32) Поняття та характерні риси господарських товариств
В умовах ринкових відносин значна питома вага у виробничій та інших сферах економіки належить господарським товариствам.
Господарські товариства - це господарські організації, які створюються фізичними та/або юридичними особами та договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (як загальне правило).
Правове становище господарських товариств регулюється Господарським кодексом України (статті 79-92), Цивільним кодексом України (статті 113-162), Законом України від 19.09.1991 р. "Про господарські товариства".
Характерні риси (статті 79-92 ГК України; статті 113-118 ЦК України; статті 1-23 Закону "Про господарські товариства"):
господарські організації корпоративного типу (як правила, наявність двох і більше засновників - фізичних та/або юридичних осіб, а також подільність майна на частки та корпоративна форма управління справами);
універсальність цієї організаційно-правової форми: можливість її застосування для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на меті отримання прибутку (банків, страхових компаній, корпоративних інвестиційних фондів), неприбуткових господарських організацій (фондові біржі тощо), господарських об'єднань у формі холдингових груп, кожна з яких складається з холдингової компанії та її корпоративних/дочірніх підприємств;
наявність статусу юридичної особи;
основний правовий титул майна товариства - право власності, основними джерелами формування якого є: вклади засновників та учасників товариства; вироблена продукція; отримані доходи; майно, набуте на підставі договорів та інших правочинів, не заборонених законом;
Господарські товариства (ГТ) - це господарські організації, які 4 створюються фізичними та/або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (як загальне правило)
Характерні ознаки
Спеціальне нормативно-правове регулювання: ГК України (статті 79-92), ЦК України (стаття 113-162), Закон України віл 19.09.1991 р. "Про господарські товариства".
Господарські організації корпоративного типу (як правило, наявність двох і більше засновників - фізичних та/або юридичних осіб, а також подільність майна на частки та корпоративні форма управління справами)
Універсальність цієї організаційно правової форми: можливість її застосування для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на мсті отримай їм прибутку (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів та інвестиційних компаній) неприбуткових господарських організацій (фондові біржі тощо), господарських об'єднань формі холдингової групи
Наявність статусу юридичної особи
Основний правовий титул майна товариства - право власності, основними джерелами формування якого є: вклади засновників та учасників товариства; вироблена продукція; отримані доходи; майно, набуте на підставі договорів та інших правочинів, не заборонених законом
Корпоративний характер управління — учасниками товариства (в персональних товариствах) або системою органів (об'єднання капіталів)
Подільність майна товариства на частки, розмір яких визначається установчим документом товариства
Можливість для засновників вибору форми товариства з 5, що передбачені законом: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство
Наявність у учасників ГТ корпоративних прав: право участі в розподілі прибутку товариства, право участі в його управлінні, право участі в розподілі майна товариства у разі його ліквідації та інших, пов'язаних з цими прав (право на інформацію про діяльність товариства, а також прав, притаманні учасникам певних видів та форм ГГ)
Обов'язки учасників: дотримуватися положень установчих документів товариства, прийнятих відповідно до вимог закону рішень органів управління товариства; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства, своїми діями не завдавати шкоди ГТ, а також ІНШІ обов'язки, притаманні учасникам певних видів та форм ГТ
корпоративний характер управління - учасниками товариства (в персональних товариствах) або за допомогою органів управління (об'єднання капіталів);
подільність майна товариства та частки, розмір яких визначається установчим документом товариства;
можливість для засновників (залежно від їхніх інтересів щодо порядку управління товариством, можливості залучення коштів інших осіб до формування майна товариства, ступеня закритості товариства, виду діяльності та ім.) вибору форми товариства з 5, що передбачені законом: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство; наявність у учасників ГТ корпоративних прав: право участі в розподілі прибутку товариства, право участі в його управлінні, право участі п розподілі майна товариства у разі його ліквідації (це типовий склад корпоративних прав, а фактичний - залежить від форми товариства, правового статусу його учасників, сфери діяльності товариства, положень його установчого документа).
33)Акціонерне товариство поняття та види
Акціонерне товариство (AT) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.
