- •2. Мета дисципліни "Економіка праці" і її місце в навчальному процесі
- •3. Праця людини, її суспільна і господарська організація
- •4. Категорії характеру, змісту і змістовності праці
- •Збагачення місця праці і її творчого характеру при різних соціально-економічних формаціях
- •1. Протиріччя науково-технічного прогресу і їхній вплив на зміст і умови праці
- •2. Стимули праці і їхня соціально-економічна значимість
- •3. Формування нових економічних стимулів при зміні
- •4. Зміни в суспільно-економічній структурі суспільства
- •5. Розподіл сукупного суспільного продукту
- •6. Трудові ресурси, сукупний фонд робочого часу, маса праці
- •Умови праці як суспільно економічна категорія
- •Категорія "умови праці". Її вплив на здоров'я працівників і ефективність суспільного виробництва.
- •2. Означення працездатності, робото спроможності,
- •3. Вага праці і категорії роботи
- •4. Шляхи поліпшення умов праці
- •5. Державна експертиза умов праці
- •Організація праці в суспільстві
- •Означення поняття "Організація праці в суспільстві"
- •Розподіл сукупного фонду робочого часу.
- •3. Оптимальні співвідношення між категоріями працівників
- •4. Законодавче регулювання питань праці
- •5. Розподіл праці на макрорівні.
- •6. Регулювання питань праці на підприємствах
- •Процес праці і її організація на підприємствах
- •1. Завдання організації праці на підприємствах
- •2. Стадії розділення трудового процесу
- •3. Розподіл і кооперація праці
- •6. Індивідуальна і колективна форми організації праці
- •7. Організація робочого місця
- •Продуктивність праці в суспільстві. Основні поняття, сутність і значення
- •1. Економічний зміст продуктивності праці
- •2. Жива та попередня праця і їх функції
- •3. Продуктивна сила, інтенсивність праці і зв'язок між: ними
- •Резерви і фактори росту продуктивності праці
- •1. Фактори, що забезпечують ріст продуктивності праці у ринковій економіці, і умови дії.
- •2. Матеріально-технічні, організаційно-управлінські і соціально-психологічні резерви росту продуктивності праці.
- •3. Класифікація резервів росту по способах, предметам і умовам
- •5. Внутрівиробничі резерви
- •6. Основні шляхи підвищення продуктивності праці
- •Методи виміру і критерії росту продуктивності праці
- •1. Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •2. Виробка і трудомісткість продукції.
- •3. Натуральний метод виміру продуктивності праці, область застосування й обмеження на використання
- •4. Трудовий метод виміру продуктивності праці і його складові.
- •5. Показники росту продуктивності праці у вартісному методі.
- •6. Класифікація трудомісткості по характеру призначенню витрат праці.
- •Сутність норм праці
- •1. Сутність і види норм праці.
- •2. Значення планування чисельності промислово-виробничого персоналу.
- •3. Кадри підприємства, їхній склад і структура.
- •4. Визначення фонду робочого часу працівників підприємства.
- •5. Визначення чисельності основних робітників.
- •6. Визначення чисельності допоміжних робітників.
- •Планування чисельності керівників, фахівців і службовців.
- •Планування продуктивності праці на підприємстві
- •1. Форми визначення продуктивності праці
- •2. Особливості планування продуктивності праці на підприємствах
- •3. Основні групи факторів, що впливають наріст продуктивності праці
- •4. Процес планування продуктивності праці і його етапи
- •5. Пофакторний метод розрахунку економії робочої сили
- •Організація і планування оплати праці. Форми і системи заробітної плати
- •1. Основні елементи витрат на оплату праці
- •2. Загальні поняття форм і систем заробітної плати
- •4. Погодинна форма оплати праці
- •5. Відрядна форма оплати праці
- •6. Контрактна система оплати праці
- •7. Державне регулювання заробітної плати
- •8. Договірне регулювання заробітної плати
2. Значення планування чисельності промислово-виробничого персоналу.
Планування персоналу є складовою частиною загального планування діяльності й розвитку виробництва. Найважливішою задачею планування чисельності працівників підприємства в сучасних умовах господарювання є визначення мінімальної потреби працівників різних категорій по забезпеченню безперебійного виробничого процесу. З розширенням прав підприємств і переходом до ринкової економіки значення внутрішньозаводського планування різко зросло. Створилася визначена матеріальна зацікавленість колективів підприємства в скороченні чисельності працюючих. Тому наукове обґрунтування чисельності персоналу здобуває для підприємства важливе соціально-економічне значення. Планування персоналу охоплює рішення наступних задач:
• прогнозування перспективних потреб виробництва в працівниках окремих категорій ;
• вивчення ринку праці зокрема ринку кваліфікаційної робочої сили;
• аналіз стану робочих місць підприємства;
• розробка програм і заходів щодо розвитку і навчання персоналу.
Кадрове планування сприяє підвищенню конкурентноздатності підприємства, необхідності його подальшого розвитку й оптимального використання трудових ресурсів. Практичною основою планування персоналу є плани економічного і соціального розвитку колективів. Працівники диференціюються також по професіях і кваліфікації.
3. Кадри підприємства, їхній склад і структура.
Кадри підприємства - це сукупність постійних працівників, що одержали необхідну професійну підготовку і мають практичний досвід і навички в роботі. Крім постійних працівників у роботі підприємства можуть брати участь на умовах контракту й інші працездатні особи.
Усі кадри підприємства підрозділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і не промисловий персонал (НПП).
До промислово-виробничого персоналу відносяться люди: зайняті в основних і допоміжних підрозділах виробництва, у заводських лабораторіях, в апараті заводоуправління, працівники охорони.
До непромислового персоналу відносяться зайняті в невиробничій сфері працівники підприємств, що не виготовляють дану продукцію.
У залежності від функцій, що виконуються, весь персонал підприємства підрозділяється на робітників, службовців, фахівців і керівників.
Робітники - у залежності від відношення до процесу виготовлення продукції поділяються на основних - які безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції і допоміжних, котрі виконують функції обслуговування основного виробництва.
До службовців відносяться трудящі, що здійснюють підготовку й оформлення документації, господарське обслуговування, облік, контроль.
Фахівцями вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами.
Керівники - це працівники які займають посади керівництва підприємства і його структурних підрозділів.
Серед факторів, що впливають на зміну професійно-кваліфікаційного складу кадрів підприємства необхідно виділити наступні.
Професія - це характеристика виду трудової діяльності.
Спеціальність знаходиться в границях основної професії і характеризує відносно вузький вид робіт.
Кваліфікація характеризує якість відповідної праці і являє собою сукупність спеціальних знань, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій.
Рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних порівнянь і характеризується розрядами. Рівень кваліфікації керівників, фахівців і службовців залежить від відповідного утворення і досвіду роботи. На сьогоднішній день співвідношення між категоріями персоналу на підприємствах України таке: 18 % - керівники, 82 % - робітники.
Для визначення необхідної чисельності працівників підприємства їх професійного і кваліфікаційного складу вхідними даними є виробнича програма, норми виробітку і часу, заплановане підвищення продуктивності праці, структура робіт. При укрупнених розрахунках загальна потреба підприємства в кадрах визначається відношенням обсягів виробництва до запланованого випуску на одного працюючого.
Точні розрахунки чисельності необхідно робити окремо по відповідним категоріям персоналу.
