- •1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.
- •2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •2. Призначення артилерійських снарядів, їх загальна класифікація та коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація експлуатаційних матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
- •2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація технічних засобів експлуатації, їх коротка характеристика.
- •6.1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •6.2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів
- •6.3 Призначення та класифікація мастильних матеріалів, їх коротка характеристика. Мастильні матеріали та робочі рідини
- •7.1. Призначення, основні ттх та загальна будова100-мм птп мт-12
- •7.2 Артилерійські постріли і снаряди. Призначення, склад і типи артилерійських пострілів
- •7.3 Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах
- •8.2. Допоміжними елементами є: запалювач, вогнегасник, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.
- •8.3. Порядок отримання боєприпасів для стрільб, облік витрачених боєприпасів та звітність за них
- •9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора
- •9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2
- •9.3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи щоденного технічного обслуговування зразка озброєння.
- •3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
- •Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
- •Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.
- •Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.
- •Призначення та загальна будова ходової частини.
- •Призначення та коротка характеристика очисних сполук, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова прицільних пристроїв. Призначення, будова і принцип дії механічного
- •Призначення, будова і принцип дії понорами пг-1м.
- •Призначення, будова і принцип дії оптичного прицілу прямої наводки оп4м-45. Особливості будови прицілу оп-4м-40.
- •2. Призначення артилерійських пострілів та їх загальна класифікація.
- •3. Призначення та класифікація лакофарбових матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи контрольного огляду зразка озброєння.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •Правила зберігання артилерійського озброєння у підрозділах.
- •Призначення, загальна будова та принцип дії накатника.
- •2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів.
- •3. Види технічного обслуговування і ремонту ао.
- •Призначення, ттх та загальна будова мт-12.
- •Призначення, основні ттх та загальна будова
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за ступенем готовності та їх коротка характеристика.
- •3. Порядок прийняття озброєння та введення його в експлуатацію.
- •Призначення, тип та принцип дії дульного гальма.
- •2. Допоміжні елементи бойових зарядів, їх призначення та коротка характеристика.
- •3. Заходи безпеки під час роботи з ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова затвору.
- •2. Установки ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Допуск особового складу до експлуатації артилерійського озброєння.
- •10.3. Призначення та класифікація комплектів зіп, їх коротка характеристика.
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії гальма відкоту
- •3. Заходи пожежної безпеки
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика
- •1.Призначення та загальна будова ходової частини.
- •2.Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Правила зберігання стрілецької зброї та артилерійських приладів у підрозділах.
- •23.3 Консервація артилерійського озброєння
- •24.3 Технічне обслуговування 152-мм гаубиці 2а33 Зміст робіт і порядок виконання ко та щто 152-мм гаубиці 2а33
- •25.2Основні конструктивні характеристики артилерійських снарядів
1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
Поворотний механізм призначений для наведення гармати в го-ризонтальній площині, гвинтового типу.
Механізм складається з: маховика з рукояткою; труби із втулкою; гвинта з вушком; вилки з пальцем; сферичної опори; чохла з пружиною.
Маховик з рукояткою - задають рух механізму.
Труба з маточиною та гвинт утворюють гвинтову (корінну) пару, яка забезпечує: виграш у зусиллі при наведенні; перетворення обертального руху в поступальний; точність наведення; незбивання наводки (як само гальмівна пара).
Труба за допомогою сферичної опори закріплена на верхньому станку і з'єднана з маховиком, а гвинт через вушко з'єднаний із вилкою.
Вилка з пальцем встановлені в нижньому станку, з'єднані з гвинтом через його вушко. Поступальний рух гвинта відносно маточини приводить до повороту поворотної частини гармати відносно нижнього станка.
Сферична опора дозволяє трубі повертатися в обоймі кронште-йна верхнього станка, чим усувається перекошування частин механі-зму.
Підпружинений чохол захищає деталі механізму від пилу і бру-ду.
Зрівноважувальний механізм призначений для зрівноважування підйомної частини гармати відносно осі цапф з метою полегшення роботи навідника на підйомному механізмі.
Через те, що вісь цапф гармати знаходиться позаду центра мас підйомної частини гармати, виникає момент незрівноваженості, який утруднює роботу на підйомному механізмі. Зрівноважувальний механізм створює зрівноважувальний момент, який частково компенсує момент незрівноваженості підйомної частини гармати відносно осі цапф.
Механізм пружинний, тягнучого типу
Він складається зі: стакана із кришкою; штока із вушком; втулки; регулюючого болта; шести пружин з перемичками.
Попереднє стиснення пружин досягається регулюючим болтом. При наведенні вгору пружини тиснуть на втулку, яка зв'язана зі штоком, і шток "тягне" підйомну частину, допомагаючи роботі підйомного механізму. Зрівноважувальний момент при цьому, зменшує-ться, але ж зменшується і момент незрівноваженості. При наведенні вниз механізм діє навпаки.