Характерні риси:
різновид господарського товариства;
спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від f9.09./991 р. "Про господарські товариства" (ст. 24-49), Закон від 23.02.2006 р. "Про цінні папери та фондовий ринок", Закон від 30.10.1996 р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Закон від [0.12.1997 р. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Закон України від 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії";
• адекватність форми АТ ринковим відносинам та її універсальність: форма АТ придатна для підприємств, інших господарських організацій низової лапки економіки (комерційних банків, страхових організацій, інвестиційних фондів тощо), господарських об'єднань типу холдингових груп, а також для некомерційних організацій (у цій формі зазвичай створюються фондові біржі, створений і функціонує Національний депозитарій України);
• засновники - фізичні та/або юридичні особи з відповідним обсягом правосуб'єктності;
• можливість вибору засновниками виду АТ - відкрите чи закрите, якщо закон не вимагає певного виду АТ (у процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств - ВАТ);
• можливість створення АТ як класичного типу (двома і більше засновниками), так і однією особою;
• обов'язковість двох фондів статутного та резервного; законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду/капіталу (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення AT); резервний фонд формується за рахунок прибутку АТ у розмірі не менше ніж 25% статутного фонду/капіталу;
• поділ статутного капіталу та частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;
• наявність статусу інституційного емітента цінних паперів (акцій), що зумовлює спеціальне регулювання діяльності АТ з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), відповідно до Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (в тому числі визначення ДКЦПФР порядку реєстрації та випуску/емісії акцій);
• можливість залучення бажаних для товариства інвесторів як власників привілейованих акцій;
відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;
відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;
можливість здійснення АТ в передбаченому законом порядку корпоративних операцій: а) емісії акцій; б) викупу власних акцій з метою їх наступного продажу чи анулювання; в) консолідації акцій (збільшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості); г) дроблення акцій (зменшення номінальної вартості акцій на певний коефіцієнт без зміни розміру їх сукупної номінальної вартості; д) конвертації цінних паперів АТ (переведення цінних паперів одного виду чи класу в інший вид чи клас);
управління товариством (корпоративне управління) здійснюється за допомогою системи органів: а) загальні збори акціонерів (обов'язковий орган; у разі наявності в товаристві лише одного акціонера він виконує роль загальних зборів); б) виконавчий орган (обов'язковий) - колегіальний (правління чи дирекція) чи одноособовий (директор); в) спостережна (наглядова) рада - необов'язковий орган (як загальне правило); в обов'язковому порядку створюється в передбачених законом випадках (кількість акціонерів перевищує 50 осіб; в акціонерному банку та корпоративному інвестиційному фонді; у разі створення АТ у процесі корпоратизації, приватизації чи заснування державою в особі компетентного органу державного АТ); загальні збори акціонерів: 1) шин: чергові - скликаються не рідше одного разу на рік; позачергові - скликаються у передбачених законом випадках (загроза неплатоспроможності товариства; на вимогу спостережної ради, контрольного органу, кваліфікованої меншості акціонерів) та у передбачених статутом AT випадках; 2) про скликання запільних зборів акціонери повідомляються персонально передбаченим статутом АТ способом, а загальне повідомлення публікується у визначених законом органах преси не пізніше ніж за 45 днів до проведення зборів; 3) пропозиції до порядку денного загальних зборів можуть подавати будь-які акціонери (не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення), проте лише кваліфікована меншість (акціонери, які в сукупності володіють не менше ніж 10% голосів) має право на обов'язкове врахування її пропозицій до порядку денного; 4) загальні збори вважаються повноважними за умови присутності на них акціонерів, які володіють понад 60% голосів; 5) рішення приймають простою більшістю голосів, а в передбачених законом випадках (внесення змін до статуту; припинення діяльності АТ; створення та припинення діяльності його дочірніх підприємств, філій і представництв) - кваліфікованою (понад голосів присутніх на зборах акціонерів; 6) компетенція загальних зборів: а) питання виключної компетенції (не можуть делегуватися іншим органам AT): внесення змін до статуту товариства; обрання органів управління та контролю AT; затвердження річної фінансової звітності, порядку покриття збитків і розподілу прибутку AT; створення та припинення дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень; прийнята рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; б) питання, що можуть делегуватися іншим органам АТ (якщо статут AT не передбачає іншого): винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства та ін.;
