57.Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.

У другій половині 1950-х – у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» з’являється рух творчої молоді, пізніше названий «шістдесятниками». Ця група найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. «Шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму. Сповідували індивідуалізм, культ свободи самовираження, скептицизм, космополітичність культурних смаків.

Найвідомішими представниками Шістдесятництва були поети і прозаїки Микола Вінграновський, В.Голобородько, Євген Гуцало, Іван Драч, Р.Іваничук, І.Калинець, Г.Кириченко, Ліна Костенко, Б. Мамайсур, Юрій Мушкетик, Микола Руденко, Євген Сверстюк, Іван Світличний, В.Симоненко, Г. Тютюнник, В. Шевчук; художники Алла Горська, Опанас Заливаха, Борис Плаксій, В.Зарецький, В.Кушнір, Г.Севрук, Л.Семикіна; режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Л.Осика; перекладачі Г.Кочур та М.Лукаш.

Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Організовані у 1960 р. Клуб творчої молоді в Києві та в 1962 р. клуб «Пролісок» у Львові стали справжніми осередками альтернативної національної культури. Шістдесятники відновили традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні прагнення до духовної незалежності, політична відчуженість, ідеали громадянського суспільства та служіння народові.

Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.

Наштовхнувшись на жорсткий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння режимові.

На мій погляд, шістдесятники мали значний вплив на українську культуру. Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці

58. Розкажіть про особливості нтр в срср і урср у 1960-80ті рр.

Науково-технічна революція почалася в середині ХХ століття. Це був стрімкий стрибок, який зробила всесвітня наука, а за нею і техніка, докорінно змінивши продуктивні сили, що існували до цих пір в суспільстві. За 20 років НТР економіка більшості розвинених країн зросла кілька разів, що дало підставу для переростання науково-технічної революції в науково-технічний прогрес.

Науково-технічна революція здійснюється у тісній взаємодії наукового середовища з технічної, що призводить до розвитку та вдосконалення технологій, в результаті застосування яких зростає продуктивність праці і відбувається становлення нових методів управління економічними процесами

Отже, найважливіші загальні риси, якими володіє науково-технічна революція, полягають у наступному:

1. Наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу, зростає кількість наукових досліджень, на які країни витрачають величезні матеріальні кошти. Наукомісткі процеси вимагають відповідних фахівців, які цілеспрямовано готуються новими системами освіти.

2. Широко використовуються ЕОМ, інформаційні та інноваційні технології, інтенсифікуються старі і відкриваються нові джерела і види енергії. У зв’язку з цим зростають вимоги до підвищення кваліфікації робочої сили і росту ефективності їх праці.

3. Науково технічна революція призводить до різкого збільшення частки промисловості, відбувається індустріалізація сільського господарства. Особливе місце в економіці країн займають видобувні і обробні галузі, а також машинобудування, хімічна промисловість та електроенергетика.

4. Особливе місце під час НТР приділяється менеджменту як мистецтва управління персоналом в сучасних виробничих підприємствах.

В Українській PCP в основу відбудови була закладена сталінська примітивна схема індустріалізації, ґрунтована на довоєнних технологіях, орієнтована на розширене видобування вугілля, виплавлення металу — головного компонента для виробництва тодішньої зброї.

Незважаючи на всі політичні заклики та реальні зусилля, радянське керівництво не змогло провести повноцінну науково-технічну революцію в СРСР.

Головною особливістю НТР у СРСР став її розвиток у надрах ВГІК, зв’язок передової радянської науки не з виробництвом взагалі, а з виробництвом озброєнь. Зусилля вчених були спрямовані передусім на створення нових зразків зброї, що могло б, на думку розпалювачів «холодної війни», забезпечити Радянському Союзу перевагу в протистоянні із Заходом.

Щоб не розпочинати створення нових галузей і виробництв «із нуля», було вирішено налагодити імпорт сучасного устаткування і технологій із Заходу. Це все більше прив’язувало радянську економіку до західної, робило її технологічно вторинною, усупереч бажанню радянського керівництва.

12 квітня 1961 р. радянський космічний корабель доставив на навколоземну орбіту першого у світі космонавта — Юрія Гагаріна.

Розгортання НТР, нехай і однобічне, зумовило зміну відносин між державним керівництвом і науковцями. До вчених почали прислухатися, вони отримали можливість ознайомлюватися з досягненнями зарубіжних колег, виїздити в закордоні відрядження для участі в міжнародних з’їздах, конференціях, симпозіумах. Наукові установи УРСР стали відкритішими для візитів іноземних учених.