- •1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.
- •2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •2. Призначення артилерійських снарядів, їх загальна класифікація та коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація експлуатаційних матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
- •2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація технічних засобів експлуатації, їх коротка характеристика.
- •6.1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •6.2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів
- •6.3 Призначення та класифікація мастильних матеріалів, їх коротка характеристика. Мастильні матеріали та робочі рідини
- •7.1. Призначення, основні ттх та загальна будова100-мм птп мт-12
- •7.2 Артилерійські постріли і снаряди. Призначення, склад і типи артилерійських пострілів
- •7.3 Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах
- •8.2. Допоміжними елементами є: запалювач, вогнегасник, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.
- •8.3. Порядок отримання боєприпасів для стрільб, облік витрачених боєприпасів та звітність за них
- •9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора
- •9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2
- •9.3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи щоденного технічного обслуговування зразка озброєння.
- •3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
- •Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
- •Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.
- •Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.
- •Призначення та загальна будова ходової частини.
- •Призначення та коротка характеристика очисних сполук, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова прицільних пристроїв. Призначення, будова і принцип дії механічного
- •Призначення, будова і принцип дії понорами пг-1м.
- •Призначення, будова і принцип дії оптичного прицілу прямої наводки оп4м-45. Особливості будови прицілу оп-4м-40.
- •2. Призначення артилерійських пострілів та їх загальна класифікація.
- •3. Призначення та класифікація лакофарбових матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи контрольного огляду зразка озброєння.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •Правила зберігання артилерійського озброєння у підрозділах.
- •Призначення, загальна будова та принцип дії накатника.
- •2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів.
- •3. Види технічного обслуговування і ремонту ао.
- •Призначення, ттх та загальна будова мт-12.
- •Призначення, основні ттх та загальна будова
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за ступенем готовності та їх коротка характеристика.
- •3. Порядок прийняття озброєння та введення його в експлуатацію.
- •Призначення, тип та принцип дії дульного гальма.
- •2. Допоміжні елементи бойових зарядів, їх призначення та коротка характеристика.
- •3. Заходи безпеки під час роботи з ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова затвору.
- •2. Установки ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Допуск особового складу до експлуатації артилерійського озброєння.
- •10.3. Призначення та класифікація комплектів зіп, їх коротка характеристика.
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії гальма відкоту
- •3. Заходи пожежної безпеки
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика
- •1.Призначення та загальна будова ходової частини.
- •2.Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Правила зберігання стрілецької зброї та артилерійських приладів у підрозділах.
- •23.3 Консервація артилерійського озброєння
- •24.3 Технічне обслуговування 152-мм гаубиці 2а33 Зміст робіт і порядок виконання ко та щто 152-мм гаубиці 2а33
- •25.2Основні конструктивні характеристики артилерійських снарядів
1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
Верхній станок призначений для опори ствола, люльки і ПВП (хитної частини гармати). На верхньому станку розміщаються хитна частина, підйомний механізм, зрівноважуючий механізм, бойовий щит гармати.
Верхній станок з підйомною частиною гармати, механізмами і приладами наводки, зрівноважувальним механізмом і бойовим щитом складають обертову частину гармати, обертанням якої відносно осі цапф нижнього станка здійснюється горизонтальна наводка ствола гармати.
Під час пострілу верхній та нижній станки зі станинами і, як правило, колесами служать опорою ствола і називаються бойовим станком гармати.
Під час транспортування причіпних гармат нижній станок зі станинами і ходовою частиною є візком гармати. Таким чином, лафет під час пострілу є бойовим станком гармати, а під час транспортування – її візком.
2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
Більшість артилерійських снарядів за своєю будовою - це сукупність таких основних елементів: оболонки; спорядження відповідно до призначення снаряда; підривника; додаткових елементів: ведучі та стабілізувальні пристрої, трасер. Будова деяких снарядів значно відрізняється своїми складовими елементами. Так, бронебійні підкаліберні снаряди не мають спорядження, а отже, і підривника. Обертові снаряди не мають стабілізувального пристрою, а осколкові, фугасні, осколково-фугасні, бетонобійні й спеціальні снаряди польової артилерії не мають трасера.
Оболонка снарядів призначена для надання їм форми, розміщення спорядження й інших елементів ураження цілі.
Спорядження снарядів основного призначення являє собою розривний заряд із бризантної вибухової речовини: тротилу, амотолу з тротиловою пробкою і без неї, суміші тротилу з гексогеном або з флегматизованого гексогену. Виготовляються розривні заряди пресуванням, шнекуванням або заливкою.
Підривники призначені для приведення в дію снаряда в заданій точці траєкторії або в заданий момент часу шляхом надання його розривному або виштовхувальному заряду початкового імпульсу. Підривники дуже складні й різноманітні за конструкцією, а їх застосування залежить як від призначення снаряда і виду його спорядження, так і від виду стрільби. Тому їх будова і дія будуть розглянуті пізніше.
Ведучий пристрій снаряда призначений для його ведення під час пострілу по каналу ствола. До складу ведучого пристрою входять елементи снаряда, що торкаються при пострілі ствола: центрувальні потовщення; ведучі пояски або кільця; обтюрувальні пояски.
Центрувальні потовщення призначені для центрування снаряда в каналі ствола гармати під час пострілу, що визначає їх кількість, положення, розміри та якість обробки. Центрувальні потовщення ретельно обробляються з метою зменшення зносу полів нарізів каналу ствола, їх діаметр звичайно на 0,1–0,25 мм менше калібру гармати, чим забезпечуються вільне заряджання та рух снаряда по каналу ствола гармати.