовузли.

При ларингоскопії - набряк, гіперемія слизуватої оболонки, порушена рухливість гортані.

Лікування - а/б, с/а, противоотечна терапія й хірургічне лікування.

Мимовільне розкриття абсцесу приводить до аспірації гноячи й розвитку легеневих ускладнень.

Доброякісні пухлини гортані.

До доброякісних пухлин гортані ставляться: фіброма, папілома, ангіома й киста.

Фіброма – невелика пухлина, величиною від шпилькової голівки до горошини, що найчастіше розташовується на щирих голосових зв'язуваннях у передній і середній їхній третині. Пухлина блідо-рожева або червона із гладкою поверхнею, сидить на ніжці або на широкій підставі.

Папілома – множинна пухлина яскраво-червоних кольорів у вигляді горбистих і гроздевидних розростань, схожих на кольорову капусту. Вихідним місцем її можуть служити не тільки щирі голосові зв'язування, але й вся голосова щілина й надгортанник.

У більшості випадків пухлина з'являється в дітей у віці 2-10 років і незабаром заповнює всю голосову щілину.

Після видалення знову дає рецидиви.

Ангіома - невелика пухлина синювато-червоного фарбування, м'якої консистенції.

Кистозни пухлини - утворяться в результаті закриття вивідного отвору залози.

Клініка - захриплість голосу, стеноз.

Лікування - хірургічне - гортанними щипцями.