спостережна/наглядова рада: а) необов'язковий орган (якщо закон не вимагає Іншого); б) формується загальними зборами з числа акціонерів товариства; в) виконує складні функції: організаційну (організація діяльності виконавчого органу), контрольну (за діяльністю виконавчого органу), захисту (захист інтересів акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів), а також у разі відповідного делегування приймає на себе вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виключної компетенції вищого органу AT);
контрольний орган (необов'язковий, якщо закон не передбачає іншого) - ревізійна комісія, ревізор чи ін.: а) формується з акціонерів; б) функції: контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу); в) повноваження: перевірка річної фінансової звітності товариства; періодичні перевірки на вимогу загальних зборів, спостережної ради або за власною ініціативою; скликання запільних зборів, у разі виникнення загрози неплатоспроможності товариства і за умови, якщо виконавчий орган не виконав вимогу про скликання позачергових загальних зборів АТ; г) у разі відсутності органів контролю в товаристві їх функції (в тому числі проведення разових чи періодичних перевірок за фінансовою діяльністю АТ) за рішенням загальних зборів або відповідно до статуту AT може на договірних засадах покладатися та аудитора (аудиторську організацію);
правовий статус акціонера подвійний (учасник акціонерного товариства і рівночасно - власник акції): набуття статусу акціонера забезпечується набуттям права власності на акцію (акції), а вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій;
права акціонерів (обсяг яких залежить від типу акцій - прості чи привілейовані, що належать акціонеру, і певною мірою - від виду АТ: закрите чи відкрите): І) майнові права: отримати після повної сплати бланк акції (сертифікат на сумарну номінальну кількість акцій), випущеної в документарній формі, або виписки з рахунку у цінних паперах, що ведеться зберігачем, якщо акції мають бездокументарну форму; право на участь у розподілі прибутку товариства (одержання дивідендів), а для власників привілейованих акцій - право на отримання фіксованих відсотків; право на отримання частини вартості майна товариства у разі його ліквідації; право та дистрибуції (привілеї) для акціонерів (якщо такі передбачаються законом та/або статутом AT); право на придбання акцій додаткових емісій пропорційно своїй частці у статутному фонді; право розпоряджатися на власний розсуд акціями, укладаючи щодо них будь-які угоди (вчиняючи будь-які правочини), не заборонені законом: право на відшкодування збитків, пов'язаних зі зміною статутного фонду товариства; право вимагати викупу AT акцій, що належать акціонеру, на вимогу останнього у передбачених законом та статутом АТ випадках та порядку; II) немайнові права: 1) право участі в управлінні справами товариства (зазвичай належить власникам простих акцій; ступінь участі акціонерів в управлінні і, відповідно, можливість впливати на прийняття органами АТ рішень залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності), в тому числі: право участі в загальних зборах АТ; вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за ЗО днів до їх скликання; до скликання загальних зборів ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним; доручати своєму представнику (постійному або тимчасовому) голосувати за нього на загальних зборах товариства; надавати для ознайомлення протоколи загальних зборів АТ; право обирати членів органів товариства (правління, спостережної ради, ревізійної комісії); право бути обраними в органи товариства (в порядку, що визначається законом та статутом товариства); 2) на отримання інформації про діяльність товариства (на вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів); на вимогу акціонерів видаються засвідчені витяги з книги протоколів; 3) передавати корпоративні права (або частину прав), що надаються акцією, своєму представнику (представникам)
Акціонерне товариство (АТ) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке песо відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій
Характерні ознаки
Спеціальне нормативно-правове регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. "Про господарські товариства" (ст. 24-49), Закон від 23.02.2006 р. "Про цінні папери та фондовий ринок", Закон від 30.10.1996 р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Закон від 10.12.1997 р. "Про Національну депозитарну система та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні; Закон України віл 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії"
— Різновид господарського товариства, що с класичним об'єднанням капіталів
— Поділ статутного капіталу па частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями
Відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві
— власності і рівночасно - відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки
Засновники АТ - фізичні та/або юридичні особи - як правило, із загальною право суб'єктністю
— якщо закон не вимагає спеціальної; кількість засновників - будь-який, якщо закон не вимагає їх певного склад; можливість створення та функціонування АТ у складі однієї особи
_ Можливість у засновників вибору виду АТ - закрите або відкрите, якщо закон не вимагає певного виду АТ
