МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Аерокосмічний інститут

Кафедра технологій аеропортів

Курсова робота

(розрахунково-пояснювальна записка)

з дисципліни «Технологічне обладнання підприємств паливо забезпечення»

Тема: Обладнання технологічної лінії приймання, зберігання та видачі пального

Виконала: Ніцак Т.С. група 407

Керівник: Пугачевська Є. П.

Київ 2014

Національний авіаційний університет

Аерокосмічний інститут

Кафедра технологій аеропортів

Завдання на виконання курсової роботи

студентки ____________________

Тема курсової роботи: Обладнання технологічної лінії приймання, зберігання та видачі пального

Вихідні дані до роботи:

• тип пального - __________________;

• середньодобова витрата - _________;

• спосіб доставки - ________________.

Етапи роботи:

• визначення призначення підприємства, характеру його роботи;

• підбір обладнання для організації приймання, зберігання та видачі пального, обґрунтування цього вибору;

• моделювання технологічних процесів з пальним підприємства – розробка технологічної схеми.

Перелік обов’язкового графічного матеріалу:

• ілюстрації з конструкції технологічного обладнання;

• технологічна схема лінії приймання, зберігання та видачі заданого типу пального.

Завдання видав _____________________ (__________________)

(підпис керівника) (П.І.Б. керівника)

«___»________200..р.

Завдання прийняв до виконання __________________________

Курсова робота захищена з оцінкою ____________________

Члени комісії ____________________________

____________________________ «__»_____200..р.

Зміст

1. Вступ.

2. Вибір резервуару та його обладнання.

3. Вибір фундаменту під резервуар.

4. Вибір насосів.

5. Вибір фільтрів.

6. Опис обладнання для видачі пального та його характеристика.

7. Розробка технологічної схеми складу ПММ.

8. Висновки.

9. Джерела.

1. Вступ

Цивільна авіація є значним споживачем нафтопродуктів. Високі вимоги до регулярності польотів, до надійності роботи всіх агре­гатів обумовлює виконання великого обсягу робіт з підготовки авіаційних паль­но-мастильних матеріалів (ПММ) до заправки, до збереження їхньої кондиційності.

Технологія зберігання, транспортування і підготовки авіаПММ до зап­равки передбачає використання великої кількості спеціального устаткування і засобів автоматики, зосереджених на складах ПММ. Великі резервуарні пар­ки, потужні зливно-наливні пристрої й інше спеціальне устаткування складу ПММ вимагають технічно грамотної експлуатації, потребують високоор­ганізованого виконання всіх технологічних процесів і проведення ба­гатьох організаційно технічних заходів.

Засоби зберігання, перекачування, фільтрації, устаткування для підго­товки і заправки ПММ, трубопроводи з набором арматури і різно­манітне приборне оснащення, устаткування для пожежогасіння й охорони навколишнього середовища, засоби грозозахисту, зберігання ПММ у тарі та запчастин, а також комплекси помешкань для персоналу складу  далеко не повний перелік об'єктів складів ПММ, із структурою і принципами роботи яких повинен бути ознайомлений інженерно-технічний персо­нал складу ПММ.

Дефіцитність нафтопродуктів і їхня велика вартість обумовлює ощадливе використання ПММ і ефективне використання устаткування, що є однією з актуальних задач діяльності авіапідприємств. Цю задачу можна вирішити тільки за умови грамотної технічної експлуатації всього технологічного устаткування складів ПММ.

Зважаючи на те, що середньодобова витрата авіакеросину, згідно з моїм варіантом, становить 25м³ я обрала склад ПММ (рис.1.1), як пункт зберігання, який працює 6 годин на добу. Склад ПММ - це комплекс будівель та споруд, призначених для прийому, зберігання, технологічної переробки, контролю якості палива, масла і спецрідин, а також подачі їх на заправку ВС, спецавтотранспорту і паливних установок і машин.

Рис.1.1

Згідно з моїм варіантом, доставка пального здійснюється автотранспортом. Автомобільний транспорт широко використовується при перевезеннях нафтопродуктів з розподільних нафтобаз безпосередньо споживачу. Автомобільний транспорт в деяких випадках конкурує з іншими видами транспорту і найбільш ефективно використовується в районах, в які неможливо доставити нафтопродукти залізничним або водним шляхом сполучення.

Будь-яке паливо або нафтопродукт зараховується до небезпечних речовин, відповідно, автоцистерна для перевезення палива повинна володіти всіма необхідними характеристиками для перевезення вантажу. Крім цього, для забезпечення безпеки автоцистерна повинна експлуатуватися з наявністю таких інструментів: вогнегасник, лопата, пісок, маячок оранжевого кольору, металева ланцюг для заземлення. Також на цистерну повинні бути нанесені розпізнавальні знаки, щоб інші водії знали про небезпеку вантажу, що перевозиться.

Злив нафтопродуктів з автотранспортних цистерн проводиться самопливом або за допомогою насосів автоцистерн в резервуари. Злив нафтопродуктів в резервуари допускається проводити тільки через зливні фільтри в присутності водія-оператора. При цьому перевіряється правильність оформлення товарно-транспортної документації, справність цистерни та її зливних пристроїв, наявність паспорта якості на який приймається нафтопродукт. При виявленні недоліків викликають представників нафтобази, а несправні автоцистерни не допускають до зливу. При розбіжності дійсної кількості нафтопродукту з даними товарно-транспортних документів складається акт, що підписується приймальником і водієм-оператором. До зливу автомобільний засіб заземлюють, проводять стиковку з прийомними пристроями зливних майданчиків, проводять роботи з підготовки технологічного обладнання автоцистерн до зливу. Автомобіль-цистерну встановлюють з нахилом у бік зливного пристрою. Злив повинен проводитися швидко і повністю, приєднання зливних рукавів повинно бути герметичним. При наявності на цистерні і зливному пристрої замкнутих газовирівнювальних систем вони повинні бути підключені за допомогою швидкороз'ємних з'єднань.

Ділянка для зливання пального з автоцистерн може знаходитись в межах і за межами складу. В такому випадку зливання пального до резервуару здійснюється самопливом. ( рис. 1.2).

Рис. 1.2. Пункт зливання пального з автоцистерн.

Я обрала спосіб зливання самопливом, так як він є найбільш вигідним з економічної точки зору.

Так як паливо постачається автотранспортом, мій склад має бути оснащений зливними колодязями (рис.2.2). Зливний колодязь (приймальний колодязь для нафтопродуктів) призначений для прийому нафтопродуктів з автоцистерни, бензовозу або паливозаправника і для зливу його в резервуари. Колодязі для зливу палива можуть комплектуватися алюмінієвої або сталевої кришками. Зливний колодязь з кришкою складається із сталевого колодязя і алюмінієвої кришки і використовується для захисту від атмосферних опадів ліній прийому і зливу палива, а так само вузлів повернення парів бензину (вузлів рециркуляції парів). Розрізняють декілька видів зливних колодязів: для трьох, чотирьох, п'яти і шести видів палива плюс один вузол повернення парів на кожен вид колодязів.

Рис. 1.3. Зливний колодязь.

Також лінія прийому має бути обладнана зливною муфтою, зливним фільтром, вогнезапобіжником, шаровим краном, фланцям та патрубками. Загальний вигляд прийомної лінії показано на рис. 1.4.