6. Контрактна система оплати праці

В умовах становлення ринкової економіки найбільше поширення одержала контрактна система оплати праці, що використовується поряд з існуючою на підприємствах іншими системами оплати праці.

Контракт - це особлива форма трудового договору між найманим працівником і керівником підприємства, при якій працівник зобов'язується виконати роботу відповідно до встановлених правил, а керівник підприємства зобов'язується платити йому відповідну заробітну плату і забезпечувати необхідну умову праці. При цьому забезпечується ініціатива і самостійність праці, підвищується взаємна відповідальність сторін. Контракт має юридичну основу. У ньому можуть вказуватися умови підвищення або зниження зарплати, установлюється розмір премії, указуються додаткові пільги і гарантії. Контракт складається в писемній формі і підписується як прийнятим на роботу, так і керівником підприємства. Він набирає сили з моменту його підписання.

7. Державне регулювання заробітної плати

В умовах ринкової економіки розвитку варіантів заробітної плати полягає в її диференціації індивідуалізації з урахуванням індивідуальних результатів праці, кваліфікації, творчої ініціативи, якості роботи, оригінальності рішення. Ринкове регулювання заробітної плати, особливо для осіб, попит на роботу яких зменшується, а так само для працівників з низькою результативністю повинне врівноважуватися державним втручанням у соціальні процеси.

Згідно Закону України «Про оплату праці» держава визначає мінімальний розмір заробітної плати працівникам бюджетних організацій, а так само встановлює межі прибуткового податку трудящих.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з обліком :

• величини мінімального прожиткового рівня

• загального рівня середньої заробітної плати

• продуктивності праці, рівня зайнятості й інших економічних умов.

У сучасних умовах на Україні мінімум заробітної плати розглядається як інструмент по боротьбі з бідністю через створення для працюючих на підприємствах усіх форм господарювання гарантованого захисту від невиправданого низьких ставок заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати установлюється Верховною Радою України, як правило, один раз у рік після твердження Державного бюджету України, у залежності від росту індексів цін на виробничі товари і прожиткові послуги.

Крім цього встановлюються державні норми і гарантії в оплаті праці за роботу надурочно, у святкові і вихідні дні, під час простоїв не з вини працівника. Держава визначає норми і гарантії в оплаті праці працівникам молодше вісімнадцяти років, за їхній скорочений день, за час виконання державних обов'язків, для тих, хто направляється для підвищення кваліфікації, для лікування в державних установах, переведених по стані здоров'я на легку нижче оплачиваемую роботу, для вагітних жінок і жінок, що мають маленьких дітей до трьох років.

Гарантії для компенсацій працівникам у зв'язку з переходом на роботу з іншим місцем проживання, службових відряджень і роботою в польових умовах так само визначається державою.