5.2. Загальні положення регулювання Національним банком України ліквідності банків України

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України», з метою подальшого вдосконалення механізмів та інструментів регулювання грошово-кредитного ринку й ефективного їх використання для регулювання ліквідності банків України Правління Національного банку України затвердило Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України від 30.04.2009 року № 259 (далі – Положення).

Відповідно до зазначеного Положення Національний банк України для регулювання ліквідності банківських установ, виконання функції кредитора останньої інстанції, з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку застосовує такі інструменти:

• операції з рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт, кредити рефінансування);

• операції репо (операції прямого репо, операції зворотного репо);

• операції з власними борговими зобов’язаннями (депозитні сертифікати овернайт та до 90 днів);

• операції з державними облігаціями України.

У цьому Положенні зазначається: «Рефінансування банків – операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком України порядку».

Національний банк здійснює регулювання ліквідності банків у межах визначених монетарних параметрів та в обсягах, які потрібні для їх збалансування та управління грошово-кредитним ринком.

У разі потреби в підтриманні ліквідності банки за своєю ініціативою можуть звертатися до Національного банку відповідно до зазначених інструментів.

Обсяг наданих Національним банком банку кредитів рефінансування (крім кредиту овернайт) та коштів за операціями прямого репо, у тому числі з урахуванням поданої заявки, не повинен перевищувати 50 процентів розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними балансу на останню звітну дату.

Національний банк з метою вилучення надлишкової ліквідності може проводити з банками операції зворотного репо та здійснювати емісію власних боргових зобов’язань на відповідний період.

Надлишкова ліквідність – перевищення платіжних можливостей над грошовими зобов’язаннями

Національний банк з метою регулювання грошово-кредитного ринку, активізації проведення міжбанківських операцій з цінними паперами, а також для сприяння встановленню котирувальних цін на них здійснює операції з державними облігаціями України та, ураховуючи стан грошово-кредитного ринку, може проводити операції купівлі (продажу) інших цінних паперів на відкритому ринку.

Відкритий ринок – ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента, а також операції з рефінансування

Базовою кількістю днів для нарахування процентів та пені за операціями, що визначені в цьому Положенні, уважається фактична кількість днів у місяці/році.

Національний банк укладає з банками договори за визначеними операціями не пізніше наступного робочого дня після надання банку повідомлення про можливість проведення операції.

Національний банк залежно від стану грошово-кредитного ринку розпорядчими документами встановлює:

• додаткові вимоги до банків залежно від інструментів, строків рефінансування, виду забезпечення кредиту рефінансування;

• розмір співвідношення кредиту рефінансування до наданого банком забезпечення;

• частоту звернень банків до Національного банку за видами інструментів рефінансування;

• технічний порядок проведення операцій з банками, який передбачає терміни виконання операцій, послідовність дій структурних підрозділів Національного банку та банків, а також зразки договорів та інших документів, що свідчать про проведення операцій.