Обов'язковість двох фондів АТ: статутного та резервного; законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду/капіталу (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ); резервний фонд не може бути меншим ніж 25% статутного
Наявність у АТ статусу інституційного емітента цінних паперів (акцій), що зумовлює спеціальне регулювання діяльності АТ з боку ДКЦПФР, відповідно до Закону "Про державне регулювання рийку цінних паперів в Україні)
Контрольний орган (необов'язковий, якщо закон не передбачає іншого) - ревізійна комісія, ревізор чи ін.: а) формується з акціонерів; б) функції: контроль за фінансово-господарською діяльністю правління); в) повноваження: перевірка річної фінансової звітності товариства; періодичні перевірки на вимог) загальних зборів, спостережної ради або за власною ініціативою; скликання загальних зборів, у разі виникнення загрози неплатоспроможності товариства і за умови, якщо виконавчий орган не викопав вимогу про скликання позачергових загальних зборів АТ; г) у разі відсутності органів контролю в товаристві їх функції за рішенням загальних зборів або відповідно до статуту АТ може па договірних засадах покладатися на аудитора (аудиторську організацію)
Акціонер - учасник АТ і рівночасно - власник акцій (акції) цього АТ, що забезпечує йому відповідних обсяг корпоративних прав, який залежить від класу належних йому акцій (прості чи привілейовані)
Права кваліфікованої меншості (акціонери, які в сукупності володіють більш як 10% голосів): право призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах; право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів, що обов'язково враховуються за умови дотримання строку їх внесення; вимагати скликання позачергових загальних зборів АТ у будь-який час і з будь-якого приводу; право скликати такі збори, якщо правління протягом 20 днів не виконало цієї вимоги; право вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого органу АТ
на підставі довіреності; 4) вийти з товариства, що зазвичай здійснюється шляхом відчуження акцій, а в передбачених законом і статутом товариства випадках - шляхом викупу товариством акцій у акціонера (два л останніх прав можуть містити майнові елементи);
обов'язки акціонерів: 1) майнові, які є основними: а) обов'язок повністю сплатити акції відповідно у розмірі, порядку та засобами, передбаченими умовами підписки та статутом товариства; б) у разі прострочення оплати акцій сплатити за час прострочення 10% річних, якщо інше не передбачено статутом товариства; н) нести додаткову майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства у разі неповної сплати акцій у випадках, передбачених статутом товариства; 2) немайнові: а) дотримання положень статуту товариства і виконання рішень загальних зборів товариства; 6) не розголошувати комерційну та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; в передбачених законом випадках отримувати згоду антимонопольних органів про придбання значних за розмірами пакетів акцій АТ;
права кваліфікованої меншості (користуються акціонери, які в сукупності володіють більше ніж 10% голосів): право призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах (ч. 4 ст. 41 Закону "Про господарські товариства"); право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів, що обов'язково мають ураховуватися за умови їх внесення не пізніше ніж за ЗО днів до скликання загальних зборів (ч. 2 ст. 43 Закону "Про господарські товариства"); вимагати скликання позачергових загальних зборів товариства у будь-який час і з будь-якого приводу; право скликати такі збори, якщо виконавчий орган АТ протягом 20 днів не виконав цієї вимоги (ч. 4 ст. 45 Закону "Про господарські товариства"); право вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого органу ревізійною комісією товариства;
визначення особливості реорганізації АТ відомчим нормативно-правовим актом - Положенням про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. №221;
публічність діяльності АТ (оприлюднення його засновниками наміру створити акціонерне товариство певних параметрів; подання ДКЦПФР передбаченої законом звітності та інформації; оприлюднення результатів річної діяльності відкритого АТ; оприлюднення факту скликання загальних зборів АТ (із зазначеннями передбаченої законом інформації).
Відмінність між ВАТ і ЗАТ (ст. 81 ГК України):
порядком розміщення акцій: у ВАТ - шляхом проведення відкритої (крім етапу заснування) підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, у ЗАТ - розміщенням серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також купівлі-продажу з виключенням системи торгів;
порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно (з дотриманням вимог закону); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а їх відчуження акціонером товариства має здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів цього товариства на придбання таких акцій);
видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка (крім етапу заснування ВАТ), ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначеного кола осіб);
обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх зацікавлених осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності).
