Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦ Й.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
497.15 Кб
Скачать

Організація і планування оплати праці. Форми і системи заробітної плати

План

1. Основні елементи витрат на оплату праці.

2. Загальні поняття форм і системи заробітної плати.

3. Призначення тарифної системи оплати праці.

4. Погодинна форма оплати праці.

5. Відрядна форма оплати праці.

6. Контрактна система оплати праці.

7. Державне регулювання заробітної плати.

8. Договірне регулювання заробітної плати.

1. Основні елементи витрат на оплату праці

Заробітна плата є найбільш розповсюдженим видом трудових доходів, однак, розгляд заробітної плати як доходу є недостатнім для розуміння її економічного змісту. Вона є складним економічним поняттям, що відбиває широке коло проблем сучасного суспільства і потребуючого великого зусиль і спеціальних знань для її ефективної організації, як у масштабах окремих підприємств, так і для кожного працівника цього підприємства.

Джерелом заробітної плати є включені в собівартості продукції витрати праці.

Витрати на оплату праці - це витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії за виробничі результати, що стимулюють і компенсують виплати, у тому числі, зв'язані з підвищенням цін і індексацій доходів у межах норм, передбачених законодавством, а так само витрати на оплату праці не складаються в штаті підприємства працівників, зайнятих в основній діяльності. У ці елементи витрат включені:

• виплати заробітної плати за фактично виконану роботу відповідно до тарифних ставок, посадовими окладами й ін.

• вартість продукції, видавана в порядку натуральної оплати працівникам

• премії, надбавки до окладів за виробничі результати

• вартість окремих галузей, що безкоштовно представляються працівникам, відповідно до законодавства комунальних послуг, харчування, форменого одягу, житла й ін.

• оплата чергових (щорічних) і навчальних відпусток

• виплати працівникам, що вивільняється з підприємств у зв'язку з реорганізацією, скорочення штатів і т.д.

У собівартість продукції не включені виплати не зв'язані безпосередньо з оплатою праці: матеріальна допомога і подарунки працівникам, позички і компенсації на поліпшення житлових умов, оплата відпочинку і т.п. Заробітна плата працівників їдалень, дитячих установ, житлово-комунальних господарств так само не включається в собівартість продукції.

2. Загальні поняття форм і систем заробітної плати

Компонентами організацій заробітної плати є її форми і системи, що забезпечують зв'язок між оплатою праці і її результатів. Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами й організаціями самостійно в колективному договорі з указівками вимог і гарантій, передбачених законодавством.

При тарифному виді оплати найбільше часто використовують дві його основні форми: відрядну і погодинну. Кожна з них відповідає повною мірою кількості праці перша - кількості виготовленої продукції, друга - кількості витраченого часу.

Форми заробітної плати повинні відповідати таким вимогам:

  • найбільше повно враховувати результати праці

  • створювати умови для постійного росту ефективності і якості праці

  • сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості трудящих у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці.

Форми оплати праці будуть ефективними тільки в тому випадку, якщо вони відповідають організаційно-технічним умовам виробництва. Тому, вибираючи форму оплати праці для визначеної категорії працівників необхідно враховувати конкретні умови їхньої праці і специфіку виробництва.

Для відрядної системи праці необхідна наявність пряма пропорційної залежності між витратами живої праці й отриманих результатів, тому що працівник повинний мати реальну можливість збільшити випуск продукції. Ця форма оплати праці в Україні сьогодні вважається переважною.

В умови переходу до ринкових відносин відрядна безтарифна система оплати праці є засобом організації і стимулювання збільшення обсягів і якість продукції, що випускається. Величина заробітної плати кожного працівника залежить від кваліфікованого рівня працівника, коефіцієнта трудової участі, фактично відпрацьованого часу.

Відрядна форма оплати праці має свої особливості, відображувані в наступних системах:

• пряма відрядна система

• непряма відрядна система

• відрядно-прогресивна система

• відрядно-преміальна система

• акордна система

По формах вираження й оцінки результатів праці ці системи поділяються на колективні, що базуються на оцінці колективної праці й індивідуальні, що базуються на оцінці результатів кожного окремого працівника.

Погодинна форма оплати праці знаходить своє відображення в наступних системах:

• проста погодинна система

• почасово-преміальна система

З .Призначення тарифної системи оплати праці

Організація оплати праці на підприємстві заснована на використанні тарифної системи. Вона являє собою сукупність нормативів, що регламентують основну частину заробітної плати робітників та службовців.

Тарифна система використовується для диференціації заробітної плати працівників у залежності від їхньої кваліфікації, відповідальності й умов праці. За допомогою тарифної системи встановлюються співвідношення між низько і високооплачуваними категоріями трудящих відповідно до їх професії, спеціальності, кваліфікації. Основу тарифної системи складають тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій, кваліфікаційні довідники робіт і професій, кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців і службовців, тарифні сітки і ставки.

Елементами тарифного розряду є:

- Порядковий номер - він показує до якої кваліфікаційної групи відносяться дані роботи. Найпростіші роботи відповідають 1-му розряду. По ступені ускладнення робіт розряд збільшується.

- Тарифна сітка - це сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність заробітної плати робітників від їхньої кваліфікації.

- Тарифні ставки 1-го розряду - визначають мінімальну оплату праці різних груп і категорій робітників.

- Районних коефіцієнтів і надбавки встановлюються для компенсації витрачених сил і здоров'я і повинні стимулювати еміграцію робочої сили.