4. Вміст теми, граф логічної структури.

Додаток № 1. Граф логічна структура теми: «Класифікація відбиткових матеріалів.»

Додаток № 2. Тактичний алгоритм теми: «Послідовність дій під час зняття відбитка.»

Вміст теми:

Матеріали ті, що кристалізуються для відбитків

Гіпс

В природі гіпс зустрічається у вигляді водяного сульфату кальцію, має кристалічну структуру, утворюючись шляхом хімічної взаємодії між розчиненими у воді водойм солями сульфітів.

Для одержання медичного гіпсу природний гіпс піддається спеціальній термічнійобробці, в ході якої він із двохводного перетворюється у напівводний.

При використанні в якості відтискного матеріалу порошок гіпсу змішують із водою в співвідношенні (1,8-1,5) : І до одержання гомогенної маси. Затвердіння гіпсу супроводжується розширенням його обєму до 1%.

Ступінь роздрібнення порошку (дисперсність) гіпса помітно впливає на швидкість кристалізації. При високій дисперсності порошок швидше розчиняється і швидше кристалізується.

Швидкість кристалізації гіпсу залежить від ряду чинників:

а) вплив температури - підвищення температури до 30-37 градусів прискорює час затвердівання. Збільшення температури від 37 до 50 градусів не впливає на швидкість кристалізації. При температурі вище 50 градусів швидкість кристалізації починає падати, а після 100 градусів процес затвердівання не відбувається. Тому, при одержанні відтисків гіпсом, використовують воду при температурі від 20 до 40 градусів;

б) дисперсність - чим дрібніший помол гіпсу, тим більше його поверхня, що призводить до прискорення реакції кристалізації;

в) швидкість замішувания - чим інтенсивніше перемішування, тим повніше контакт порошку і води, тим скоріше процес кристалізації;

г) швидкість кристалізації гіпсу можна регулювати, додаючи у воду або порошок деякі речовини: сульфат калію K2SO4,, сульфат натрію Na2SO4, хлористий натрій NaCl, хлористий калій KCl. Для прискорення кристалізації застосовують 2,5% розчин повареної солі. Гіпс, замішаний із зазначеною кількістю солі твердіє в порожнині рота протягом 1,5-2 хв. Для уповільнення реакції кристалізації використовують буру Na2B4O7 10H2O, етиловий спирт C2H5OH, цукор.

Додавання в розчин повареної солі не тільки прискорює процес кристалізації, але і робить гіпс менш міцним. Це зменшуєт труднощі при розколюванні відтиску і виведенні його з порожнини рота. Широке застосування гіпсу пояснюється тим, що він доступний і дешевий, дає чіткий відбиток тканин протезного ложа, нешкідливий, не має усадки.

Поряд із позитивними якостями гіпс має і деякі недоліки: він хрупкий. Це призводить до поломки відтиску при виведенні з порожнини рота, при цьому, дрібні частини, що заповнюють простір між зубами, часто втрачаються. Недоліки гіпсу особливо виявляються у випадках, коли має місце дивергенція і конвергенція зубів, їх нахил в язичну або піднебінну сторони, а також при пародонтиті, коли значно збільшені розміри позаальвеолярної частини зубів. За допомогою гіпсу (при відомій управності) можна одержати гарний анатомічний відтиск, але майже неможливо одержати функціональний відтиск із беззубої щелепи, тому що він швидко твердне.

Матеріали на основі окису цинку і евгенола (гваякола)

Вперше цинкоксидевгеноловий відтискний матеріал був описаний у 1934 р Россом, а в 1935 г у США почали випускати подібний матеріал за назвою "Паста Келли". В даний час є великий вибір цих відтискних мас, які випускаються різноманітними промисловими фірмами: Репин (Чехія), Дентол (Росія) та ін. Цинкоксидевгенолові відтискні маси, зокрема Дентол, нешкідливі, не мають неприємних запахів, мають велику пластичність, що дає можливість одержати точний рельєф поверхні протезного ложа. Маса не розчиняється в слині. Фаза пластичності Дентола триває від 2 до 5 хв і дозволяє оформити краї відтиску функціональними пробами. Відтиск може зберігатися тривалий час після одержання, не зменшуючись в обємі..

Введення в цинкоксидевгенолову масу каніфолі, вазелінової олії та інших добавок забезпечує пластичні властивості маси і робить придатною для одержання відтисків.

Позитивним є практична відсутність усадки, міцність. Ці маси не розмиваються слиною, точно відображають рельєф протезного ложа. Застосовуються вони для одержання відтисків із беззубих щелеп, а також для тимчасової фіксації штучних коронок і мостоподібних протезів.

Дентол

Дентол випускають у вигляді комплекту, з 2 різноманітними за складом пастами. Туби з пастами пофарбовані в різні кольори.

Дентол являє собою високоякісний відтискний матеріал, який має високу пластичність.Відтискну масу з Дентола готують шляхом смішування білої і рожевої паст. Консистенція маси дозволяє одержати як компресійні, так і відтиски, що розвантажують.

Дентол викликає відчуття легкого печіння на поверхні слизової оболонки, але після видалення відтиску це відчуття в хворого зникає.

При співвідношенні білої і рожевої пасти 11 і при температурі 240 С початок структурування Дентола наступає через 2,5 хв, а закінчується через 5-8 хв. Якщо потрібно прискорити час структупування Дентола, беруть більше білої пасти, ніж рожевої. Час структурування залежить від температури пасти і навколишнього середовища. При підвищенні температури швидкість структурування збільшується.

Якщо на затверділу поверхню відтиску додати знову замішану масу, то при затвердінні вона добре з'єднається з початковим прошарком відтиску. Виведений із рота відтиск занурюють в холодну воду, де відбувається остаточне затвердіння.

Готовий відтиск може зберігатися тривалий час, не змінюючи обєму і форми. Виливок гіпсової моделі роблять звичайним шляхом. Видалення відтиску з моделі полегшується попереднім підігріванням відтиску в гарячій воді.

Дентол дає можливість одержати дуже точні відтиски з м'яких тканин і на відміну від альгінатних і силіконових відтискних матеріалів дозволяє створювати компресію слизової оболонки. Для одержання відтисків застосовують ложки-базиси, що повинні мати достатню жорсткість, щоб уникнути деформації в момент створення тиску на відтискний матеріал. Крім того, їх форма повинна відповідати рельєфу слизової оболонки, а краї - особливостям перехідної складки. При одержанні відтиску ложкою-базисом прошарок відтискного матеріалу не повинен перевищувати 1-2 мм.

Дентол має значну вязкість, що поступово збільшується під час структурування відтискної маси. Тому тиск на ложку-базис при одержанні компресійного відтиску варто робити з того моменту, коли починається структурування відтискної маси. Тоді, навіть тонкий прошарок відтискного матеріалу (1-2 мм) зробить достатній опір, маса з напругою видавлюється з-під країв ложки і ложка не торкається слизової оболонки. Поверхня дентолового відтиску надзвичайно чітко відображає рельєф слизової оболонки. Репін (Чехія) являє собою цинкоксидевгенолову пасту, розміщену в двох тубах. Перша містить окис цинку, змішаний із рослинною або мінеральною олією, друга складається з евгенола або гваякола (гвоздикової олії), каніфолі і наповнювачів. Каніфоль вводиться для зменшення липкості і підвищення швидкості структурування маси. Наповнювачем служить тальк або коалін. Пришвидкувачами процесу отвердіння маси можуть бути оцетовий ангідрид, ацетат цинку або срібла, хлорид магнія.