Правове становище акціонерного товариства як різновиду господарського товариства визначається ГК (статті 79-92), ЦК (статті 152-162), Законом "Про господарські товариства", Законом "Про цінні папери та фондовий ринок" (статті 6, 28 та ін. - щодо правового режиму акцій), проте низка положень цих актів законодавства є колізійними, зокрема: щодо порядку створення ВАТ (ЦК та Закон "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачають для АТ незалежно від його виду один порядок: шляхом розподілу акцій між засновниками; ГК - два порядки: при заснуванні ВАТ - шляхом проведення відкритої підписки на акції, ЗАТ - шляхом розподілу акцій між засновниками); щодо назви ради товариства (спостережна рада - відповідно до ГК, наглядова рада - згідно з ЦК) та ін.
У сучасній українській економіці вже функціонує чимало державних або національних акціонерних товариств (холдингових компаній), які були створені в процесі корпоратизації державних підприємств та об'єднань відповідно до законодавства про корпоратизацію. Такі акціонерні товариства її викопують функції не лише підприємств та інших господарських організацій низової ланки економіки (банки, страхові компанії та ін.), а й можуть діяти як своєрідна форма господарського об'єднання (холдингова група у складі холдингової компанії та її корпоративних/дочірніх підприємств) і навіть як некомерційні організації (Державне акціонерне товариство "Національна мережа аукціонних центрів". Національний депозитарій).
Характерні риси державного акціонерного товариства/ДАТ (на прикладі корпоратизованих підприємств:
спеціальне правове регулювання: ст. 22 ГК і глава 18 ГК "Корпоративні права", Закон України від 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії", укази Президента від 15.06.1993 р "Про корпоратизацію підприємств" і від 11.05.1994 р. "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації"; Положення про порядок корпоратизації підприємств (затверджене постановою КМУ від 05.07.1993 р. № 508), Положення про спостережну раду (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556); Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. № 39); Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації (затверджено наказом Фонду державного майна України від 25.06.2001 р. № 1129) та ін.;
формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі уповноваженого органу);
створюються шляхом: (1) заснування (проте законодавець на рівні закону регулює лише відносини щодо державних холдингових компаній) або (2) реорганізації у формі перетворення, як правило, державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більше ніж 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству, в акціонерні товариства;
мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (однак строк останньої заздалегідь не визначається; крім того, законодавство про приватизацію державного майна передбачає можливість перетворення навіть підприємств військово-промислового комплексу на ВАТ з метою їх інвестування, однак обумовлює необхідність залишення контролю держави над таким підприємством, що здійснює діяльність, яка належить до державної монополії, і, відповідно, не підлягає приватизації);
належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства і, відповідно, здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств;
засновником зазвичай виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується;
статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства;
державна реєстрація товариства здійснюється його засновником у загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору;
виконавчий орган товариства - правління - формується:
а) на стадії його заснування шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується;
6) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;
в обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спостережну раду, затвердженого постановою КМУ від 19.07.1993 р. № 556; метою діяльності спостережної ради с захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спостережної ради в обов'язковому порядку включаються представники: засновника; банківської установи, що обслуговує акціонерне товариство; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване підприємство в установленому порядку визнано монополістом, - представник Антимонопольного комітету; персональний склад спостережної ради затверджується спільною постійно діючою комісією Міністерства економіки України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України за поданням засновника;
порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р.№39);
нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;
наявність значних особливостей у правовому статусі ДАТ зумовлюють уніфікацію правового регулювання у формі спеціального закону, який, проте, ще не прийнятий.
34)Характеристика акційАкція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові
права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства (далі АТ), включаючи право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, право на отримання частини майна у разі ліквідації АТ, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення АТ.
Отже, акція - безстроковий цінний папір, емітентом якого може бути тільки АТ. Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість не може бути меншою, ніж одна копійка. АТ розміщує тільки іменні акції. У сертифікаті акції зазначаються :
вид цінного папера;
найменування та місцезнаходження АТ; серія і номер сертифіката; номер і дата випуску;
міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера; тип і номінальна вартість акції; ім'я власника;
кількість акцій, що випускаються. АТ розміщує іменні акції двох типів:
1) прості - надають їх власникам право:
- на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів;
- на участь в управлінні АТ;
- на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації. Прості акції надають їх власникам однакові права і не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ;
2) привілейовані - називаються так тому, що їх власник має певні привілеї порівняно з власниками звичайних акцій того самого емітента. Привілейовані акції надають їх власникам права:
- на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів;
- на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації;
- на участь в управлінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
АТ розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених АТ, яка встановлюється статутом товариства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі АТ не може перевищувати 25 відсотків. Реєстрацію випуску акцій здійснює ДКЦПФР в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації ДЮЦПФР звіту про результати розміщення акцій і видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
Прості акції більш поширені, ніж привілейовані, оскільки:
а) існують законодавчі обмеження щодо випуску привілейованих акцій з метою уникнення порушень у балансі інтересів акціонерів і менеджерів товариства;
б) прості акції дохідніші, ніж привілейовані, оскільки вони ризиковіші.
