Процес праці і її організація на підприємствах

План

1. Завдання організації праці на підприємствах.

2. Стадії розділення трудового процесу.

3. Розподіл і кооперація праці.

4. Індивідуальна і колективна форми організації праці.

5. Організація робочого місця.

1. Завдання організації праці на підприємствах

Правильний розподіл роботи між членами колективу, котрі виконують певні операції виробничого процесу, сприяє раціональному використанню робочого часу і в кінцевому випадку збільшує випуск продукції при тій же чисельності працівників. Ці завдання вирішуються організацією праці на підприємстві.

Під організацією праці на підприємствах розуміють конкретні форми і мето­ди об'єднання людей і техніки в процесі праці.

В змісті організації праці виділяють ряд направлень (елементів); основні з них:

- розподіл і кооперування праці;

- нормування праці;

- організація і обслуговування робочих місць;

- організація підбору персоналу та його розвиток;

- покращення умов праці;

- ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і від­починку;

- раціоналізація трудових процесів, впровадження оптимальних прийомів і методів праці;

- зміцнення дисципліни праці;

- організація винагород за працю;

Головна мета організації праці полягає у виготовленні максимальної кількос­ті продукції при мінімумі витрат, створенні необхідних умов для всебічного розвитку людини в процесі праці, забезпеченні зростання продуктивності праці за рахунок раціонального використання фонду робочого часу всього колективу підприємства, виробничого обладнання і матеріальних засобів.

Організація праці на підприємстві забезпечує:

- неухильне зростання продуктивності праці в нормальних виробничих умовах при підвищенні виробничої кваліфікації і культурно-технічного рівня трудящих;

- створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості в про­цесі праці, тобто усунення несприятливих факторів виробничого середовища та встановлення виробничих зв'язків;

- випереджальне зростання продуктивності праці на зростанням заробітної плати.

Тому, у широкому змісті слова, під організацією праці на підприємстві розу­міється сукупність заходів по дотриманню необхідної пропорційності в розста­новці працюючих і найбільш ефективне використання робочої сили при даному ступені механізації робіт і досконалості технологічного процесу для забезпе­чення постійності підвищення продуктивності праці.

2. Стадії розділення трудового процесу

Праця в промисловості організується в своїх різноманітних формах. На вибір тієї, чи іншої форми організації праці впливають наступні моменти:

1) НТП, систематичне вдосконалення техніки і технології;

2) система організації виробництва;

3) психофізіологічні фактори і особливості екологічного середовища;

4) фактори, пов'язанні з характером задач, розв'язуваних у різних ланцюгах системи управління виробництвом.

Будь-який виробничий процес розділяється на стадії, обумовлені технологі­єю отримання готового товару. Наприклад, в металургії це конкретні обумов­лені процеси: доменний, мартенівський, прокатний, в легкій промисловості це стадії обробки, такі як заготівельна, оброблювальна, складальна, оздоблюваль­на і т.д.

Всередині кожної стадії виділяються виробничі операції (приватні процеси по виготовленню деталей, напівфабрикатів, окремих вузлів, які входять в різні ви­роби), котрі обумовлюються і одержують самостійність. Щоб перетворити де­талі і напівфабрикати в готовий виріб, необхідно їх укомплектувати. Таким чи­ном проявляється кооперація праці.

Перевага розділення праці полягає в тому, що вона

- підвищує продуктивність праці;

- дозволяє організувати послідовну і одночасну обробку предметів праці;

- сприяє спеціалізації виробничого процесу.

В той же час слід враховувати межу доцільності в процесі розділення праці. У зв'язку з цим необхідно:

- не допускати зниження ефективності використання робочого часу й об­ладнання;

- не допускати знеособлювання і безвідповідальності в процесі виробницт­ва;

- розділення не повинне бути надмірно дробовим, щоб не ускладнювати організацію процесу виробництва і нормування праці, не знижувати кваліфіка­цію робочих, не позбавляти працю змістовності і не робити її монотонною.