Алергійні синусити.

Алергійні захворювання колоносови пазух у дітей зустрічаються порівняно часто. Під алергією розуміють стан підвищеної й перекрученої чутливості організму до речовин білкової й небілкової природи. Останнім часом виділена група особливих алергійних хвороб - респіраторні а л л е р г о з ы. У патогенезі цих захворювань вирішальна роль належить алергії, а клінічний плин характеризується поразкою органів подиху. Існує думка що плацента, в організмі матері є бар'єром перешкоджаючому проникненню алергенів в організм плода. Однак при деяких видах патології вагітності бар'єрна функція плаценти порушується. Організм дитини стає незахищеним від влучення алергенів і сенсібілізирується. Частіше спостерігається харчова сенсибілізація. У зв'язку із цим припускають, що в дітей першого років життя (до 3-4 років) нерідко зустрічається аліментарна алергія, прояви якого відзначаються на шкірі й слизуватій оболонці шлунково-кишкового тракту. Алергія нерідко виникає в ранньому дитячому віці, чому сприяють особливості організму дитини цього віку, часті гострі респіраторні захворювання, спадковість, гормональні й інші фактори. Шляхи проникнення алергену в організм дитини різні: через плаценту, рот, дихальні шляхи, шкіру.

Симптоми. Про алергійну форму захворювання носа свідчать тривалий плин його із частими загостреннями навесні й наступними ремисіями взимку, поширеність процесу, рясні водянисті або слизуваті виділення з носа. Відзначається виражений набряк слизуватої оболонки порожнини носа, білі або сизі плями, блідість або синюшність слизуватої оболонки, особливо передніх або задніх кінців носових раковин, поліпоз носа. Внаслідок сверблячки в носі діти, смикаючи кінчик носа, піднімають і опускають його частіше всією долонею, що прийнято» називати «алергійним салютом»

Діагностика. Для розпізнавання захворювання важливі динамічність рентгенологічних даних (пристеночне стовщення слизуватої оболонки пазух, поширеність процесу), неефективність противоалергійного лікування. Нерідко виявляється ексудативний діатез - своєрідний стан реактивності організму дітей раннього віку, що характеризується схильністю до рецидивирующим катаральних запальних процесів шкіри в слизуватої оболонки. Відзначаються «географічний» мова, алергійні риніти, фарингіти, рясне серозне відокремлюване в носових ходах, гіперемія слизуватої оболонки порожнини носа із синюшними плямами на окремих місцях.

Лікування. Терапія полягає в основному у виявленні й усуненні алергену, проведенні специфічної десенсибілізації, застосуванні засобів, що сприяють нормалізації стану вегетативної нервової й ендокринної систем, введенні гипосенсибилизирующих засобів і здійсненні мер боротьби із супутньою інфекцією (санація вогнищ інфекції).

Профілактика. Результати досліджень, проведених у ряді дитячих колективів, переконливо свідчать про те, що в дітей, що часто хворіють гострими респіраторними захворюваннями й грипом, синуіт виникає значно частіше, ніж в інших. Диспансеризація часто, що хворіють дітей, їхнє раннє виявлення й раціональне лікування відкривають широкі можливості профілактики синуіта.

Своєчасне хірургічне лікування часто попереджає від руйнування стінок колоносових пазух, поширенню запального процесу в орбіту, риногених внутрішніх ускладнень.