У світовій практиці основними видами привілейованих акцій є:
- кумулятивні - дають право не тільки на поточний дивіденд, а й на раніше не виплачений дивіденд з якихось причин;
- некумулятивні - неоголошені дивіденди не накопичуються і втрачаються;
- з часткою участі у прибутках (випускаються рідко) - дають право на додаткові дивіденди, якщо дивіденди за простими акціями більші;
- конвертовані - дають право їхнім власникам обмінюватись на певну кількість звичайних акцій тієї ж компанії. На біржі ціна на прості (неконвертовані) привілейовані акції більш стабільна, ніж на звичайні. Ринкова ціна конвертованих привілейованих акцій менш стабільна, ніж простих привілейованих. Причина в тому, що перші завжди пов'язані із звичайними акціями, в які вони можуть бути переведені за рішенням їхнього власника;
- з регульованими дивідендами - дивіденди не є фіксованими, а регулюються періодично залежно від рівня доходу АТ і дохідності інших цінних паперів;
- префакції (відзивні) - АТ залишає за собою право викупити акції з надбавкою до номінальної вартості. Для цього створюється викупний фонд, але якщо розмір фонду виявляється недостатнім для викупу акцій, їх погашення не відбувається; поверненість зручна для компанії, але не для інвесторів;
- ретрективні - власник має право погасити у визначений момент за визначеною ціною. Умови вилучення їх встановлюються при підготовці їх випуску;
- прямі привілейовані - із звичайними привілеями щодо активів і дивідендів;
- із змінюваним або плаваючим курсом - дивідендні платежі змінюються залежно від рівня відсотків;
- підпорядковані - деякі АТ випускають привілейовані акції різних класів з різними правами стосовно активів і дивідендів. Підпорядкована акція нижчого класу дає власникам менше прав, ніж привілейована акція цього ж товариства вищого класу.
Залежно від ризику та очікуваної дохідності на світовому фінансовому ринку виділяють акції:
- з блакитними корінцями - найбільш солідних і великих корпорацій;
- дохідні - дивіденди за якими перевищують середній рівень;
- зростання - акції корпорацій, що стрімко розвиваються і доходи яких вищі від середнього рівня, проте дивідендні виплати невисокі;
- циклічні - ціна яких змінюється відповідно до змін в економіці; в основному це акції базових галузей економіки - коли відбувається підйом у галузі - інвестори купують акції, а коли спад - продають;
- спекулятивні - акції молодих і маловідомих компаній;
- захищені (антициклічні) - акції, ціна на які досить стабільна навіть при спадах в економіці та ін.
Також в економічній літературі надаються й інші види акцій [35]:
- номінальні та безномінальні акції. На бланку номінальної акції вказана її номінальна вартість, а на бланку безно-мінальної акції - не зазначається. Електронні акції також можуть бути номінальними і безномінальними. В одному випадку номінальна вартість акції зазначається в комп'ютерному файлі поряд з кількістю акцій, в іншому - просто проставляється кількість акцій;
- вітчизняні та іноземні акції. Вітчизняними акціями є такі, що випущені і знаходяться в обігу на території держави, де здійснена державна реєстрація емітента. Щодо інших держав, на території яких укладатимуться угоди з приводу акцій даного емітента, вони будуть іноземними акціями.
