Тема 5. Пропорційна варіація факторів виробництва. Основні поняття.
Віддача від масштабу (ефект масштабу) – це зміни економічної ефективності за зростання масштабів виробничої діяльності. Розрізняють зростаючу, постійну та спадну віддачу від масштабу.
Еластичність масштабу – показник, який виявляє, на скільки відсотків зміниться випуск, якщо обсяг застосування факторів збільшиться на 1% за інших рівних умов.
Пропорційна варіація факторів – зміна випуску за рахунок пропорційної зміни обсягів застосування всіх факторів виробництва за незмінного початкового їх співвідношення.
Тестові завдання для самоконтролю.
З наведених нижче відповідей оберіть одну правильну:
Обсяг виробництва фірми виріс на 30%. Як повинна була збільшитись кількість використаних ресурсів при зростаючій віддачі:
а) на 30%;
б) менше, ніж на 30%;
в) більше, ніж на 30%;
г) залишитись незмінною.
Зростаючий ефект масштабу має місце, коли:
а) темп зростання обсягів виробництва перевищує темп зростання обсягів залучених ресурсів;
б) темп зростання обсягів виробництва дорівнює темпу зростання обсягів залучених ресурсів;
в) темп зростання обсягів залучених ресурсів перевищує темп зростання обсягів виробництва;
г) темп зростання обсягів виробництва не пов'язаний зі зростанням обсягів залучених ресурсів.
Дія негативного ефекту масштабу означає, що:
а) обсяги ресурсів зростають повільніше, ніж обсяги виробленої продукції;
б) обсяги ресурсів зростають швидше, ніж обсяги виробленої продукції;
в) темпи зростання обсягів ресурсів і продукції однакові;
г) зростання не відбувається.
Теорема Вікселля-Джонсона :
а) дає змогу визначити взаємозв’язки між частковою та ізоквантною варіаціями факторів;
б) справедлива лише для однорідних виробничих функцій;
в)
формалізовано
може бути записана як
;
г) дає змогу аналізувати взаємозв’язки між еластичністю випуску за масштабом та еластичністю випуску за змінним фактором за умови непропорційної варіації факторів.
Зменшення середніх витрат у довгостроковому періоді можна пояснити:
а) впливом ефекту масштабу;
б) зменшенням середніх постійних витрат;
в) дією закону спадної віддачі ресурсу;
г) збільшенням обсягу капітальних ресурсів.
Лінія розвитку в довгостроковому періоді:
а) поєднує різні обсяги випуску продукції, що забезпечують мінімізацію витрат;
б) поєднує різні обсяги випуску продукції, при яких прибуток буде максимальним;
в) поєднує різні комбінації ресурсів, що забезпечують мінімізацію витрат;
г) поєднує різні комбінації ресурсів, що забезпечують максимізацію прибутку.
Виробник збільшив витрати факторів виробництва на 30%, обсяг виробництва при цьому зріс на 25%. Це означає, що:
а) діє закон спадної віддачі;
б) спостерігається постійний ефект масштабу;
в) спостерігається спадний ефект масштабу;
г) спостерігається зростаючий ефект масштабу.
Якщо зростання обсягу продукції на 100% є результатом вдвічі більшого залучення факторів виробництва, то це означає що:
а) діє позитивний ефект масштабу виробництва;
б) діє негативний ефект масштабу виробництва;
в) діє постійний ефект масштабу виробництва;
г) рівень середніх постійних витрат підвищиться вдвічі.
Графічно ефект від зміни масштабу виробництва:
а) може бути показаний як відстань вздовж променя, проведеного від початку координат, між ізоквантами, які відображають кратні обсяги випуску;
б) для випадку зростаючої віддачі показується зменшенням відстані між ізоквантами, що відображають кратні обсяги випуску;
в) для випадку спадної віддачі показується збільшенням відстані між ізоквантами, що характеризують кратні обсяги випуску;
г) для випадку спадної віддачі показується збігом ізоквант, що відображають кратні обсяги випуску.