Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦ Й.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
497.15 Кб
Скачать

Збагачення місця праці і її творчого характеру при різних соціально-економічних формаціях

План

1. Протиріччя науково-технічного прогресу і їхній вплив на зміст і умови праці.

2. Стимули праці і їхня соціально-економічне значення.

3. Формування нових економічних стимулів при зміні соціально-економічних формацій.

4. Зміни в суспільно-економічній структурі суспільства.

5. Розподіл сукупного суспільного продукту.

6. Трудові ресурси, сукупний фонд робочого часу, маса праці.

1. Протиріччя науково-технічного прогресу і їхній вплив на зміст і умови праці

З розвитком суспільного виробництва, яке характеризується пануючими в суспільстві виробничими відносинами, змінюється характер змісту й умов пра­ці. Виробничі відносини визначають як громадську організацію праці даної фо­рмації, так і мотиви виробничої діяльності членів даного суспільства. Науково-технічний прогрес не може визначати характер праці, тому що машина одного й того ж виробничого призначення може стати для працівника і благом і новим засобом посилення його експлуатації. Це залежить від форм власності і суспі­льних умов застосування нової техніки.

Неоднозначний, часто суперечливий вплив науково-технічний прогрес здій­снює на зміст і умови праці. Так з розвитком техніки і технології удосконалю­ється і створюється нова техніка, посилюється її потужність, підвищується про­дуктивність, з'являються нові якості. Це позитивне начало і воно сприяє збагаченню змісту праці. Але разом з тим у виробництво втягують більш ефективні і часто більш шкідливі хімічні речовини, що не мають чітких нормативів, підви­щується ступінь небезпеки. Це негативно позначається на умовах праці, праце­здатності і здоров'ї працівників.

2. Стимули праці і їхня соціально-економічна значимість

У соціалістичній державі праця була безпосередньо суспільною і тому пла­номірно організовувалася в масштабах усього суспільства. Таким чином, згла­джувалися протиріччя між гранично жорсткою регламентацією його викорис­тання на окремих підприємствах і невтримному марнотратстві в загальнодер­жавних масштабах. Формально трудящі були колективними власниками засобів виробництва, тобто працювали на себе, а їхня праця була добровільною, свідо­мою, творчою.

Серед основних стимулів до праці необхідно відзначити наступні:

Перше - розуміння працюючими суспільної корисності праці на благо дер­жави.

Другим стимулом праці була суспільна думка, формована дотриманням норм моралі.

Третім - результати соц. змагання, участь в ньому і всілякі форми винагород за перемогу.

Четвертим - суспільна оцінка трудових заслуг працівника.

П'ятим - участь трудящих у керуванні підприємством і виборними органа­ми.

Характер праці визначався трьома основними показниками:

- особливостями її громадської організації;

- відношенням до неї безпосередніх виробників;

- стимулами участі в трудовій діяльності.

3. Формування нових економічних стимулів при зміні

соціально-економічних формацій

Зміни в характері праці привели до її нової громадської організації, що являє собою конкретний прояв пануючих у суспільстві виробничих відносин. Паную­чих тому, що всяка суспільно-економічна формація виростає на базі попере­дньої формації і протягом певного часу зберігає залишки старого. Вони зника­ють тільки в міру становлення суспільства.

Громадська організація праці охоплює наступні елементи:

- методи залучення людей до праці і способи їхньої взаємодії з засобами ви­робництва;

- види і форми поділу і кооперації праці;

- відтворення робочих сил.

При ринковій системі господарювання не стільки з'являються нові елементи, скільки змінюються їхні форми прояву викликаних соціально-економічною структурою суспільства, підприємницької і соціальною активністю більшої ча­стини населення. В умовах формування демократичного суспільства з ринко­вою економікою відбувається зміна показників і напрямків розвитку виробниц­тва. Трудящі стають прямими власниками засобів виробництва чи беруть участь у прибутку. У цій формації розвивається підприємництво. Серед стиму­лів трудової діяльності переважають матеріальні. При цьому також виникає і багато негативних факторів, основним з який є невідповідність плати за працю безпосереднім трудовитратам внаслідок інфляції. Внаслідок погоні за матеріа­льними стимулами на підприємствах знижується вирішення соціальних про­блем і умов праці, що призводить до зниження ефективності суспільного виро­бництва.