- •1.1. Суть і види банків
- •1.2. Порядок реєстрації банку в Україні. Створення та державна реєстрація банків
- •Тема 2 організація діяльності банку
- •2.1. Ліцензування діяльності банків. Банківська ліцензія
- •2.2. Управління банком. Органи управління та контролю банку
- •2.3. Сутність і класифікація банківських операцій
- •2.4. Організаційна структура банку
- •3.1. Економічна сутність та види власного капіталу банку
- •3.2. Статутний капітал банку та порядок його формування. Реорганізація банку.
- •3.3. Резервний капітал, спеціальні фонди і резерви як компоненти власного капіталу банку. Роль прибутку у формуванні власного капіталу банку
- •3.4. Регулятивний капітал та його вплив на формування власного капіталу банку
- •Тема 4 операції банків із залучення коштів
- •4.1. Суть депозиту і депозитних операцій банків. Вклади до запитання
- •4.2. Строкові та ощадні вклади
- •4.3. Залучення банками коштів шляхом емісії власних боргових зобов’язань:
- •4.3.1. Ощадні (депозитні) сертифікати
- •4.3.1. Векселі
- •4.4. Нові форми і способи залучення депозитів та процентна політика щодо залучення вкладів (депозитів)
- •Тема 5 операції банків із позичення коштів
- •5.1. Механізм позичання банками тимчасово вільних грошових коштів
- •5.1.1. Залучення банками коштів шляхом емісії облігацій
- •5.1.2. Суть та значення міжбанківського кредитування при формуванні запозичених ресурсів
- •5.2. Загальні положення регулювання Національним банком України ліквідності банків України
- •5.3. Проведення операцій з рефінансування банків
- •5.3.1. Загальні вимоги Національного банку до банків з проведення операцій з їх рефінансування та порядок надання кредиту овернайт
- •5.3.2. Порядок проведення тендерів з підтримання ліквідності банків
- •5.4. Проведення операцій репо
- •5.5. Надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України
- •Тема 6 операції банків з обслуговування безготівкового грошового обороту
- •6.1. Види та порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання
- •6.2. Загальні положення організації безготівкових розрахунків
- •6.3. Правила документообігу при здійсненні банками безготівкових розрахунків
- •6.4. Характеристика окремих форм безготівкових розрахунків:
- •6.4.1. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •6.4.2. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень
- •6.4.3. Примусове списання коштів. Розрахунки платіжними вимогами.
- •6.4.4 Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •6.4.5. Розрахунки за допомогою акредитивів
- •6.4.6. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості
- •6.5. Міжбанківські розрахунки:
- •6.5.1. Організація та роль міжбанківських розрахунків
- •6.5.2. Система електронних платежів (сеп) Національного банку України: суть, структурна побудова та механізм функціонування сеп
- •Структурна побудова сеп
- •Тема 7 операції банків з готівкою
- •7.1. Загальні засади діяльності банків з касового обслуговування клієнтів
- •7.2. Порядок приймання банками готівки
- •7.3. Порядок видачі банками готівки
- •7.4. Здійснення касових операцій через банкомати
- •7.5. Забезпечення касової діяльності банку
- •8.1. Загальні основи операцій банків з платіжними картками
- •8.2. Поняття та види платіжних карток
- •8.3. Види операцій банків з платіжними картками та їх характеристика
- •8.4. Національна система масових електронних платежів (нсмеп)
- •7.1. Класифікація банківських кредитів
- •7.2. Принципи й умови кредитування
- •7.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника
- •7.4. Форми забезпечення повернення банківських позичок
- •7.5. Кредитний ризик: визначення і мінімізація втрат
- •7.6. Ціна банківського кредиту
- •7.7. Процес банківського кредитування
- •7.8. Методи управління проблемними кредитами
7.6. Ціна банківського кредиту
Основним видом плати за користування банківським кредитом є процент. Поряд з процентом банки можуть установлювати комісію, що застосовується як додатковий елемент ціни банківського кредитування.
Рівень процентної ставки залежить від таких факторів:
облікова ставка центрального банку;
рівень інфляції;
строк позички;
ціна сформованих ресурсів;
ризик;
розмір позички;
попит на банківські позички;
якість застави;
зміст заходів, що кредитуються;
витрати на оформлення позички і контроль;
ставка банку-конкурента;
характер відносин між банком і клієнтом;
норма прибутку від інших активних операцій.
Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка центрального банку, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків.
Облікова ставка центрального банку залежить від характеру його грошово-кредитної політики, процентних ставок на міжнародному ринку позичкових капіталів, стану платіжного балансу країни і курсу національної валюти.
Грошово-кредитна політика центрального банку може бути спрямованою або на експансію, або на рестрикцію кредиту. Проводячи політику експансії, центральний банк зменшує облікову ставку, а при політиці рестрикції підвищує її.
Рівень інфляції впливає на ставки процента за позичками комерційних банків.
Фактор терміну кредиту прямо пропорційно впливає на рівень процентної ставки за позичками банку. Чим триваліший термін користування, тим дорожчим для позичальника є кредит. Така залежність обумовлена двома причинами. По-перше, у разі тривалішого терміну позички більшим є ризик втрат від неповернення боргу і від знецінення коштів, переданих у позичку у зв'язку з інфляцією, що неминуча в ринковій економіці. По-друге, вкладення коштів довгострокового характеру, як правило, забезпечують відносно вищу віддачу.
Ціна сформованих банком ресурсів безпосередньо впливає на рівень процентної ставки за кредитами. Вона складається з депозитного процента й інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться банку ресурси, тим, за інших рівних умов, вища норма позичкового процента.
Чим вищий ступінь кредитного ризику, тим більша вірогідність для банку зазнати втрат від неповернення позичальником основного боргу і несплати процентів за ним. Тому більш ризиковані позички надаються під вищий процент, аби компенсувати кредитору витрати від ризикованого розміщення коштів.
Розмір позички обернено пропорційно впливає на рівень процентної ставки. Звичайно її рівень нижчий при більших позичках, оскільки відносні витрати, пов’язані з кредитною послугою, тут нижчі.
Попит на позички прямо впливає на рівень процентної ставки. Зростання попиту зумовлює підвищення процентної ставки за позичками.
Якість застави обернено пропорційно впливає на рівень процентної ставки за позичками. Чим вона вища, тим, за інших рівних умов, відносно нижчою може бути процентна ставка за позичкою. Це пов'язано з тим, що якісніша застава зменшує ризик втрат у разі примусового погашення позички за рахунок її реалізації.
На рівень процентної ставки впливає зміст заходів, що кредитуються. Так, кредити, що опосередковують витрати, висока рентабельність яких є результатом спекулятивних дій позичальника, коштують звичайно дорожче тих, котрі забезпечують ефект, пов’язаний із виробництвом продукції, особливо сільського господарства.
Витрати на оформлення позички і контроль прямо впливають на рівень позичкового процента. Чим ці витрати більші, тим, за інших рівних умов, вища норма процента за позичкою.
Ставка банку-конкурента враховується при встановленні рівня позичкового процента залежно від характеру процентної політики, яку проводить даний банк. Прагнення до додаткового прибутку спонукає встановлювати вищі проценти порівняно з іншими кредиторами. Якщо проводиться політика розширення ринку кредитних послуг, позичковий процент установлюється на нижчому рівні, ніж у конкурентів.
Норма прибутку від інших активних операцій банку слугує одним із орієнтирів при встановленні норми позичкового процента. Якщо, наприклад, інвестиційні операції забезпечують банку відносно вищий прибуток (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позичкові, то банку необхідно переглянути свою процентну політику в бік підвищення рівня позичкового процента.