Гострий гайморит.

Симптоми гострого гаймориту можуть бути місцевими й загальними.

Місцеві: 1. біль в області пазухи, чола, скулової кістки. Дуже часто хворіє половина особи. Біль віддає в зуби. Головний біль пов'язана із залученням у процес галузей тройничного нерва. Підсилюється при натисненні на крапки виходу його галузей.

2. однобічні виділення з носа серозні, потім гнійні.

3. порушується тембр голосу.

4. знижується нюх.

5. носовий подих утруднений.

Загальні симптоми:

1. підвищення температури до субфебрільних і фебрільних цифр.

2. погане самопочуття, млявість, слабість.

Ознаками гострого гаймориту при передній риноскопії є гіперемія й набряк слизуватої оболонки порожнини носа й наявність гнійного відокремлюваного в середньому носовому ході. При вираженому набряку слизуватої оболонки, гній може з'явитися тільки після змазування її розчином адреналіну.

Для постановки діагнозу необхідні:

1. R - графія гайморових пазух.

2. Діафаноскопія.

3. Пункція, що проводиться у верхній крапці зводу нижнього носового ходу. Тут стінка пазухи найбільш тонка (попередньо робимо анемізацію й анастезію).

Лікування:

1. А/Б (грамокс, амоксіклав, аугментін, зіннат і т.д.)

2. Судинозвужувальні краплі в ніс.

3. Болезаспокійливе засобу.

4. Фізіотерапія (УВЧ)

5. Гіпосенцибілізірующа терапія

6. Пункція на 6-7 днів, посік гною, промивання антисептичним розчином - фурацілин, діоксідін і т.д. уводять розчини а/б і гормонів, якщо гній густої вводять ферменти. Показаннями до термінового хірургічного втручання є флегмона орбіти, внутрічерепні ускладнення. Операцію починають розрізом слизуватої оболонки ясна під верхньою губою, потім відшаровують тканини, оголюють кісткову лицьову стінку гайморової пазухи долотом і щипцями розкривають пазуху. Через отвір лицьової стінки видаляють із пазухи гній і патологічно змінену слизувату оболонку. Повідомлення з носовою порожниною встановлюють шляхом видалення частини внутрішньої стінки гайморової пазухи в області нижнього носового входу.

Хронічне запалення гайморовой пазухи

Звичайно є наслідком гострого синусита й через 6 тижнів переходить у хронічну форму. Іноді може розвитися в результаті переходу хр. Запалення з порожнини носа або інших придаткових пазух. Причиною можуть бути запальні захворювання корінь зубів. Сприяють виникненню хронічної форми також захворювання:

1. скривлення носової перегородки.

2. гіпертрофічний риніт, що утрудняють відтік секрету з пазухи.

Розрізняють катаральну, гнійну, полипозну, гнійно-полипозну, змішану й алергійну форми хр. Гаймориту.

Симптоми:

1.Однобічне утруднення носового подиху.

2.Тупыеголовные болю

3.Однобічні слизуваті або гнійні виділення

4.Швидка стомлюваність

5.Відчуття гнильного заходу в носі

При риноскопії - збуджена слизувата оболонка, гній у середньому носовому ході.

Діагностика: R-графія проста й з контрастними речовинами, діафаноскопія й пункція.

Анатомія лобової пазухи

Лобова пазуха перебуває в лусці лобової кістки, обсяг 4,7 див³ має 4 стінки

1. Передня - лицьова

2. Задня - граничить із черепною ямкою

3. Нижня - з верхньою стінкою очниці

4. Внутрішня - перегородка

Конфігурація й розміри пазух різні. Іноді одна або обидві пазухи можуть відсутствовати.

Симптоми: локальний біль в області чола (область проекції пазух) яка підсилюється при пальпації й перкусії. Біль підсилюється при натисненні на верхневнутрений кут очниці (тут стінка пазухи найбільш тонка). Іноді у внутрішнього кута глазници може утворюватися свищ.

Виділення з носа спочатку серозні, рідкі потім здобувають гнійний характер. Подих порушується на стороні ураженої пазухи. Хворі скаржаться на слабість, погане самопочуття. Температура може бути підвищена. В області проекції пазухи часто з'являються припухлості й гіперемія шкіри, які поширюються на внутрішній кут орбіти й верхнє віко.

Лікування гострого Фронтита - частіше консервативне.

1. а/б

2. судинозвужувальні препарати

3. УВЧ

4. трепанопункція ( як діагностична або зондування пазухи)