Планування продуктивності праці на підприємстві

План

1. Форми визначення продуктивності праці.

2. Особливості планування продуктивності праці на підприємствах при ринкових умовах.

3. Основні групи факторів, що впливають на продуктивність праці.

4. Процес планування продуктивності праці і його основні етапи.

5. Пофакторний метод розрахунку економії робочої сили.

1. Форми визначення продуктивності праці

Продуктивність праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт), виробленої працівником за одиницю часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік) чи кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (на виконання певної роботи). Існують три методи виміру продуктивності праці -натуральний, вартісний, трудовий. При цьому можуть застосуються диференційовані показники числення вироблення продукції на одного працюючого вираженні в порівнянній оцінці (товарна продукція, валова продукція, нормативна вартість обробки, нормативно-чиста продукція);

• у натуральному вираженні (у т, м, шт. і т.д.);

• в умовно-натуральному вираженні (у приведених одиницях);

• по трудомісткості (у нормативних годинах).

Таким чином, вимір продуктивності праці зводиться до

- визначення її абсолютного рівня;

- визначення зміни цього рівня за даний період часу;

- зіставлення результатів праці у виді обсягу зробленої продукції з витрата­ми праці.

2. Особливості планування продуктивності праці на підприємствах

Продуктивність праці (ПП) планується як в абсолютному вираженні, так і у відсотках до попереднього року.

Продуктивність праці (ПП) в планованому році може бути визначена:

- методом коректування базисної ПП з урахуванням її росту в планованому році за рахунок основних техніко-економічних факторів;

- методом прямого розрахунку на основі трудомісткості виробничої про­грами за формулою:

В - обсяг виробництва, тис. грн.; Ч_т - чисельність працівників, чол.;

Т - трудомісткість виробничої програми, год.;

Б - корисний фонд робочого часу одного працівника, год.

3. Основні групи факторів, що впливають наріст продуктивності праці

Всі основні техніко-економічні фактори, що впливають на ріст ПП, у відпо­відності з єдиною класифікацією, зведені в чотири групи:

1) підвищення технічного рівня виробництва;

2) вдосконалювання керування організації виробництва і праці;

3) зміна обсягу і структури виробництва;

4) галузеві фактори.

Кількість факторів усередині груп і їхній зміст можуть змінюватися в залеж­ності від значимості того чи іншого фактора для конкретного виду виробницт­ва.

Вплив техніко-економічних факторів на ПП визначається на основі розраху­нку вивільнення чисельності працюючих.

4. Процес планування продуктивності праці і його етапи

З переходом до ринкової економіки особливо гостро стоїть проблема значно­го поліпшення якості й удосконалення плану росту ППП.

Процес планування продуктивності праці складається з ряду етапів.

I етап. Визначається економія робочої сили, (Э_і) від впровадження конкрет­них оргтехзаходів:

де Т_норм - зниження трудомісткості продукції від впровадження у виробницт­во (за планом) оргтехзаходу, нормо-год.;

Ф_зф - ефективний фонд часу роботи одного робітника в плановому періоді,

год.;

К_вн - плановий коефіцієнт виконання норм виробітку даним робітником.

II етап. Визначається приріст ПТ (ΔПП, %) досягнутий під впливом конкре­тного заходу:

де Ч _б - розрахункова чисельність ППП, необхідна для виконання планового обсягу робіт за умови збереження вироблення базисного періоду, чол.

або

де ВП - обсяг випуску продукції за планом;

В - рівень вироблення в базисному періоді;

Ч₆ - чисельність 1111П у базисному періоді;

К_вн - коефіцієнт збільшення планового обсягу випуску продукції порів­няно з базисним періодом.

III етап. Визначається відсотком росту ПП. по підприємству (ΔПП_об), дося­гнутий під впливом усіх заходів.

VI етап. Визначається приріст обсягу виробництва за рахунок росту ПП по підприємству, цеху, бригаді

де Q_e - приріст обсягу виробництва по підприємству;

ΔЧ - приріст чисельності робітників, %;

ΔВП - приріст обсягу виробництва, %.

Найбільші труднощі цього етапу представляє розрахунок на підставі еко­номії робочої сили під впливом кожного фактора.