- •2. Мета дисципліни "Економіка праці" і її місце в навчальному процесі
- •3. Праця людини, її суспільна і господарська організація
- •4. Категорії характеру, змісту і змістовності праці
- •Збагачення місця праці і її творчого характеру при різних соціально-економічних формаціях
- •1. Протиріччя науково-технічного прогресу і їхній вплив на зміст і умови праці
- •2. Стимули праці і їхня соціально-економічна значимість
- •3. Формування нових економічних стимулів при зміні
- •4. Зміни в суспільно-економічній структурі суспільства
- •5. Розподіл сукупного суспільного продукту
- •6. Трудові ресурси, сукупний фонд робочого часу, маса праці
- •Умови праці як суспільно економічна категорія
- •Категорія "умови праці". Її вплив на здоров'я працівників і ефективність суспільного виробництва.
- •2. Означення працездатності, робото спроможності,
- •3. Вага праці і категорії роботи
- •4. Шляхи поліпшення умов праці
- •5. Державна експертиза умов праці
- •Організація праці в суспільстві
- •Означення поняття "Організація праці в суспільстві"
- •Розподіл сукупного фонду робочого часу.
- •3. Оптимальні співвідношення між категоріями працівників
- •4. Законодавче регулювання питань праці
- •5. Розподіл праці на макрорівні.
- •6. Регулювання питань праці на підприємствах
- •Процес праці і її організація на підприємствах
- •1. Завдання організації праці на підприємствах
- •2. Стадії розділення трудового процесу
- •3. Розподіл і кооперація праці
- •6. Індивідуальна і колективна форми організації праці
- •7. Організація робочого місця
- •Продуктивність праці в суспільстві. Основні поняття, сутність і значення
- •1. Економічний зміст продуктивності праці
- •2. Жива та попередня праця і їх функції
- •3. Продуктивна сила, інтенсивність праці і зв'язок між: ними
- •Резерви і фактори росту продуктивності праці
- •1. Фактори, що забезпечують ріст продуктивності праці у ринковій економіці, і умови дії.
- •2. Матеріально-технічні, організаційно-управлінські і соціально-психологічні резерви росту продуктивності праці.
- •3. Класифікація резервів росту по способах, предметам і умовам
- •5. Внутрівиробничі резерви
- •6. Основні шляхи підвищення продуктивності праці
- •Методи виміру і критерії росту продуктивності праці
- •1. Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •2. Виробка і трудомісткість продукції.
- •3. Натуральний метод виміру продуктивності праці, область застосування й обмеження на використання
- •4. Трудовий метод виміру продуктивності праці і його складові.
- •5. Показники росту продуктивності праці у вартісному методі.
- •6. Класифікація трудомісткості по характеру призначенню витрат праці.
- •Сутність норм праці
- •1. Сутність і види норм праці.
- •2. Значення планування чисельності промислово-виробничого персоналу.
- •3. Кадри підприємства, їхній склад і структура.
- •4. Визначення фонду робочого часу працівників підприємства.
- •5. Визначення чисельності основних робітників.
- •6. Визначення чисельності допоміжних робітників.
- •Планування чисельності керівників, фахівців і службовців.
- •Планування продуктивності праці на підприємстві
- •1. Форми визначення продуктивності праці
- •2. Особливості планування продуктивності праці на підприємствах
- •3. Основні групи факторів, що впливають наріст продуктивності праці
- •4. Процес планування продуктивності праці і його етапи
- •5. Пофакторний метод розрахунку економії робочої сили
- •Організація і планування оплати праці. Форми і системи заробітної плати
- •1. Основні елементи витрат на оплату праці
- •2. Загальні поняття форм і систем заробітної плати
- •4. Погодинна форма оплати праці
- •5. Відрядна форма оплати праці
- •6. Контрактна система оплати праці
- •7. Державне регулювання заробітної плати
- •8. Договірне регулювання заробітної плати
3. Розподіл і кооперація праці
Розділення і кооперація праці обумовлюють розстановку виконавців по окремим робочим місцям і виробничим підрозділам. В основу розстановки покладений облік норм праці, так як вони показують які витрати робочого часу потрібні для виробництва даної продукції в певних організаційно-технічних умовах. На основі розділення праці забезпечується спеціалізація працівників і придбання ними професійних навичок і знань, а також відповідальність кожного за виконану роботу.
Застосовуються наступні форми розділення праці: відокремлення основної роботи від допоміжної та підготовчої, кваліфікованої праці від менш кваліфікованого, за технологічною однорідності робіт, а також операційне розділення праці.
Відокремлення основної роботи від допоміжної та підготовчої сприяє неперервності, повторюваності і ритмічності виробництва. Робітники накопичують виробничий досвід у виконанні кількох операцій. Одночасно краще використовується обладнання, так як основний робітник не відволікається на виконання допоміжних та підготовчих робіт.
Відокремлення кваліфікованої праці від менш кваліфікованої дозволяє звільнити робітника високої кваліфікації від робіт, виконання котрих потребує простої праці. Цьому виду розділення відповідає розподілення робіт і виконавців по кваліфікаційним розрядам.
Розділення праці за технологічною однорідністю передбачає виділення чіткого кола робіт, котрі виконуються робітниками певної професії і спеціальності. Таке розділення праці дає можливість розподіляти й закріплювати виробничі операції.
Розділення праці впливає на вибір тієї, чи іншої форми організації трудового процесу.
6. Індивідуальна і колективна форми організації праці
На підприємствах застосовуються наступні форми організації праці на робочих місцях: індивідуальна (коли на робочому місці зайнятий один робітник), колективна (коли робота виконується групою або бригадою робітників одної або різних спеціальностей чи кваліфікацій), за числом обслуговуваного обладнання (одно верстатна або багатоверстатна).
Індивідуальна форма організації праці застосовується на ділянках, де можливо за кожним робітником закріпити робоче місце, визначити коло функцій та обов'язків, встановити завдання і врахувати обсяг виконаної ним роботи.
Застосування колективної форми організації праці доцільно, коли обслуговуються крупні агрегати і механізми металургії, хімії, цементної, харчової й інших галузей промисловості, коли виконання однієї операції здійснюється впродовж кількох робочих змін, коли необхідний такий ритм роботи, котрий забезпечував би збільшення випуску продукції на кінцевій операції (наприклад, на конвеєрних і поточних лініях, в швацькій, взуттєвій, харчовій промисловості).
Форми організації праці вибираються з урахуванням застосовуваної на підприємстві техніки, особливостей окремих видів робіт, типів виробництва, способів його організації, обсягу робіт та ступеню технологічного взаємозв'язку окремих операцій і виробництв. Кожна форма організації праці має різновиди в залежності від форми розділення праці і рівня спеціалізації виконавця.
Колективна праця при правильній її організації сприяє найбільш повному використанню обладнання, матеріальних і трудових ресурсів, підвищенню якості і конкурентоспроможності продукції, що випускається.