План-конспект уроку з трудового навчання у 6 класі

Тема. Загальні відомості про лікарські рослини. Вирощування та заготівля лікарських рослин.

Мета: ознайомити учнів з загальними відомостями про лікарські рослини та особливості їх вирощування; екологічне виховання; логічного мислення.

Основні поняття: лікарська рослина, лікарський препарат, культивування, сировина, пророщування, протруювання.

Обладнання: зразки лікарських рослин та препаратів з лікарських рослин.

Структура уроку

І. Організаційний момент 5 хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів 5 хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 25 хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 5 хв

V. Підсумки уроку 3 хв

VI. Домашнє завдання 2 хв

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальне опитування.

Які рослини називають лікарськими?

Які відомі вам лікарські рослини?

Яке значення мають лікарські рослини в житті людини?

I. Вивчення нового матеріалу

1. Загальні відомості про лікарські рослини.

З давніх часів людина помітила, що наші зелені супутники — рослини, які супроводжують людину тисячі років, і без яких людина не може обійтись ні нині, ні в далекому майбутньому, мають лікувальні властивості.

Одні з них допомагають заживлювати рани, сприяють поліпшенню зору, покращенню фізичного стану, інші — забезпечують ефективну дію кровоносної системи, втамовують головну біль тощо.

Складними дослідженнями встановлено, що в кожній рослині містяться хімічні речовини (кислоти, цукор, вітаміни, мінеральні солі та інші), які при їх вживанні у вигляді відварів, соків, настоїв сприяють упередженню певних захворювань або сприяють їх лікуванню.

Тому в останній час зацікавленість до лікарських рослин переріс із звичайного їх збирання та заготівлі у прагнення „приручити” найбільш цінні з них. Тобто навчитись самостійно вирощувати такі рослини. Пізнати біологію їх розвитку важливо так, як і лікуватись ними. Поряд з цим таким чином можна зберегти ті види рослин, кількість яких зменшується внаслідок надмірної їх заготівлі. Сьогодні лише на Україні 192 назви таких рослин занесено до Червоної книги України. Вони охороняються державою і заборонені для збирання, заготівлі та промислового використання.

З сировини широко розповсюджених квіткових рослин, медична промисловість випускає майже 40 відсотків різних лікарських препаратів. Тому для цього необхідно знати коли, скільки і як збирати лікарські рослини та як їх вживати.

Адже існують рослини з яких можна виготовити високоефективні ліки, але вони ж і отруйні при вживанні їх в будь-якому природному вигляді.

2. Вирощування та заготівля лікарських рослин.

Для культивування лікарських рослин, збереження рідкісних рослин необхідно знати їх біологічні особливості та технологію вирощування.

Всі квіткові лікарські рослини за подовженістю часу життя діляться на дві групи: однорічні та багаторічні. У однорічних цикл життя, тобто період від висівання їх у ґрунт до утворення нового насіння становить один рік. Багаторічні рослини зберігаються взимку у вигляді кореневищ, цибулин, коренеплодів. Кожен рік з них виростають нові рослини.

Крім цього, рослини по-різному відносяться до світла, тепла, вологи, родючості ґрунту. Різняться вони і технологією висівання садильного матеріалу та догляду за рослинами в період їх росту і розвитку.

Для того, щоб виростити якісну рослину та одержати з неї сировину, необхідно знати, як правильно підготувати садильний матеріал, у який період і яким способом його висівати або висаджувати, як правильно доглядати, збирати.

Насамперед необхідно вміти підготувати насіннєвий матеріал до висівання. Основною технологічною операцією є пророщування насіння.

Готуючи насіння до проростання необхідно оглянути його оболонку. Якщо вона товста і жорстка, наприклад у духмяному горошку, настурції або люпину, потрібно її зруйнувати, щоб дати доступ воді для виведення насінини із стану спокою. Для цього можна розсипати невелику кількість насіння між двома листками дрібнозернистої наждачної шкурки і з невеликим зусиллям потерти їх. Жорстка оболонка пошкоджується, а іноді відстає зовсім. Можна також насіння великих розмірів засипати в посудину з піском і потрясти нею.

Підготовлене таким чином насіння заглиблюють пальцями у зволожений пісок, а дрібне розкладають на зволожену тканину чи папір, покривають плівкою або склом щоб не випаровувалась волога і ставлять у тепле місце з температурою навколишнього середовища 25—28С для проростання. Біля кожної посудини закріплюють етикетку із зазначенням назви рослини та дати її висівання чи висаджування. В процесі проростання необхідно слідкувати, щоб насінини весь час знаходились у зволоженому стані, але не у воді. Оскільки вони можуть загнивати.

Перед пророщуванням насіння, його необхідно протруїти. Для цього їх можна розмістити на кілька годин для прогрівання прямими сонячними променями або протруїти однопроцентним розчином марганцівки.

Протруєне насіння просушують на відкритому сонячному промінні.

Що ж саме головне в технології висівання? Це глибина і густина висівання насіння. Якщо насіння засипати ґрунтом на великій глибині, сходи будуть рідкі і не якісні. Якщо ж товщина ґрунту мала, він пересихає, а значить насінинам не вистачатиме вологи для проростання. Товщина шару землі залежить від розмірів насіння. Чим дрібніші насінини, тим менша має бути глибина борозенки і навпаки.

Після виконання підготовчих робіт насіння висівають у ґрунт.

IV. РЕФЛЕКСІЯ

Які дикоростучі рослини нашого регіону використовують для приготування лікарських препаратів?

Що необхідно знати, щоб виростити якісні лікарські рослини?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