- •Загальні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Значення символів та цифрових коефіцієнтів при виконанні тягових розрахунків
- •Завдання на контрольну роботу
- •Вибір розрахункового підйому
- •4. Визначення маси складу поїзда
- •Розрахункові норми локомотивів Таблиця 2.
- •4 .1. Перевірка розрахованої маси поїзда на можливість надійного подолання підйому, крутість якого перевищує крутість розрахункового підйому
- •4.2. Перевірка розрахованої маси поїзда на зрушення з місця
- •4.3. Перевірка маси поїзда по довжині колій станцій
- •5. Побудова діаграми питомих рівнодійних сил
- •Розрахунок питомих рівнодійних сил Таблиця 4.
- •6. Рішення гальмівної задачі
- •Рекомендована література
6. Рішення гальмівної задачі
Рішення
гальмівної задачі полягає у визначенні
параметрів поїзда, що забезпечують
повну зупинку при екстреному гальмуванні.
Задача розв’язується для пневматичних
гальм, при яких гальмівний ефект настає
через якийсь час після постановки крана
машиніста в гальмівне положення. Це час
(підготовчий) необхідний для поширення
гальмівної хвилі по гальмовій магістралі
поїзда і спрацьовування гальмових
приладів у складі поїзда. За цей час tп
поїзд проходить визначений шлях –
підготовчий Sп.
У
цій курсовій роботі тягові розрахунки
полягають у визначенні допустимої
швидкості руху поїзда по найбільш
крутому спуску ділянки при заданих
гальмівних спроможностях і прийнятим
гальмівним шляхом. Ця задача в курсовій
роботі вирішується графоаналітичним
методом. Допустима швидкість відповідає
точці перехрещення графічних залежностей
підготовчого шляху
і
дійсного
гальмівного
шляху
від швидкості руху поїзда в режимі
гальмування. Повний (розрахунковий)
гальмівний шлях:
,
(32)
де
–
шлях підготовки гальм до дії, протягом
якого гальма поїзда умовно приймаються
недіючими;
–
дійсний гальмівний шлях, протягом якого
поїзд рухається з діючими в повну силу
гальмами. Дійсний гальмівний шлях
визначається
графічним способом при екстреному
гальмуванні поїзда по кривій
= f(V)
при русі поїзда по найбільш крутому
спуску. Шлях підготовки гальм до дії
визначають за формулою:
, (33)
де
–
будь-яка вибрана швидкість початку
гальмування в км/год
(можна прийняти її рівною 90 км/год);
–
час підготовки гальм до дії в секундах
, визначають за емпіричними формулами:
для поїздів довжиною 200 осей і менше –
;
(34)
для поїздів довжиною від 200 осей до 300 осей –
;
(35)
для поїздів довжиною більше 300 осей –
.
(36)
Число
осей підраховано у розділі 7. У наведених
формулах
–
величина ухилу в тисячних, для якого
розраховують
(для спусків береться величина
зі
знаком мінус);
– питома гальмова сила при вибраній
швидкості
початку гальмування.
Порядок вирішення задачі
1. За значеннями для режиму гальмування таблиці 4 в принятому масштабі по таблиці 5 будують графічну залежність питомої рівнодійної сили від швидкості = f(V) при екстреному гальмуванні (див. рис. 2). Цю криву ділять на інтервали зниження швидкості по 10 км/год при швидкістях від нульової до конструктивної. У кожнім інтервалі швидкостей приймають питому рівнодіючу силу постійною, рівною її значенню при середній швидкості даного інтервалу. Далі наносять точки b, c, d, e, f, g, h, ... , що відповідають середнім значенням швидкостей в інтервалах 0 – 10, 10 – 20, 20 – 30,.... . На осі відмічають точкою М полюс побудови, абсциса якого чисельно рівна крутості спуску, для якого вирішується задача (на рис. 2 для спуску і = -10). Через полюс М і відмічені на графіку = f(V) точки b, c, d, e, ... проводять промені 1, 2, 3, 4, 5 і т. д.
2.
Праворуч від системи координат V-0-
,
в
якій
побудована
залежність
= f(V),
будують у відповідних масштабах систему
координат
V-0-Sт.
Осі швидкостей в обох системах повинні
бути паралельні, а осі абсціс повинні
лежати на одній прямій. Від початку
координат 0
на осі Sт,
відкладають значення повного гальмівного
шляху ST,
який
згідно з ПТЕ приймається при спусках
крутістю до 6 ‰ включно рівним 1000 м, а
при спусках крутістю більше 6 ‰ – 1200 м.
3. Будують криву V = f(ST) за допомогою трикутника та лінійки. Відрізок АB проводять перпендикулярно променю 1 в межах інтервалу швидкості 0 – 10 км/год., відповідно, відрізок ВС – перпендикулярно променю 2 в межах інтервалу швидкості 10 – 20 км/год і т. д. Отримана ламана лінія A-B-C-D-E-F-G-H-P виражає залежність V = f(ST) при заданих гальмах.
4.
Визначений
за формулою (33) шлях підготовки гальм
до дії відкладають у вибраному масштабі
в системі координат V-0-Sт
на рівні прийнятої швидкості, та кінцеву
точку відкладеного шляху (точка К)
з’єднують з початком координат. Лінія
0К виражає залежність підготовчого
шляху від швидкості руху
5.
Ордината
одержаної точки перетину прямої
і
кривої V
= f(ST)
визначає значення допустимої швидкості
руху на ухилі
поїзд визначеної маси не повинен
перевищувати для забезпечення зупинки
в межах заданого гальмівного шляху.
Побудова
графічного рішення гальмівної задачі
виконується на міліметровому папері
формату А4.
Тим же засобом, користуючись даними таблиці 4, можна побудувати графік швидкості руху поїзда і графік часу руху. Користуючись цими графіками можна побудувати графік руху поїздів і провести розрахунок витрат дизельного палива.
Варіанти профілю ділянки Додаток 1
Варіанти профілю ділянки Продовження додатку 1
Тягові характеристики тепловозів Додаток 2
Тягова характеристика тепловоза 2М62
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза 2ТЕ10В
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза 2ТЕ10М
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза 2ТЕ116
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза 2ТЕ121
Продовження додатка №2
Тягова характеристика тепловоза 3ТЕ10М
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза ТЕ114
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза ТЕ120
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза ТЕ127
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза ТЕ129
Продовження додатка 2
Тягова характеристика тепловоза ТЕ132
