Структурна побудова сеп

Функціональні рівні	Учасники	Програмно-технічні комплекси
Нижній	Банківські установи, їхні філії	АРМ-СЕП
Середній	Територіальні управління НБУ	АРМ-РП
Верхній	Операційне управління НБУ, Центральна розрахункова палата	ЦОСЕП

На нижньому рівні перебувають банківські установи, їхні філії – учасники СЕП разом із власною електронною системою автоматизації (САБ), програмно-технічним комплексом АРМ-СЕП, засобами захисту інформації та електронної пошти.

Середній рівень – це територіальні управління Національного банку України разом з програмно-технічним комплексом АРМ-РП, засобами захисту інформації та електронної пошти.

На верхньому рівні функціонують операційне управління Національного банку України, Центральна розрахункова палата (ЦРП) разом з програмно-технічними комплексам ЦОСЕП і АРМ-Ю, засобами захисту інформації та електронної пошти.

Елементи СЕП середнього рівня забезпечують функціонування системи в окремому регіоні:

• ведення технічних та реальних коррахунків банків – учасників СЕП;

• приймання, обробка та відправлення платіжних документів від/до банків – учасників СЕП та інших РП;

• передавання підсумків технічних коррахунків банків-учасників на кінець робочого дня у територіальне управління НБУ для відображення по їх реальних коррахунках;

• надання інформації про стан розрахунків до ЦОСЕП тощо.

Елементи СЕП на нижньому рівні забезпечують початкові технологічні процеси функціонування всієї системи: підготовка та перевірка пакетів електронних розрахункових документів, передавання їх у систему (до РП через АРМ-РП); одержання розрахункових докумен­тів від РП та введення їх у систему автоматизації банку (САБ).

Схему документообігу здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП зображено на рис. 6.7.

Елементи СЕП верхнього рівня забезпечують функціонування системи загалом: балансування міжрегіональних платіжних оборотів, захист системи від несанкціонованого втручання, усунення аварійних ситуацій, синхронізація основних операцій учасників системи тощо.

Учасниками СЕП найнижчого рівня є комерційні банки, а їхні клієнти, не будучи учасниками СЕП, можуть скористатися її послугами лише опосередковано – через банки, які їх обслуговують. Таким способом можуть скористатися послугами СЕП також іноземні банки та небанківські фінансово-кредитні установи. Це зумовлено принципом замкнутої побудови СЕП. Тому першим учасником системи, який стоїть біля витоку технологічного процесу електронних платежів, є комерційний банк (філія банку), що го­тує вхідні (початкові) розрахункові документи для СЕП.

Центральна розрахункова палата, ЦОСЕП

Територіальне управління, АРМ-РП

Територіальне управління, АРМ-РП

Файл В Файл А

Установа банку постачальника, АРМ-СЕП

Установа банку платника, АРМ-СЕП

Постачальник

Платник

Рис. 6.7. Документообіг здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

Функціонування СЕП у файловому режимі та у режимі реального часу

Файл СЕП – одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:

• А – файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);

• B – файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);

• L – інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП.

ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ територіальних управлінь файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.

Обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи електронної пошти (ЕП).

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:

1. приймання інформації;

2. передавання інформації.

Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.

Пакет (файл) початкових роз­рахункових документів формується на підставі документів, одержаних від клієнтів банку у паперовій чи електронній формі або від філій цього банку.

ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.

Одночасно на суму цих документів зменшується залишок коштів на технічному коррахунку банку – відправника документів. Якщо на технічному рахунку банку коштів недостатньо, АРМ-РП не зможе здійснити платіж і його документи не повинні прийматися в СЕП.

Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B).

Формуються нові пакети відповідних розрахункових документів, які відправляються у банк-одержувач або в іншу РП (територіальньне управління), де вони перевіряються на правильність.

Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

У внутрішньорегіональних розрахунках на підставі цього повідомлення РП (територіальне управління) зараховує суму платежу на технічний рахунок банку-одержувача. А в міжрегіональних розрахунках РП (територіальне управління) відправляє одержані документи банку, якому вони адресовані. Останній повинен їх перевірити і повідомити про їх прийняття свою РП (територіальне управління). Одержавши таке повідомлення, РП (територіальне управління) зараховує суму платежу на технічний рахунок банку – одержувача платежу.

У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.

Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

ЦРП має право виконати квитування файла В на підставі:

• установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) – отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;

• розділу VI Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку України, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов’язковим до виконання в день його формування;

• установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).

Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:

• надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;

• звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;

• відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.

Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках відповідного територіального управління.

Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

• стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

• власні міжбанківські перекази;

• міжбанківські перекази своїх філій тощо.