- •Загальні вказівки до виконання контрольної роботи
- •Значення символів та цифрових коефіцієнтів при виконанні тягових розрахунків
- •Завдання на контрольну роботу
- •Вибір розрахункового підйому
- •4. Визначення маси складу поїзда
- •Розрахункові норми локомотивів Таблиця 2.
- •4 .1. Перевірка розрахованої маси поїзда на можливість надійного подолання підйому, крутість якого перевищує крутість розрахункового підйому
- •4.2. Перевірка розрахованої маси поїзда на зрушення з місця
- •4.3. Перевірка маси поїзда по довжині колій станцій
- •5. Побудова діаграми питомих рівнодійних сил
- •Розрахунок питомих рівнодійних сил Таблиця 4.
- •6. Рішення гальмівної задачі
- •Рекомендована література
4.3. Перевірка маси поїзда по довжині колій станцій
Розрахована
маса поїзда підлягає перевірці по
довжині приймальних та відправочних
колій станцій. Для перевірки необхідно
визначити довжину поїзда
та
порівняти цю довжину із
заданою довжиною приймальних та
відправочних колій станцій
.
Загальна довжина поїзда:
=
20m8
+
17m6
+
15m4
+
+
10м,
(14)
де
– число
восьмивісних
вагонів
у
складі поїзда –
(15)
– число
шестивісних вагонів у складі поїзда –
;
(16)
число
чотирьохвісних вагонів у
складі поїзда –
;
(17)
– довжина локомотива (береться з таблиці 2);
10 м – запас довжини на установку поїзда перед вихідним сигналом.
Отримані кількості вагонів необхідно округлити до цілих числових значень. Довжина вагонів дорівнює: 4-вісного – 15 м, 6-вісного – 17 м, 8-вісн. – 20 м. Довжина локомотива приведена в таблиці 2 завдання.
Поїзд може розміститись на приймально-відправочних коліях станції при виконанні умови:
,
(18)
де – довжина приймально-відправочних колій станцій, м (дивись профіль ділянки в завданні). Якщо довжина поїзда менша або рівна довжині приймально-відправочних колій станцій заданої дільниці, то робиться висновок про те, що поїзд заданої маси розміщується на станції. Якщо обчислена довжина поїзда більше довжини приймально-відправочних колій, означеної в завданні, то довжина поїзда зменшується на стільки вагонів, щоб довжина поїзда дорівнювала довжині приймально-відправочних колій на роздільних пунктах. При цьому потрібно откорегувати масу состава поїзда на масу вилучених вагонів і означити число вагонів нового складу поїзда.
5. Побудова діаграми питомих рівнодійних сил
Діаграми питомих рівнодійних сил будуються для трьох режимів ведення поїзда на прямій горизонтальній ділянці:
а)
для режиму тяги
=
f(v);
б)
для режиму холостого ходу
= f(v);
в) для режиму гальмування:
при службовому гальмуванні = f(V);
при
екстреному гальмуванні
= f(V).
Для
побудови графіків ціх залежностей
необхідно виконати розрахунки, які для
зручності краще звести у таблицю. Таблиця
питомих рівнодійних сил, форма якої
наведена нижче (табл. 4),
заповнюється
для швидкостей від 0 до конструктивної
Vк
з
інтервалом
10
км/год.
Крім
того, в цей
рядок
потрібно внести розрахункову
швидкість
.
У другий рядок заносяться значення сили тяги локомотива Fк для швидкостей, означених у першому рядку. Значення сили тяги визначають по тяговій характеристиці заданого локомотива.
Режим тяги
Сила
тяги
визначається з тягової характеристики
при всіх значеннях швидкостей позначених
в таблиці.
Основний
питомий опір руху локомотива
визначається
за формулою (2).
Основний
питомий опір руху складу поїзда
визначається
за формулами (3) – (6).
Питома равнодійна сила при русі в режимі тяги розраховується за формулою:
fp
=
=
.
Режим вибігу
Основний
питомий опір руху локомотива в режимі
вибігу
для
різних значень
швидкості визначається за
формулою:
(24)
Основний питомий опір руху всього поїзда (при прямуванні його по прямій горизонтальній колії) при русі локомотива в режимі вибігу підраховують за формулою:
,
(25)
де
–
основний опір локомотива в режимі
вибігу,
т;
–
основний
опір складу поїзда, т
(значення беруться з таблиці 4 в режимі
тяги).
Величини
і
визначаються для швидкостей, починаючи
з
10
км/год
і вище. Значення цих величин при
=
0
км/год
(момент рушання з місця) приймається
таким, як при
=
10
км/год.
