- •1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.
- •2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •2. Призначення артилерійських снарядів, їх загальна класифікація та коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація експлуатаційних матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
- •2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація технічних засобів експлуатації, їх коротка характеристика.
- •6.1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •6.2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів
- •6.3 Призначення та класифікація мастильних матеріалів, їх коротка характеристика. Мастильні матеріали та робочі рідини
- •7.1. Призначення, основні ттх та загальна будова100-мм птп мт-12
- •7.2 Артилерійські постріли і снаряди. Призначення, склад і типи артилерійських пострілів
- •7.3 Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах
- •8.2. Допоміжними елементами є: запалювач, вогнегасник, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.
- •8.3. Порядок отримання боєприпасів для стрільб, облік витрачених боєприпасів та звітність за них
- •9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора
- •9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2
- •9.3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи щоденного технічного обслуговування зразка озброєння.
- •3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
- •Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
- •Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.
- •Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.
- •Призначення та загальна будова ходової частини.
- •Призначення та коротка характеристика очисних сполук, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова прицільних пристроїв. Призначення, будова і принцип дії механічного
- •Призначення, будова і принцип дії понорами пг-1м.
- •Призначення, будова і принцип дії оптичного прицілу прямої наводки оп4м-45. Особливості будови прицілу оп-4м-40.
- •2. Призначення артилерійських пострілів та їх загальна класифікація.
- •3. Призначення та класифікація лакофарбових матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи контрольного огляду зразка озброєння.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •Правила зберігання артилерійського озброєння у підрозділах.
- •Призначення, загальна будова та принцип дії накатника.
- •2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів.
- •3. Види технічного обслуговування і ремонту ао.
- •Призначення, ттх та загальна будова мт-12.
- •Призначення, основні ттх та загальна будова
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за ступенем готовності та їх коротка характеристика.
- •3. Порядок прийняття озброєння та введення його в експлуатацію.
- •Призначення, тип та принцип дії дульного гальма.
- •2. Допоміжні елементи бойових зарядів, їх призначення та коротка характеристика.
- •3. Заходи безпеки під час роботи з ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова затвору.
- •2. Установки ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Допуск особового складу до експлуатації артилерійського озброєння.
- •10.3. Призначення та класифікація комплектів зіп, їх коротка характеристика.
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії гальма відкоту
- •3. Заходи пожежної безпеки
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика
- •1.Призначення та загальна будова ходової частини.
- •2.Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Правила зберігання стрілецької зброї та артилерійських приладів у підрозділах.
- •23.3 Консервація артилерійського озброєння
- •24.3 Технічне обслуговування 152-мм гаубиці 2а33 Зміст робіт і порядок виконання ко та щто 152-мм гаубиці 2а33
- •25.2Основні конструктивні характеристики артилерійських снарядів
3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
Довговічність кожного зразка озброєння та військової техніки, наприклад, танка, гармати, трактора, автомобіля, – залежить від якості мастильних матеріалів та від того, наскільки правильно вони застосовуються.
Гелі-ревіталізанти (або відновлювачі) та мастила ХАДО, використовуючи енергію тертя спряжень, утворюють на їх поверхнях захисний шар металокераміки. Причому його формування відбувається більш активно саме в місцях найбільшого зносу, що дозволяє відновлювати початкову геометрію деталей.
При експлуатації артилерійського озброєння застосовуються такі групи експлуатаційних атеріалів:
- мастила;
- масла;
- робочі рідини;
- очисні сполуки;
- матеріали для герметизації та пакування;
- лакофарбові матеріали.
Мастила або пластичні мастила – це мазеподібні мастильні матеріали, що призначені для забезпечення нормальної роботи деталей, вузлів і агрегатів артилерійського озброєння, запобігання їх передчасному спрацюванню та захисту від корозії. За призначенням пластичні мастила поділяють на чотири групи:
- антифрикційні (робочі);
- консерваційні (захисні);
- ущільнюючі;
- канатні.
Антифрикційні мастила призначені для зменшення тертя та забезпечення нормальної роботи механізмів озброєння та приладів у різних температурних режимах. Одночасно ці мастила є захисними, оскільки вони здатні на відповідний час запобігати корозії. До цієї групи відносяться більшість мастил, наприклад, МЗ, ГОИ-54п, ЦИАТИМ-201, ОКБ-122-7 та інші.
Білет № 4
1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
Використання зрівноважувальних механізмів дозво-ляє розвантажувати привод вертикального наведення від дії моменту сили ваги хитної частини гармати. Цей момент виникає внаслідок зміщення осі цапф хитної частини від її центра ваги з метою зменшення висоти лінії вогню.
Найбільша величина висоти лінії вогню H обмежу-ється максимальним кутом підвищення і радіусом обмежання казенної частини гармати R о (відстань від осі цапф до нижньої задньої точки хитної частини з урахуванням найбільшої величини відкоту ствола).
При виборі висоти лінії вогню передбачається, що під час експлуатації гармати була забезпечена можливість відкоту ствола і обертової частини в межах заданого діапазону кутів підвищення без перешкод з боку ґрунту або іншої поверхні, на якій встановлена гармата.
Для зменшення радіуса R о і висоти лінії вогню Н цапфи хитної частини розміщують якомога ближче до казенника, а іноді позаду нього.
Внаслідок розміщення осі цапф позаду центра ваги хитної частини гармати з’являється незрівноваженість гармати, яка характеризується тим, що хитна частина намагається повернутися відносно осі цапф під дією моменту сили ваги.
Існують два способи зрівноваження: вантажне (природне) і штучне.
Вантажне зрівноваження полягає у тому, що вісь цапф проходить через центр хитної частини гармати. Хитна частина зрівноважується вантажем, який закріплюється на казенній частині люльки, або збільшенням ваги казенника (використовуються вантажні казенники).
Цей спосіб використовується для артилерійських гармат, які ведуть стрільбу з ходу,– танкових та корабельних. У польових артилерійських системах цей спосіб не дістав поширення (Б-4М, 2С9).
Перевага вантажного зрівноваження – повне зрівноваження хитної частини гармати.
Недолік – збільшення маси гармати. Якщо враховувати умови міцності та розміщення деталей затвора, достатньо мати казенник масою 17 – 22% від маси ствола, в той час як у корабельних – 55%, у танкових – 35% від маси ствола.