Коли головний офіс емітента знаходиться в іноземній державі і в цій країні емітент занесений до державного реєстру, то його акції, якщо вони перебувають в обігу на території України, є іноземними. Ринки таких акцій в Україні ще тільки формуються;
- платні акції - такі, які продаються емітентом безпосередньо або через посередників у власність інвесторів. Емітент здійснює продаж акцій при їх випуску, а інвестор, коли їх купує, сплачує їх вартість;
- преміальні акції - ті акції, які емітент випускає додатково з метою збільшення статутного капіталу. їх емітент може продавати акціонерам або новим інвесторам. Однак бувають випадки, коли емітент на певну суму вказаного прибутку додатково випускає відповідну кількість акцій за номінальною вартістю, що дорівнює номінальній вартості раніше випущених акцій. При цьому суми нерозподіленого прибутку капіталізуються в статутний капітал і зараховуються як оплата акцій додаткового випуску. У свою чергу, акції додаткового випуску безкоштовно передаються емітентом у власність акціонерів з дотримуванням відповідної пропорційності. Виходячи з того, що акціонери не сплачують вартості отриманих акцій, тобто останні дістаються їм нібито даром, то такі акції називають преміальними;
- акції вільного чи обмеженого обігу. Назву таких акцій визначає форма їх випуску: відкрита чи закрита. Коли емітент пропонує свої акції для продажу всім потенційним інвесторам, а не будь-якій групі, то такий випуск вважається відкритим; якщо ж емітент продає свої акції тільки визначеним й відомим йому інвесторам, то такий випуск є закритим. Вільний обіг означає, що акції емітента можуть переходити із власності одних інвесторів у власність інших і на них може укладатися різна кількість угод. Жодних обмежень щодо їх обігу умовами випуску не передбачається. Обмежений обігозначає, що акціонери можуть відчужувати акції, які є у них у наявності третім особам, тобто за межі кола акціонерів даного емітента, при дотриманні певних умов (наприклад, встановлення акціонерам заборони відчужувати акції, що є в них у наявності, протягом певного періоду). Поза обігом акції знаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть їх відчужувати за межі кола акціонерів, тобто третім особам, але можуть їх перепродавати один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також не має права продавати викуплені акції третім особам, але має змогу продавати їх своїм акціонерам.
Найпоширеніші види цін акцій представлені на рис. 10.4.
Акціонер може мати у власності будь-яку кількість акцій одного емітента, якщо це обумовлено статутом емітента. Якщо акціонеру належить значна кількість акцій, то в такому випадку йдеться мова про пакет акцій.
Пакет акцій - це наявність у власності одного і того ж акціонера визначеної кількості акцій (більше однієї) одного й того ж емітента. Залежно від того, скільки акцій знаходиться в пакеті, розрізняють значний і контрольний пакети акцій.
Значний пакет акцій - це пакет, який дає право акціонеру суттєво впливати на управління справами емітента. Акціонер, який володіє значним пакетом акцій, має можливість для просування своїх кандидатів до Ради директорів, здійснювати вплив на формування виконавчого органу емітента (правління ради), а також на вибір напрямів діяльності емітента. Значні пакети акцій, крім якісних показників, мають і кількісні критерії, що закріплюються законодавчими актами. Наприклад, у СІНА значними пакетами акцій є пакети, що складаються з 10, 20, 40, відсотків акцій певного емітента. В Європейському співтоваристві до них належать пакети з 5, 10, 25, 30 відсотків акцій конкретного емітента. В останній час у зв'язку з розширенням інтернаціоналізації ринків цінних паперів мінімальний розмір значного пакета акцій визначається відсотками акцій одного емітента. Згідно з законами деяких країн акціонери, що володіють значними пакетами акцій, мають повідомляти про це емітента і спеціальні державні органи (комісії з цінних паперів). Так, в Україні реєстратор, який здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітента, повинен повідомляти Антимонопо-льний комітет України про кожний факт придбання акціонером більше 10 відсотків акцій одного емітента.
Контрольний пакет акцій - це пакет, в якому акціонеру належить "50 % + 1 голос". Всі більш значні, ніж цей пакети акцій, також є контрольними. Акціонер, який володіє контрольним пакетом акцій, має змогу висувати до складу Ради директорів або правління будь-якого свого кандидата, вносити на зборах акціонерів будь-яку пропозицію, впливати на напрями діяльності емітента тощо. Контрольні пакети акцій, як і значні, обов'язково підлягають реєстрації.
35)правова характеристика дивідендів
36)Порядок створення акціонерного товариства
Створення акціонерного товариства здійснюється за наступними етапами:
1. Прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій.
2. Подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
4. Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів.
5. Укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
6. Закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства.
7. Оплата засновниками повної номінальної вартості акцій.
8. Затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом.
9. Реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації.
10. Подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
11. Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
12. Отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.
13. Видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.
37)органи управління акціонерними товариствами