2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
В артилерії ураження противника досягається за допомогою артилерійських і мінометних пострілів та реактивних снарядів, що являють собою сполучення артилерійських снарядів або мін з бойовими зарядами, які використовуються для їх метання, приведення в дію артилерійських снарядів або забезпечуються підривниками бойових зарядів із засобами запалення.
Сукупність перелічених предметів озброєння складає поняття “артилерійські боєприпаси”, а один їх комплект – артилерійський постріл.
Артилерійським пострілом називається сукупність предметів озброєння, зібраних у визначеному порядку і призначених для здійснення одного пострілу із гармати або міномета.
До складу артилерійського пострілу входять такі предмети озброєння: снаряд з відповідним спорядженням; підривник; бойовий заряд в гільзі або картузі; засіб запалення.
Виняток становлять практичні постріли, снаряди яких не мають спорядження, а отже, і підривника, а також деякі типи бронебійних пострілів.
Основною особливістю більшості артилерійських пострілів є наявність у них вибухової речовини, що робить їх вибухонебезпечними в поводженні.
Артилерійські постріли прийнято ділити на типи за такими найбільш важливими і загальними ознаками.
Бойові постріли призначені для проведення стрільб. Вони повинні складатися з елементів, придатних для стрільби, та повністю задовольняти поставлені до них вимоги. З певного поєднання пострілів різного призначення складаються бойові комплекти гармат.
Практичні постріли призначені для проведення практичних (навчально-бойових) стрільб у військах і на полігонах, при яких вражаюча дія снарядів біля цілі не має особливого значення. Вони відрізняються від бойових пострілів більш простою будовою і менш коштовними у виготовленні снарядами, які забезпечують тільки спостереження вибухів або пробоїн у щитах. Наприклад, в осколково-фугасних снарядах замість вибухової речовини використовують інерційну речовину з невеликим зарядом: практичні кумулятивні снаряди замість розривного заряда і підривника мають ваговий габарит.
Холості постріли призначені для імітації бойової стрільби на навчаннях і для салютів. Холості постріли не мають снарядів і являють собою спеціальний бойовий заряд у гільзі, яка зверху або обтискається, або забивається декількома клейтухами. Холості постріли унітарного заряджання мають вкорочені гільзи. Застосовувати холості постріли у вигляді бойових зарядів для стрільби бойовими і практичними снарядами категорично забороня-ється.
Навчальні постріли застосовуються для навчання особового складу способів заряджання гармати, поводження з боєприпасами і для вивчення їх будови. Вони складаються з деталей, які імітують бойові елементи, або холощених елементів бойових пострілів. Застосовувати бойові постріли як навчальні категорично забороняється.
Постріли унітарного заряджання складаються з одного предмета, в якому всі елементи пострілу зібрані в одне ціле. Снаряди і бойовий заряд в гільзі з'єднуються між собою жорстко і герметично. Запояскова частина снаряда завжди з натягом вставляється в дульце гільзи, яка закочується в кільцеві канавки на снаряді.
Постріли роздільно-гільзового заряджання складаються з двох предметів: снаряда і бойового заряда в гільзі. Заряджання гармат у цьому випадку проводиться в два прийоми: спочатку пробійником досилається снаряд, а потім рукою досилається бойовий заряд. Бойові заряди таких пострілів завжди виготовляються змінними і складаються безпосередньо перед заряджанням гармати на вогневій позиції залежно від дальності стрільби і характеру вогневого завдання.
Постріли роздільно-картузного заряджання складаються з трьох предметів: снаряда, бойового заряда в картузі і засобу запалення – ударної трубки. Заряджання гармати проводиться в три прийоми: спочатку досилається снаряд, потім бойовий заряд, а після закривання затвора в його гніздо вкладається засіб запалення. Відсутність гільзи робить постріл картузного заряджання простим і дешевшим у виготовленні, але потребує застосування спеціальних заходів для герметизації бойових зарядів для зберігання, для обтюрації порохових газів при пострілі і для надання бойовому заряду певної форми і міцності.
Постріли готові – це постріли, зібрані з повного комплекту встановлених елементів і, отже, готові до бойового застосування. Вони можуть бути в остаточно-спорядженому вигляді, коли у вічко снаряда угвинчений підривник, і в не остаточно-спорядженому вигляді, коли у вічко снаряда угвинчена пластмасова пробка.
Постріли повні – це комплектні, але незібрані постріли, всі елементи яких зберігаються на одному складі артилерійської бази або арсеналу роздільно. Підготовка таких пострілів до стрільби проводиться тільки артилерійськими базами і арсеналами.